Студентка факультету харчових технологій Тетяна Семененко: Вважаю професію технолога харчових виробництв однією з найбільш затребуваних на ринку праці
Ось і настали новорічні свята, позаду навчальний семестр, хвилювання, сесія. Для когось вона була останньою, а для когось – першою. То чи не розчарувалися недавні абітурієнти у своєму виборі? І які вони були – перші місяці в університеті - ми поцікавилися у першокурсниці факультету харчових технологій Тетяни Семененко.
– Розкажи, чому вирішила навчатися саме на факультеті харчових технологій та управління якістю продукції АПК?
– Харчування – це невід’ємна частина нашого життя. Головним завданням харчовиків є виготовлення здорової корисної продукції, контроль якості продукції. Цими питаннями цікавлюся ще зі школи, коли почала слідкувати за раціоном харчування – своїм та своєї сім’ї. А ще – вважаю професію технолога харчових виробництв однією з найбільш затребуваних на ринку праці.
– Ти зупинила сій вибір саме на нашому університеті. Що переконало тебе?
– По-перше, НУБіП зацікавив мене тим, що він є одним із найбільш рейтингових університетів столиці, а це говорить про гарну якість навчання. По-друге, мене зацікавила можливість проходження практики за кордоном. По-третє, НУБіП зручно розташований, має своє студентське містечко, а гуртожитки і навчальні корпуси розташовані поруч один з одним.
– Як тобі життя у гуртожитку? Є відчуття великої родини?
– Дуже цікаво і подобається тим, що ми, живучи у гуртожитку, допомагаємо один одному у навчанні, отримуємо велику підтримку, ділимося враженнями після кожного проведеного дня в університеті, проводимо різні розважальні заходи. Крім того, у гуртожитку є читальна зала, куди завжди можна прийти і підготуватися до пари, чи просто відпочити. І за цей короткий час – один семестр – ми стали справді великою дружньою родиною.
– Ти провчилася вже семестр? Чи виправдались очікування і сподівання?
– Цілком. Мої очікування повністю здійснилися і за ці півроку я отримала зовсім новий досвід.
– Як склала сесію? Що було найважчим?
– Свою першу сесію я склала на відмінно. Найважче було зібратися з думками і впоратись зі своїм хвилюванням. Адже це була моя перша сесія, тому я дуже сильно хвилювалась.
– Який університетський захід тобі запам’ятався найбільше?
– Найбільше мені запам’ятався День харчовика. До його організації ми приклали найбільше зусиль, старань, умінь: презентували стіл з власноруч приготованими стравами, танцювали, співали пісні і відпочивали. А потім дегустували страви своїх «колег».
Ще, звичайно, дуже запам’яталося святкування Дня знань. Думаю, що це свято залишиться в моєму серці назавжди!
– Ким ти себе бачиш після того, як отримаєш диплом?
– Начальником виробництва ковбасного заводу, який керує процесом виробництва корисних і смачних м’ясних виробів (смачних сосисок, сардельок, сирокопчених виробів) і бере участь у його удосконаленні. Обов’язково стану автором своєї смачної ковбаси і назву її «факультетська» або «університетська».
– Чого чекаєш від Нового року?
– Тільки найкращого: вдалого початку другого семестру, насиченого навчального року, нових знань. А ще, що з кожним роком я ставатиму все ближчою до своєї мрії. І всім бажаю визначитись, чого ви хочете від життя і впевнено прямувати до своєї цілі!
Розмовляла Ірина Білоус