Іван Франко: «Нам пора для України жить!»

7 квітня гуманітарно-педагогічний факультет зібрав поціновувачів творчості Івана Яковича Франка на Всеукраїнську науково-практичну конференцію «Комунікативний дискурс: наукова рецепція і стратегії дослідження», присвяченій 160-річчю з дня народження Великого Каменяра. Зініціювали таке вшанування, за словами декана Василя Шинкарука, члени вченої ради факультету. До речі, на Прикарпатті 2016-й оголошено роком Івана Франка. Письменник, публіцист, економіст, громадський і політичний діяч – цей перелік можна продовжувати і продовжувати. Іван Якович завжди житиме у наших серцях і пам’яті. Тематика конференції, продовжив Василь Шинкарук, зацікавила широке коло науковців з України і зарубіжних країн. Василь Дмитрович озвучив вітання, що надійшли на адресу учасників, та запросив до вітального слова почесну президію.

Ректор університету Станіслав Ніколаєнко відзначив важливість конференції. Тарас Шевченко та Іван Франко – це ті два крила, які несуть нашу державу через свою спадщину. Настанови Франка – актуальні повсякчас для кожного. Відомо, що не хлібом єдиним живе людина, продовжив ректор. І це прекрасно, коли гуманітарно-педагогічний факультет проводить такі заходи, збагачуючи духовно, морально нашу молодь.

Вітаючи аудиторію, голова наглядової ради Микола Томенко підкреслив значущість гуманітарної і світоглядної освіти для вишів будь-якого профілю. Микола Володимировичзвернувся до 55-го тому Івана Франка та детальніше зупинився на його концепції. У працях істинно українського письменника, як зазначив гість, висвітлена ідея поєднання соціального та національного. Тож він звернувся до загалу словами Каменяра та наголосив, що ми повинні навчитися бути українцями без кордонів.

Проректор з науково-педагогічної роботи, правових та соціальних питань Володимир Курилозазначив, що 160 років для людини – це великий проміжок часу, а для нації – всього лише мить. І настанови, що їх залишив своїм нащадкам Великий Каменяр, написані, ніби учора. Якби ж ми прислухалися до них, то сьогодні жили б по-іншому. Проректор висловив сподівання, що державні мужі врахують звернення учасників сьогоднішньої конференції.

До вітань приєднався гість із Франції – мер міста Бовуар на Ніорі Клод Обіно. Він переконаний, що культура дозволяє порозумітися і поважати один одного, а мова – то рушійна сила, що дозволяє відбутися цьому обміну. Тож гість запросив молодь вивчати мову Гюго, Мольєра і приїздити до Франції. Цим сприятимемо консолідації цивілізованому миру, потребу в якому маємо сьогодні, підсумував він.

Серед учасників конференції були представники Інституту літератури імені Т. Шевченка НАН України. Тож продовжив вітання заступник директора Микола Сулима. Він зазначив, що Іван Франко неодноразово піднімав цікаві фахівцям аграрного профілю питання землі, села, і закликав присутніх ознайомитися з цими працями. Бо наукова думка письменника сягає неабияких глибин. 

В оригінальний спосіб – через поезію Каменяра – привітали присутніх представники студентства факультету. 
Пленарне засідання відзначилося різноплановими науковими доповідями: мовознавчими, літературознавчими, філософськими, історичними тощо. 
Першою виступила завідувач відділу стилістики та культури мови Інституту української мови НАН України Світлана Єрмоленко. Лейтмотив доповіді «І молот Каменярський, і різець Петрарки», за її словами, можна поширити на всю нашу гуманітаристику. Доповідачка вкотре підтвердила, що Франко порушував сучасні теми. Тому його твори мають бути більш представлені для вивчення в школі. Бо Франко щене відкладений у масовій свідомості. 

Про Івана Франка як вченого-гуманітарія, архітектора соборницько-національної ідеї говорив знаний історик, професор Львівського національного університету імені І. Франка Богдан Якимович. Він також подарував науковій бібліотеці підбірку тематичних книг. Декан філологічного факультету цього ж таки вишу Святослав Пилипчук поділився своїм дослідженням націософських імперативів Каменяра. Завідувач кафедри української літератури Національного педагогічного університету ім. М. Драгоманова Володимир Погребенник представив увазі слухачів доповідь «І. Франко та Станіслав Вінцез: гуцульський діалог». А доцент Київського національного університету ім. Т. Шевченка Олена Климентова розповіла про проблематику мовознавчих досліджень у дзеркалі сучасності.

Про українську національну ідею в контексті творчого доробку письменника йшлося у доповіді професора кафедри філософії Київського університету ім. Б. Грінченка Наталії Ковальчук. Вона закцентувала на ідеї непереможеного духовно українського народу та перетворення етносу на націю. Але тут потрібно вирішити низку питань, передусім, створити інтелігенцію – носія нації і освіти, а також державотворення, що забезпечить національну незалежність.

Завершилося пленарне засідання виступами художніх колективів кафедри культурології, у виконанні яких звучала поезія, уривки із творів та пісні на вірші Великого Каменяра. Віршований рядок останньої пісенної композиції «Нам пора для України жить…» став однойменним патріотичним закликом. 

Вже завтра робота конференції продовжиться на секційних засіданнях. На учасників чекають ще й екскурсійні поїздки.

Ольга Наконечна