«Професор Д.Д. Лавриненко – лісівник інтелігент-інтелектуал, далекоглядний науковець та мудрий наставник», науково-практичний семінар з нагоди 110-річчя від дня народження

     14 вересня 2023 року на кафедрі лісівництва та кафедрі відтворення лісів та лісових меліорацій ННІ лісового і садово-паркового господарства відбувся науково-практичний семінар «Професійний внесок в українську лісівничу науку та фахову освіту професора Дмитра Даниловича Лавриненка», присвячений 110-річчю від дня народження. Семінар проходив у змішаному форматі (очно в ауд. 94, к. 1 та в режимі онлайн з використанням платформи Cisco Webex). З вітальним словом до колег та гостей семінару виступив директор ННІ лісового і садово-паркового господарства Василишин Р.Д., завідувач кафедри лісівництва Пузріна Н.В.

Про життєвий шлях та внесок Дмитра Даниловича Лавриненка в освітню і наукову діяльність лісівничої галузі України доповів професор відтворення лісів та лісових меліорацій Маурер В.М.

Доктор сільськогосподарських наук, професор Дмитро Данилович Лавриненко народився 2 липня 1913 року в с. Локнисте, на Чернігівщині в сім′ї сільського вчителя. Після закінчення семирічки вчиться у Чернігівському лісомеліоративному технікумі. Після його закінчення у 1931 р. він працює спочатку районним лісоводом в Решетилівці, на Полтавщині, а згодом дільничим лісоводом у Добрянському ліспромгоспі на Чернігівщині.
В 1934 р. Дмитро Данилович вступає на лісогосподарський факультет Київського лісотехнічного інституту, який закінчує з відзнакою у 1939 р., і залишається працювати асистентом кафедри загального лісівництва. Восени 1940 р. Дмитро Данилович навчається у заочній аспірантурі під керівництвом проф. В.Е. Шмідта, але подальше навчання переривається війною.
З початку і до кінця Великої Вітчизняної війни Дмитро Данилович перебуває в діючій армії. За проявлені мужність і героїзм нагороджується орденом Червоної Зірки та чотирма медалями.

Після демобілізації у грудні 1945 р. Дмитро Данилович працює спочатку молодшим науковим співробітником спочатку у Ботанічному саду АН УРСР, а з організацією у липні 1946 р. інституту лісівництва (з 1955 р. – інституту лісу) АН УРСР переходить на роботу до нього, де і працює до злиття інституту з Укр НДІІ ЛГА у 1956 р. З 1956 по 1966 р. очолює відділ лісових культур.
Займатись науковою роботою Дмитро Данилович розпочав ще будучи студентом Київського лісогосподарського інституту. Перші дослідницькі кроки ним зроблені по вивченню унікальних дубово-ясенево-модринових насаджень у Тростянецькому лісгоспі на Сумщині. Він встановив, що масове випадання дуба із насадження відбувається не із-за впливу швидкоростучої модрини, як вважав П.К. Фальковський, а саме із-за впливу ясена, який значно активізує свій ріст під впливом модрини. Подальші дослідження цих об′єктів під керівництвом П.С. Погребняка уже у повоєнні роки стали основою для кандидатської дисертації на тему: “Дубово-ясенево-модринові культури”, яку Дмитро Данилович захистив у жовтні 1947 року.
Підвищений інтерес до розкриття механізму взаємодії деревних порід поряд з глибоким знанням основ лісової типології визначило в значній мірі характер подальших досліджень. Дослідження 1946-1955 рр. у Лісостепу, Степу та Поліссі України дозволили Дмитру Даниловичу у 1959 р. захистити докторську дисертацію на тему: ′′Взаємодія ясена з дубом та іншими породами в лісах Української РСР ′′. В 1961 р. Д.Д. Лавриненку присвоєне звання професора зі спеціальнсті ′′Лісові культури′′.

Паралельно з вивченням взаємодії деревних порід, Дмитро Данилович проводить дослідження раціональних типів лісових культур. В УкрНДІІЛГА його зусилля спрямовані на вдосконалення лісокультурної справи в України. Результати проведеної роботи публікуються у кількох монографіях, які мали велике практичне значення.
У 1966 р. Д.Д. Лавриненко обирається завідувачем кафедри загального лісівництва Української сільськогосподарської академії, де і працює до виходу на пенсію у 1977 році. Лекції Дмитра Даниловича з лісівництва відзначалися глибоким змістом, діалектичним підходом до трактування процесів та явищ, які відбуваються в лісових насадженнях. Їх згадують до цього часу бувші студенти, що слухали його курс.

Працюючи на кафедрі загального лісівництва, Дмитро Данилович, поряд з педагогічною роботою, продовжує наукові дослідження в тих же напрямках. В 1966 та 1970 рр. виходять ще дві монографії, які підсумовують його наукові дослідження.
Всього Дмитро Данилович написав та опублікував 5 монографій, 8 брошур, більше 140 наукових статей та методичних розробок. Під його керівництвом захистили кандидатські дисертації 17 аспірантів.
Глибокі знання своєї справи, широка ерудиція в питаннях лісівництва, виключна працездатність, простота та людяність принесли Дмитру Даниловичу заслужену повагу з боку співробітників, колег, викладачів та студентів.
1 листопада 1979 р. Дмитра Даниловича не стало. Він похований на Байковому кладовищі м. Києва.
У теплому, дружньому колі колег та учнів згадували про постать професора Дмитра Даниловича Лавриненка в українській лісівничій освіті, науці та практиці доц. Бабіч О.Г.,. доц. Марчук Ю.М. (завідувач кафедри ботаніки, дендрології та лісової селекції), проф. Гойчук А.Ф., доц. Грушанський О.А. та інші співробітники ННІ ЛіСПГ.

Також на семінарі прозвучала наукова доповідь к.с.-г.н., доцента, докторанта кафедри лісівництва Токарєвої О.В. на тему: «Міжвидова та внутрішньовидова взаємодія в деревостанах з інтенсивним рекреаційним навантаженням».
Світла пам’ять про Дмитра Даниловича назавжди збережеться в серцях його учнів, колег, послідовників та усіх фахівців лісової галузі України.

Наталія Пузріна,
завідувач кафедри лісівництва,
Андрій Пінчук,
завідувач кафедри відтворення лісів та лісових меліорацій