Академік Сергій Кваша: нова модель вступу до ВНЗ не виправдала надії села
Нова модель, за якою проводилась вступна кампанія 2016, не виправдала сподівання сільської молоді, адже їй було важко конкурувати за бюджетні місця з міською елітою.
Таку думку висловив проректор з навчальної та виховної роботи Національного університету біоресурсів і природокористування України Сергій Кваша.
Він уточнив, що вступна компанія 2016 р. відбувалась за новими правилами вступу, визначеними Міністерством освіти і науки України. Вони, по-перше, пов’язані із алгоритмом широкої спеціальності, а по-друге, із загальною концепцією, що гроші бюджету ідуть за вступником.
«Найбільшу проблему створила саме перша позиція — платформа широкої спеціальності. Наприклад, якщо є спеціальність «Економіка», то вона не аграрна, а загальна. Комп’ютерна програма розподіляла вступників на бюджетні місця автоматично, за найвищими балами. В даному випадку перевагу мав випускник міської школи, і саме ця обставина призвела до того, що по суті, вся система аграрних університетів не змогла за моделлю, запропонованою міністерством, отримати таку кількість вступників, які в попередні роки», — пояснює проректор НУБіП.
Він також навів приклад: економічний факультет, який має 65-річну історію, вперше за своє існування не зміг набрати на державне замовлення студентів в зв’язку з новою моделлю вступу. В аграрні університети всього зараховано 34 майбутyні фахівці. Із них 16 вступили до НУБіП, ще 17 — в інші університети та академії, тобто по 1-2 вступники на кожний. По суті, сформувати групи студентів у майбутньому в цих університетів немає жодної можливості.
«Разом з тим, у всі попередні роки тільки в нашому університеті було 45 місць державного замовлення і на них постійно був конкурс», — говорить Сергій Кваша.
Нова модель, на його переконання, не виправдала сподівання сільської молоді. «Діти, які традиційно вступають до аграрних університетів, мають нижчі бали ЗНО, і їм неможливо конкурувати з міською шкільною елітою Києва, Львову, Одеси, інших міст, де розвинене репетиторство. Тому ми категорично наполягаємо на необхідності зміни цих принципів, і обов’язково донесемо цю інформацію до міністерства. Ми не можемо розвалити систему аграрної освіти в Україні, яка формувалась більш ніж протягом 60 років», — додав він.
Також Сергій Кваша розповів про найпопулярніші спеціальності цього року. Одна з них — це ветеринарна медицина.
«І ми чудово розуміємо попит на отримання знань і дипломів саме в такому напрямку. Мова йде як лікування сільськогосподарських, так і домашніх тварин. По ветеринарії у нас повністю закрите державне замовлення і контрактні місця», — говорить він.
Крім того, великою популярністю користуються спеціальності, пов’язані з с агрономією. Вперше за багато років НУБіП фактично мав конкурс вступників на агрономію. Великий конкурс був по напрямку правознавства, на соціальні, гуманітарні науки. Також є підстави говорити про розвиток напрямку землевпорядкування, картографії та геодезії, агроінженерії, енергетики та електрифікації.
«В цілому, по всіх галузевих спеціальностях, крім економічних ми виконали державне замовлення і на них був великий конкурс. А ось з економічними спеціальностями ми, по суті, просіли. І просіла вся система аграрних університетів. Це означає, що нам треба свої спеціальності називати не просто «економіка», а «аграрна економіка». Не просто «менеджмент», а «аграрний менеджмент», — підсумував проректор НУБіП.
Наталія Бортник,
