«Мово моя материнська, мово моя українська…»

  Особливий сьогодні день, позаяк кожен спраглий на духовність подумки звертається до мови, цього, за Панасом Мирним, «найбільшого і найдорожчого добра народу», укотре пересвідчується, що слово материнське для всяк сущого – то крила для птаха, без них він не сягне високостей.

  Студенти-журналісти заздалегідь готувалися до Міжнародного дня рідної мови – не з примусу, не за наказом, а за покликом серця і душі. На заняттях вони говорили про його величність Українське Слово, перегорнули сторінки трагічної і водночас героїчної історії нашої мови, подискутували толерантно з тими, хто хоче повернути нащадків козацьких, які цінують понад усе честь, гідність та свободу, у цупкі імперські обійми «старшого брата», «одного народу». Та тих, хто студіює мудрість акул пера, хто обирає життєве кредо «Журналісти – це сторожові пси демократії, а не ланцюгові пси своїх господарів», не збити на манівці.
Вони ж бо знають своє древнє коріння, гордяться подвигом предтеч і прагнуть вершити щоденний подвиг, аби наша духовна криниця не міліла й живила всіх, хто натепер серцем прихильний до «України в огні», хто є її надійним опертям на європейському шляхові.

Повсюдно лунала поезія: озивався до славних правнуків Шевченко зі свої посилом «і чужого научатися, і свого не цуратися», наполегливо радили «працювать, працювать, працювати» задля загального добра Франко та Сосюра, кликали до нескорености Леся Українка й Ліна Костенко.
  Майбутні журналісти, які ще несміливо мережать віршовані рядки, поділилися своїми заримованими строфами із друзями й наставниками.

Раділи педагоги, що печать їхнього духу лежить на вихованцях. У викладацько-студентському журналістському товаристві панувала атмосфера єдности й підтримки. Усі мріяли про найближчу нашу перемогу, низько вклонялися воїнам-захисникам, просили Творця Небесного, аби вберіг їх од кулі лихої.

Господь неодмінно почує нашу молитву, бо ж не порушуємо Його заповіді «Не вбий», а змушені взятися до зброї, щоб зберегти «свою хату», не осквернити «свою правду», употужнити «свою силу і волю».