Нова парадигма відносин Україна-НАТО — лейтмотив міжнародної конференції гуманітаріїв

3 червня 2022 року
     02 червня 2022 року на базі кафедри міжнародних відносин та суспільних наук гуманітарно-педагогічного факультету Національного університету біоресурсів і природокористування України відбулась міжнародна науково-практична конференція «Відносини між Україною і НАТО на сучасному етапі: досягнення та виклики», співорганізаторами якої виступили Центр інформації та документації НАТО в Україні, Дипломатична Академія України імені Геннадія Удовенка при МЗС України.

     Тематика конференції зацікавила вітчизняних та закордонних дипломатів, науковців, експертів, викладачів, аспірантів, магістрів та студентів, які обговорили актуальні безпекові виклики в Україні та світі, роль НАТО в припиненні російської агресії. Основними темами для обговорення були питання вступу України до НАТО та зосередження міжнародних дипломатичних зусиль на пошуку точок дотику національних інтересів України з Альянсом задля гарантування як регіональної, так і глобальної безпеки.
     Відкриваючи конференцію, декан гуманітарно-педагогічного факультету Інна САВИЦЬКА зазначила, що перебуваючи в стані війни, українці відчули потребу в сильній армії та сильних партнерах, які спільними зусиллями здатні забезпечити мир та спокій. Вступ до НАТО - ключове питання збереження національної незалежності та територіальної цілісності України.

     У вітальному слові ректор НУБіП України Станіслав НІКОЛАЄНКО наголосив на надзвичайній актуальності проблематики наукового заходу. Повномасштабна російська агресія змінює геополітичну конфігурацію не тільки в регіональному, а і в світовому масштабі.

     Директор центру інформації та документації НАТО в Україні Вінетта КЛЯЙНЕ поінформувала учасників щодо безпекових і гуманітарних напрямів діяльності цієї організації. Вона наголосила, що громадяни країн НАТО продемонстрували найвищий рівень підтримки України та українців. «Ми, як і раніше, сповнені рішучості підтримувати скоординований міжнародний тиск на Росію, і ми будемо продовжувати тісно співпрацювати з відповідними зацікавленими сторонами та іншими міжнародними організаціями, включаючи Європейський Союз. Трансатлантична координація залишається вирішальною для ефективної відповіді на нинішню кризу», — зазначила у своїй доповіді пані Кляйне.

     Надзвичайний і Повноважний Посол України, директор Дипломатичної академії імені Геннадія Удовенка при МЗС України, український дипломат, випускник нашого університету Геннадій НАДОЛЕНКО висловив переконання, що ключовими умовами для досягнення перемоги є зброя від країн НАТО і соціальний захист для ВСУ. Гаслом для суспільства має стати «Україна-НАТО: навіки разом».

     У відкритті конференції взяв участь Член наглядової Ради НУБіП України професор Микола ТОМЕНКО, який зазначив, що українці не просто борються за територіальну цілісність та власну незалежність, а захищають ідеали західних цінностей.

     На пленарному засіданні виголошено та обговорено 12 доповідей.
     Надзвичайний і Повноважний Посол України, міністр закордонних справ України у 2007-2009 рр. Володимир ОГРИЗКО у своєму виступі висловив сподівання, що Україна і НАТО стануть колегами у спільній безпековій системі. Причинами повномасштабної агресії РФ проти України стало те, що західні країни не хотіли бачити сутності Росії, беручи до уваги тільки поверхневі прояви демократії; економічні інтереси бізнес-еліт, які не бажали втрачати мільярдні прибутки; цинізм міжнародної політики – інтересами малих країн часто нехтують. Отже, сьогоднішня ситуація є боротьбою світової демократії і тоталітаризму. За умови поразки демократії на світ чекають важкі часи. Потрібно створювати нову систему колективної безпеки, яка об’єднає виключно демократичні країни. На думку п. Огризка, Україна і НАТО прийдуть до об’єднання після активної фази військових дій, але цьому має передувати практична і серйозна робота і з української сторони, і з боку НАТО.

     Генеральний Директор кампанії AKR Global Support Services (OPC) Pvt Ltd Amit GOEL (India) висловив громадянську позицію на захист України в умовах російського вторгнення. В своїй доповіді п. Гоель охарактеризував структуру організацій НАТО, їх напрями діяльності, протидію російській агресії, окремо виділивши наслідки останньої в глобальному масштабі – ріст цін на сировинні ресурси та загрози агропродовольчій безпеці.

  

     Доктор історичних наук, професор, член-кореспондент Національної академії наук України, завідувач відділу історії міжнародних відносин і зовнішньої політики України Інституту історії України НАН України Степан ВІДНЯНСЬКИЙ у своїй доповіді зробив ретроспективний аналіз відносин Україна-НАТО до 2022 року. Окремо зупинився на позиції США, зазначивши, що президент Байден заявив, що Україна стане членом НАТО після проведення реформ і подолання корупції. Водночас, це залежить не тільки від США, а й від інших 29 держав. Доповідач навів статистику прихильності населення України щодо вступу до НАТО.

    З доповіддю виступив Marc van den MUYZENBERG, Senior Expert Public Administration Reform, Dutch Academic Services (Netherlands), який зазначив, що уповноважений представити документ, спрямований на реальну і конкретну співпрацю між Dutch Academic Services та Амстердамським вільним університетом і зацікавленими науковими установами і навчальним закладами України в дослідженнях змін у ставленні суспільства до НАТО, ЄС, РФ тощо.

    Доктор політичних наук, професор кафедри міжнародних відносин і зовнішньої політики ННІ міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, директор Інституту зовнішньополітичних досліджень Григорій ПЕРЕПЕЛИЦЯ, у своїй доповіді зупинився на ролі НАТО в умовах сучасних трансформацій міжнародної безпеки. Доповідач зазначив, що міжнародні організації, які забезпечували стару систему міжнародних відносин і міжнародної безпеки перестають функціонувати і на зміну їм приходять нові. НАТО так само переживає воєнно-політичну кризу, що підтверджує стратегія стримування. На думку доповідача, на часі – формування троїстих оборонних альянсів, проте не варто відкидати питання колективної оборони.

     З Мадридською Декларацією наукової дипломатії ознайомив учасників, кандидат юридичних наук, ПВНЗ «Університет сучасних знань», експерт програми «Science Diplomacy EU Madrid Declaration», заступник генерального директора НДІ Андрій КОЗКА, підкресливши, що наукова дипломатія – важливий шлях до гармонізації миру та безпеки в Україні та світі. Основними акторами міжнародних відносин є солдат і дипломат, тому Мадридська декларація є відповддю на глобальні виклики.

     Доктор політичних наук, професор кафедри міжнародних відносин і зовнішньої політики ННІ міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка Сергій ГАЛАКА підняв питання, яке сьогодні хвилює всіх: загроза режиму нерозповсюдження ядерної зброї, вказавши що наслідком дискредитації міжнародних договорів, які гарантували безпеку є розвал європейських безпекових структур. Досвід засвідчує, що необхідні зміни приходять після драматичних подій.

     Роль ЄС у євроатлантичній системі безпеки розкрив у своїй доповіді доктор історичних наук, професор, провідний науковий співробітник відділу історії міжнародних відносин і зовнішньої політики України Інституту історії України НАНУ Андрій МАРТИНОВ, який зазначив, що європейська система безпеки сьогодні знаходиться в турбулентному стані.

     Подоланню стереотипу сприйняття НАТО українським суспільством, як військового потенціалу, необхідності роз’яснювати високі стандарти демократії присвячена кандидата історичних наук, доцента, професора кафедри методики навчання суспільних дисциплін і гендерної освіти, заступника декана історико-філософського факультету з наукової роботи Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова Тетяна МЕЛЕЩЕНКО, яка презентувала посібник з натознавства «НАТО, сила, що захищає мирних громадян».

     

     Загалом у роботі конференції взяли участь 237 дослідників — науковців, викладачів,  студентів закладів вищої освіти. Географія закордонних учасників охоплювала США, Нідерланди, Грецію, Ізраїль, Індію, Румунію, Польщу.
     Обговорення питань відносин Україна-НАТО продовжилося на двох секційних панелях, участь в якій брало близько 100 учасників. Модерували їх завідувач кафедри міжнародних відносин, професор Василь Стрілець та доктор історичних наук Олена Любовець.

     

     На секційних засіданнях відбулися виступи науковців, професорів доцентів, аспірантів, студентів, зокрема, професорів Олега Кондратенка, Андрія Гольцова, Марини Деліні, Василя Стрільця, Володимира Калуги, Сергія Білана, Олени Любовець, доцентів Вікторії Хвіст, Антона Дреймана, аспірантів Олександри Соколової, Яніни Алієвої, Андрія Сорокіна, магістрів Богдана Стрільця та Максима Іващука, студентів Артема Брусліка, Анни Грищук, Анастасії Петрової.

     Учасники конференції відзначили важливість проведення таких наукових заходів в умовах широкомасштабної війни, прийняли рішення, обговорили майбутні перспективи співпраці.
     Віримо, що спільна українська дипломатія та дипломатія наших західних партнерів неодмінно завершиться успіхом. 

 

Олена Кропивко,
доцент кафедри міжнародних відносин
і суспільних наук 

 

Регіональні навчальні заклади (синій)Набір на навчання (синій)_2015Захисти дисертацій

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook