Киянка Катерина Журавель надає перевагу вступу на спеціальність 203 «Садівництво та виноградарство» у НУБіП перед навчанням в європейських університетах
Сьогодні наше знайомство з майбутньою абітурієнткою агробіологічного факультету киянкою Катериною Журавель, яка попри усі складнощі, викликані агресією росії, через що була змушена виїхати у Європу, вирішала цьогоріч стати студенткою нашого університету. Це ще одне яскраве підтвердження, що незважаючи на війну, життя продовжується, і амбітна, патріотична молодь впевнена у нашій перемозі та віддає перевагу українським університетам. Тут, на своїй землі, їм жити, навчатись і відбудовувати квітучу, успішну Україну.
Добрий день, Катерино! Розкажіть коротко про себе.
— Вітаю! Мене звати Катерина Журавель. Нещодавно я закінчила 11 клас спеціалізованої школи № 304 м. Києва і на даний момент готуюсь до складання НМТ та вступу в Національний університет біоресурсів і природокористування України.
Як Ви дізнались про НУБіП і як сформувалось Ваше рішення вступати в наш університет?
— Про НУБіП я дізналася з головного сайту університету, на який натрапила у Google. Це було ще декілька років тому, коли я вирішувала, чим саме хочу займатися у майбутньому. Мене особливо вразило відео про агробіологічний факультет.
Чому саме спеціальність Садівництво та виноградарство?
— Вже тоді, декілька років тому, я знала, що мрію пов'язати своє життя з біологією та ботанікою, адже з дитинства дуже люблю природу, обожнюю вивчати рослини та вирощувати їх вдома на своїх підвіконнях. Тому, коли я побачила на сайті НУБіП спеціальність 203 Садівництво та виноградарство, у мене загорілися очі, і я зрозуміла, що це буде найкращим варіантом для мене.
Чи були якісь вагання щодо вступу, пов'язані з війною?
— Увесь рік я плідно готувалася до ЗНО, а також вирішила пройти підготовчі курси в університеті, щоб добре скласти іспити і вступити в НУБіП. Але, на жаль, у лютому розпочалася війна, і я з сім'єю була змушена виїхати в іншу країну. Оскільки ніхто не знав, як далі будуть розгортатися події в Україні, мені довелося розглядати інші варіанти – навчання за кордоном. І насправді переді мною були відкриті всі двері, я могла вступити майже у будь-який університет Європи і навчатися там.
І як було прийняте рішення все ж таки вступати у НУБіП?
— У травні мама дала мені вибір: або лишитись в Європі, або повернутись у Київ, і все ж таки вступити туди, куди я мріяла. І тоді я прийняла рішення повертатися в Україну. Адже хто як не ми, українські випускники, маємо відновлювати Україну завдяки нашому розуму та амбіціям? Наразі я щаслива бути вдома, у Києві, та продовжувати підготовку до вступу.
Які Ваші очікування щодо навчання на факультеті?
— Мені сумно від того, що моє шкільне життя завершилося, але я покладаю великі сподівання на те, що у цьому університеті мене чекає класне студентське життя. У мене дуже хороші очікування від навчання, і я думаю, що в НУБіП воно буде дуже цікавим та захоплюючим.
Як Ви бачите своє майбутнє після закінчення університету?
— Наразі мені складно уявити своє життя після закінчення університету, адже невідомо в якому стані буде перебувати наша країна, й зокрема агросектор. Але я точно знаю, що разом з іншими студентами НУБіП, після закінчення університету ми зможемо зробити для нашої України дуже багато корисних наукових і виробничих досягнень!
Дякую, Катерино, за розмову. І впевнений, що ми зустрінемось з Вами у вересні, на посвяті у студенти, уже після нашої перемоги над агресором. Адже такі патріотичні, амбітні, цілеспрямовані молоді люди – це гарантія перемоги і успішності України!
Розмову провів Олександр Цизь,
доцент кафедри овочівництва і закритого ґрунту
