За сприяння ФАО ООН: у Боярській ЛДС презентовано майданчик для розробки дичини

     У межах реалізації спільного інноваційного проєкту Боярської лісової дослідної станції та Міжнародної продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО) в лісових масивах ЛДС з’явилася нова, вельми необхідна сьогодні для мисливського господарства України навчально-виробнича одиниця – майданчик для розробки дичини.

     Цей проєкт справді перспективний і актуальний, тож на його будівництво та облаштування інфраструктури майданчика ми витратили 700 тисяч гривень, третина з яких – кошти ФАО, говорить директор Боярської ЛДС Анатолій Карпук. Якщо це зразок – то він і справді має бути зразком! Надіємось повернути вкладене за рахунок навчання представників Держлісагентства, Держпродспоживслужби, проведення семінарів, майстер-класів тощо, які організовуватиме ФАО. Офіційне відкриття плануємо за місяць.

    В Україні сьогодні стали реальністю багато інфекційних транскордонних захворювань свійських тварин, переносниками яких служать їхні дикі родичі, коментує необхідність створення такого майданчика декан факультету ветеринарної медицини Микола Цвіліховський, який разом з колегами залучається до провадження заходів з біобезпеки, спрямованих на мінімізацію цього лиха. Це, в першу чергу, африканська чума свиней – смертельне для останніх захворювання, що має дуже сильний вплив на економічний сектор країни, яку воно охоплює, призводячи до мільйонних доларових збитків на підприємствах свинарства.
     У Європі та азійських країнах розпочався новий цикл поширення цього захворювання, локалізований тільки в дикій фауні, і називається «дикий кабан – середовище проживання»: він характеризується як прямою передачею вірусу АЧС від однієї особини дикої свині до іншої, так і опосередкованою передачею через середовище її проживання. Забруднення довкілля через трупи диких свиней робить можливим подальше поширення захворювання країною, а тривалому збереженню збудника в середовищі сприяє холодний та вологий клімат. Єдиним способом спинити поширення вірусу АЧС та його згубний вплив на економіку є суворе виконання нескладних, але дієвих заходів з біобезпеки в мисливських господарствах під час полювання.

     Завдячуючи проєкту, реалізованому за допомогою ФАО, Боярська лісова дослідна станція отримала можливість допомогти у вирішенні цієї проблеми, говорить директор ННІ лісового і садово-паркового господарства Петро Лакида. Окрім навчального курсу «Біологічна безпека в мисливських господарствах України під час полювання, в тому числі в умовах епізоотичного неблагополуччя щодо інфекційних захворювань тварин та облаштування мисливських майданчиків», що розпочнуть читати на тутешній базі наступного року, тут, використовуючи найкращі світові практики з біобезпеки та рекомендації ФАО, збудували майданчик для розробляння дичини. Це стане першим кроком у подоланні проблеми поширення АЧС у дикій фауні України.

     Такий майданчик допоможе всім мисливським господарствам України, незалежно від форми власності, наочно побачити та зрозуміти: заходи з біобезпеки – це не «космічні технології», а прості у виконанні та незатратні за часом і фінансами дії, коментує міжнародний консультант ФАО Олександр Рєвнівцев, безпосередньо причетний до реалізації цього проєкту. 90% мисливських господарств досі не мали такої необхідної локації через відсутність настанов та рекомендацій від компетентного органу з будівництва. А ті з приватних господарств, де такий майданчик є, – використовують його неправильно! Головне – дати людям розуміння, що розробляти дичину треба тут, на майданчику, обладнаному всім необхідним для дезінфекції і утилізації відходів, а не в лісі.

     Зараз ця проблема вирішена, продовжує тему Анатолій Карпук. Ми закриваємо прогалину в українському законодавстві – статті 30 закону про мисливське господарство щодо обов’язків користувачів мисливських угідь мати даний тип будівель на території. Вже є проєктна документація, спільно з фахівцями ФАО розроблена стандартна операційна процедура з біобезпеки під час полювання, щоб невиразний для багатьох термін «біобезпека» перетворити на практичні кроки в мисливських господарствах, виконання яких допоможе суттєво прискорити боротьбу з вірусом АЧС, дати українським мисливцям нові корисні знання та навички, як не тільки зберегти, а й примножити тваринний світ.

Валентин Обрамбальський