Голова Спілки молодих учених університету Марина Галат: прагнути до вченого європейського рівня

     Добігає кінця 2016-й рік. Підбиваючи підсумки, можемо оцінити, наскільки реалізували заплановане на його початку, визначитися з перспективами. Поза сумнівом, що наука та дослідництво – це двигун прогресу і розвитку. Тож про діяльність Спілки молодих учених, яка об’єднує нині наукову університетську молодь, розмова з її головою – доцентом Мариною Галат.

– Чому вирішила займатися наукою?
     Я навчалася на факультеті ветеринарної медицини і саме висококваліфіковані викладачі, які працюють там, долучали мене ще зі студентських лав до науки. Займаючись дослідництвом, не тільки поглибила свої знання, а й отримувала радість від зримого результату роботи. Це й вмотивувало продовжити навчання в аспірантурі.

– Що є предметом твого наукового пошуку нині і що досліджуватимеш надалі?
     Студентські наукові дослідження знайшли своє логічне продовження у кандидатській дисертації, яка стосувалася змішаних інвазій коней, до речі, експериментальну частину було виконано на базі біосферного заповідника «Асканія-Нова» (Херсонська область). На сьогодні наукові інтереси розширилися. Наразі вивчаю особливості спільної для різних тварин і людини хвороби – токсоплазмозу. Працюю над удосконаленням сучасних методів діагностики і заходів боротьби з нею.

– Вже кілька років ти очолюєш Спілку молодих вчених, розкажи, чим вона може допомогти науковцям? Які, на твою думку, з реалізованих проектів – найбільш вдалі?
     Основне – допомогти молодим людям стати частиною світової аграрної науки, сприяти вирішенню соціально-економічних проблем тих, хто обрав науковий шлях. Завдячуючи підтримці ректора Станіслава Ніколаєнка та адміністрації університету, щорічно відзначаємо Фестиваль студентської науки, де наймолодші молоді вчені університету – студенти – репрезентують здобутки наукових гуртків. Раз на два роки проводиться Міжнародна конференція молодих вчених «Актуальні проблеми наук про життя і природокористування». У 2016-му вперше реалізовано і, як на мене успішно, інтелектуальну гру «Дебати з актуальних аграрно-політичних питань», де і студенти-магістри, і аспіранти продемонстрували вміння дискутувати, аргументовано доводити свою позицію, переконувати аудиторію. Вдалим є й започаткований постійнодіючий розмовний клуб з англійської мови з носіями мови.
     Важливою для молодих учених є й соціальна місія – популяризувати науку в суспільстві, підіймати її рівень і значення для кожного громадянина. Ось чому в цьому році продовжено традицію участі молоді в Наукових пікніках (українсько-польський проект Scietific Fun), а також у всеукраїнських Днях науки. Все перелічене і не тільки було б неможливим без команди однодумців. А це – голови рад молодих учених факультетів, інститутів, найактивніші науковці, викладачі і талановиті організатори. Серед них, передусім, – Дмитрій Голяка, Микола Грунтковський, Наталія Друзь, Антон Кошель, Світлана Круглик, Ганна Лобченко, Костянтин Махно, Оксана Молдавчук, Наталія Морозюк, Олександр Прохорчук, Олексій Романенко, Юрій Ромасевич, Анна Сальнікова, Людмила Тітова, Олена Четверик, Оксана Чорнобров, Євгеній Шульга та інші. 

– Які перспективи діяльності Спілки, на які ініціативи очікувати найближчим часом?
     Пріоритетним для нас, молодих вчених, є зразок вченого європейського рівня. А тому, перш за все, це – вільне володіння іноземними мовами, що сприятиме розширенню кругозору, налагодженню комунікацій задля створення нових творчих колективів, як у межах університету, так і з колегами близького і далекого зарубіжжя. З цією метою у наступному році практику проведення інтелектуальної гри «Дебати з актуальних аграрно-політичних питань» за підтримки проекту Німецько-український агрополітичний діалог поширимо на всі аграрні виші. Також у планах – проведення на базі НУБіП міжнародної літньої школи «Лідерство в освіті і науці серед молодих вчених/Leadership in education and science amoung young scientists», четвертої за ліком Міжнародної конференції молодих вчених «Актуальні проблеми наук про життя і природокористування» та ін.

– У чому відчуваєте труднощі?
     Перш за все, – фінансування. Не вистачає коштів, щоб вивчити іноземні мови, недофінансування експериментальної роботи, закордонних стажувань для молодих науковців.

– Назви три галузі, які, на твою думку, стануть стовпами зростання економіки нашої держави.
     Враховуючи багатство землі України, пріоритетними вважаю сільське господарство, особливо виробництво для експорту вже готової продукції, інформаційні, освітні та інноваційні технології, а також сучасне промислове виробництво.

– Твої побажання та поради молодим вченим.
     Систематично працювати над вдосконаленням іноземної мови, апробувати на міжнародному рівні наукові здобутки, цінувати час та вміти організувати себе.

Ольга Наконечна, Денис Рудень