Синергія творчості

   Не порушено традиції й в іншому: редактори та члени редколегій колективних збірок – тепер уже другокурсники - Вікторія Супрун, Карина Задорожна, Діана Стеблина, Сергій Мінін, Анастасія Ковальчук, Олександра Мордавченко, Євгеній Говорко провели онлайн пресконференцію для журналістів-першокурсників.

   Враженнями ділиться Катерина Домбровська, староста навчальної групи першокурсників спеціальності «Журналістика»:

  «Це була напрочуд цікава та інформативна зустріч. Адже і ми виконуємо та захищаємо на практичних заняттях спеціальні творчі роботи, і нам належить працювати колективно над комплексом редакторських та дизайнерських завдань, і ми маємо отримати навики і компетентності роботи у редакційному колективі та згодом, як і наші попередники, поділитися набутими знаннями з новим поповненням студентів-журналістів… За кілька днів до пресконференції наш викладач Іван Сергійович Чиж надав нам для ознайомлення кілька примірників щойно виданих альманахів, тож ми мали змогу ознайомитися з творчими набутками другокурсників. А відтак зацікавлено слухали їхні розповіді про особливості роботи у редакційному колективі та про важливе значення, яке має така базова практична журналістика для професійного становлення майбутніх «акул пера і мікрофона». Наші не набагато старші від нас колеги високо оцінювали саме практичне значення спеціальних творчих завдань та роботу над укладанням, оформленням, редагуванням дайджестів. Важливо, що ці твори захищаються і прилюдно колективно обговорюються у редакції, фактично проходять своєрідний відбір і апробацію, як це буває і у професійних засобах масової інформації.

 

   У своїх запитаннях студенти-першокурсники намагалися висловити ті хвилювання і застороги, які, звісно ж, є у кожного, хто щойно ступив на нелегку і відповідальну журналістську дорогу. Приємно, що наші візаві дотепно і щиро ділилися своїми враженнями і своїм досвідом».

   Катя Лазюк: «Де брати натхнення для написання текстів?

  Олександра Мордавченко: «Натхнення прийде, якщо вдумливо осягаєш тему та любиш роботу зі словом; іноді, коли тема тобі близька і особливо зачепила, – пишеш текст на одному подиху».

  Конкретні питання організації роботи колективу студентів, як моделі редакційного колективу, цікавили усіх. Зокрема, кілька таких запитань поставили Тетяна Петрук, Анастасія Герасіна, Катерина Лазюк, а Єгор Касенюк особливо цікавився мистецтвом дизайну видань… І жодне запитання не залишилося без відповіді.

   Розмова була відвертою і щирою. Вікторія Супрун, редактор альманаху «Слід по собі…» чесно зізналася, що їхній колективний труд міг і не побачити світ, якби колектив демократично не змінив редколегію та належно не зорганізувався. "Усі члени редколегії працювали з подвоєною енергією та відповідальністю і усе у нас вийшло!». Цю ж думку висловила редактор альманаху «Учи. Працюй. Аналізуй. Думай» Анастасія Ковальчук: «Важлива творча атмосфера у редакції! Ми просто отримували задоволення від цієї роботи, жили нею, із задоволенням спілкувалися навіть тоді, коли доводилося щось і неодноразово переробляти після зауважень вимогливого шеф-редактора…». На що, на продовження, зауважив у притаманній манері Євгеній Говорко: «Чекайте, що з вас усю творчу душу витрясатимуть…». Іван Сергійович, долучившись до розмови, зауважив: «Навіть коли твоє перо легке і ти за кілька хвилин можеш сотворити есе, не забувай про вагу слова! Легким хай буде слово та не легковажним!». З цим погодився Сергій Мінін, редактор альманаху «Крок за кроком…» і, дякуючи своїй колезі по редакції, дизайнеру Даші Оксенюк, визнав: «Мені простіше самому щось зробити, виправити аніж десятки разів нагадувати та вимагати. А без дисципліни, відповідальності і взаємної вимогливості у журналістиці – аж ніяк!.. Важлива роль кожного. Тоді народжується і колектив, і колективний результат!..»

  Підбиваючи підсумок цієї насправді знакової для нас, першокурсників-журналістів, пресконференції та бажаючи кожному із нас успіхів на творчому шляху, І. С. Чиж наголосив: це – очевидний вияв синергії творчості двох струмків однієї потужної ріки – Журналістики. І закликав, щоб наше слово завжди було своїм і особливим:

Слово – з нищівною детонацією

 проти ворога!

Слово – з лагідною інтонацією

 до кожного свого…

Слово – промінчиком в темряві

 – дорога до світла…

Слово-молитва, щоб матінка наша

 Вкраїна розквітла!

 

   Надихаюче і мотивуюче!

 

 Катерина Домбровська,