Гостьова лекція професора Інни Осадченко на запрошення Маріупольського університету
22 жовтня 2025 року провели міжуніверситетський навчальний захід: гостьову лекцію від кафедри соціальної роботи та реабілітації гуманітарно-педагогічного факультету НУБіП України на запрошення кафедри практичної психології Маріупольського державного університету (завідувач кафедри психології МДУ – доц. Оксана Блашкова). Гостьове заняття з елементами практичної роботи з навчальної дисципліни «Психосоматика» на тему «Доказова психосоматика дослідження, статистика, дискусії» розробила та провела д. пед. н., проф., професор кафедри соціальної роботи та реабілітації, практикуючий психолог Осадченко І. І. (викладач психосоматики МДУ – проф. Тетяна Перепелюк).
Колеги з Маріупольського університету запросили Інну Іванівну як практика і розробника сучасних методик арттерапії. В оголошенні-анонсі заходу організаторами було вказано: «Заняття обіцяє бути надзвичайно цікавим і практично спрямованим. Це чудова можливість побачити, як теоретичні знання із психосоматики поєднуються з ефективними арттерапевтичними методиками. Запрошуємо долучитися! Буде пізнавально, натхненно і по-справжньому корисно!».
Щоб і зацікавити, і підтвердити обіцяне, проф. Осадченко І. І. запропонувала присутнім, а їх було понад 80 (!), протягом онлайн-зустрічі виконати авторську артвправу «Моє тіло». Після зустрічі, як і домовилися, автор артвправи отримала у приватних повідомленнях у Viber десятки виконаних малюнків для психоаналізу: тлумачення того, що підказує наша несвідомість щодо психосоматичних проблем, тобто на що нагально варто звернути увагу у контексті свого психофізичного здоров’я.
На початку, звісно, не обійшлося без уже традиційних «позитивчиків». Подискутували трішки про те, хто ми та як функціонуємо тобто, на засадах узагальнень різних учень та релігій щодо взаємозалежності мозку, розуму, тіла та душі. Згадали про «чікагську сімку» психосоматичних хвороб, визначених Францом Александером. Не оминули вітчизняного метра психосоматики – проф. О. Чабана (його інтерв’ю у 2023р. на тему: «Психосоматичні хвороби підвищують смертність на 43%»).
Потім на інтерактивній лекції, а без наскрізного зворотного зв’язку та дискусії Інна Іванівна й не проводить заняття, проаналізували доказову психосоматику на основі аналітичної статті 2022 року Джайніша Пателя (Національний відкритий університет імені Індіри Ганді (Індія)), Прітіш Патель (Інститут біотехнології (Індія)), Хір Вагели (Університет Темпл (Філадельфія, США)). Вказані американсько-індійські науковці узагальнили світові психосоматичні дослідження останніх років за напрямами медицини: неврології, імунології, урології, кардіології тощо.
Так, професор Осадченко І. І. звернула увагу, що у статті констатовано: 35% досліджуваних осіб, які страждають від депресії та тривоги, це чоловіки, і близько 62,55% – жінки… Або ще один психосоматичний факт: «…у спеціалізованих урологічних клініках майже 70% пацієнтів із хронічними захворюваннями сечовивідної системи, такими як рецидивуючі інфекції сечовивідних шляхів, синдром хронічного тазового болю та нетримання сечі <…>, так чи інакше мають психічний розлад» (Джайніш Патель, Пріттеш Пател, Хір Вагела, 2022).
Також на лекції під керівництвом Інни Іванівни присутні зробили розминку та масаж за її авторськими інтерпретаціями як способи убезпечення чи усунення стресу – психосоматичної причини.
Наприкінці подискутували про доказовий шлях психосоматики через призму розуміння причини виразкових хвороб шлунку та відкриття хелікобактер, представлених у лекції Р. Сапольського «Чому ми хворіємо та як стрес впливає на здоров’я?» (2016): від психосоматичних проблем шлунку (30-ті роки ХХ ст.) через бактеріальні, не психосоматичні причини (80-ті роки ХХ ст.) до повернення доказовості психосоматичності виразки шлунку (90-ті роки ХХ ст.).
Позитивна рефлексія наприкінці заняття підтвердила конструктивно-позитивну значущість проведеної гостьової інтерактивної лекції. Присутні одностайно запросили проф. Осадченко І. І. провести їм ще одну гостьову лекцію: «Техніки саморегуляції психоемоційних станів особистості у гострій стресовій ситуації».
Сподіваємося, що це – чудовий початок плідної співпраці!
