Цифрові рішення для безпеки й відновлення територій: доповідь докторанта кафедри землевпорядного проєктування Володимира Назаренка у Львові

26–27 березня 2026 року у Львові відбулася XXI Міжнародна науково-практична конференція молодих вчених «Проблеми та перспективи розвитку безпеки життєдіяльності в умовах війни». Науковий захід об’єднав представників освітньої, наукової, управлінської та безпекової спільноти навколо ключових викликів, що постали перед Україною в умовах воєнного часу.

Серед спікерів пленарного засідання — Володимир Назаренко, докторант кафедри землевпорядного проєктування, член Ради молодих вчених при Міністерстві освіти і науки України. Він представив доповідь на тему «Цифрові інструменти еколого-економічного моніторингу урбанізованих територій як основа підтримки життєдіяльності населення в умовах війни».

Тематика виступу безпосередньо стосується одного з найгостріших викликів сучасності — управління урбанізованими територіями в умовах війни, коли міське середовище зазнає не лише фізичних руйнувань, а й комплексних екологічних, економічних та соціальних трансформацій. У центрі доповіді був не окремий цифровий сервіс, а цілісне бачення інтегрованої системи, здатної об’єднати просторові, екологічні, економічні та управлінські дані в єдиному аналітичному контурі.

У доповіді було наголошено: сьогодні для ефективного управління територіями вже недостатньо фрагментарних баз даних або локальних інформаційних рішень. Воєнний контекст вимагає цифрових інструментів нового рівня — таких, що дають змогу не лише фіксувати зміни, а й оперативно аналізувати їх, моделювати наслідки, визначати пріоритети відновлення та підтримувати прийняття управлінських рішень як у короткостроковій, так і в стратегічній перспективі.

Окрему увагу Володимир Назаренко приділив змістовому наповненню такої системи. Йшлося про необхідність одночасного охоплення кількох взаємопов’язаних блоків: екологічного, економічного, просторового та соціального. З одного боку, це моніторинг кліматичних параметрів, природних ресурсів, водних зон, відходів, втрат і відновлення ресурсного потенціалу. З іншого — оцінка вартості відновлення земель і ресурсів, бюджетних та інвестиційних показників, параметрів ринку, кумулятивних економічних вигід і механізмів екологічного оподаткування. Саме така взаємопов’язана аналітика, а не ізольований облік показників, формує основу сучасного управління територіями.

Важливо, що представлена концепція виходить за межі суто технічного або інженерного бачення. У доповіді підкреслено, що цифровий моніторинг має працювати і як інструмент соціальної стійкості: сприяти збереженню доступу населення до базових послуг, підтримці соціальної рівності, забезпеченню якісної освіти та охорони здоров’я, а також швидшій адаптації вразливих груп до змін у міському середовищі. Таким чином, цифрові системи розглядаються не лише як засіб збору даних, а як важливий інструмент підтримки життєдіяльності населення.

Представлена модель системи електронних послуг передбачає наявність кількох ключових компонентів: функціональних модулів, інформаційної системи, вебпорталу, а також інструментів інтелектуального управління та обробки державної інформації. Такі рішення можуть використовуватися для відстеження запитів мешканців, роботи з петиціями, оновлення даних про особливі статуси, а також для інформування населення у разі надзвичайних подій. У сучасних умовах це означає перехід від розрізнених сервісів до просторово прив’язаного, інтегрованого і швидкого управління територіями.

Участь докторанта кафедри землевпорядного проєктування у пленарному засіданні міжнародної конференції засвідчує актуальність наукових пошуків кафедри та їхню практичну значущість для повоєнного відновлення, територіального планування, екологічної безпеки та цифрової трансформації управління. Представлена доповідь органічно поєднала проблематику землевпорядкування, просторового розвитку, екологічного моніторингу та безпеки життєдіяльності, окресливши перспективний напрям міждисциплінарних досліджень для української науки.

Доцент

Людмила ГУНЬКО