Науковці НУБіП України дослідили вплив пробіотичного йогурту на функціональні розлади травлення

Колектив кафедри громадського здоров’я та нутриціології Національного університету біоресурсів і природокористування України представив результати клінічного інтервенційного дослідження, присвяченого оцінці впливу пробіотичного йогурту «Карпатський» на прояви функціональних шлунково-кишкових розладів (ФШКР) у дорослого населення.

Актуальність цієї роботи зумовлена надзвичайною поширеністю функціональних порушень травлення, які, не будучи органічними захворюваннями, суттєво впливають на повсякденне життя, працездатність та якість життя людей. У клінічній практиці саме такі пацієнти часто потребують тривалих немедикаментозних підходів, що були б безпечними, фізіологічними та прийнятними для щоденного застосування. У цьому контексті особливу увагу привертають ферментовані харчові продукти, здатні поєднувати нутритивну цінність із потенційними пробіотичними властивостями.

Виходячи з сучасних уявлень про роль кишкової мікробіоти у патогенезі ФШКР, автори дослідження зосередилися на вивченні йогурту як харчової матриці для доставки пробіотичних культур. Для цього було обрано питні йогурти, виготовлені з використанням закваски «Carpaticus», до складу якої входять Lactobacillus delbrueckii subsp. bulgaricus, Streptococcus thermophilus та Enterococcus carpaticus. Саме поєднання класичних йогуртових культур із локальним штамом стало науковою передумовою для проведення дослідження.

У дослідженні взяли участь 60 добровольців віком від 18 до 65 років, які повідомляли про легкі або помірні прояви функціональних шлунково-кишкових розладів. Учасників випадковим чином розподілили на дві рівні групи: перша впродовж 30 днів двічі на добу споживала «Карпатський питний йогурт без цукру», друга — «Карпатський питний безлактозний йогурт». Такий дизайн дозволив оцінити не лише загальний ефект інтервенції, але й зіставити клінічні результати двох близьких за складом, проте різних за нутритивними характеристиками продуктів. Для кількісної оцінки динаміки симптомів було використано валідований опитувальник IBS-SSS, який учасники заповнювали на початку дослідження, а також на 10-й, 20-й і 30-й день спостереження. Це дало змогу простежити поступові зміни інтенсивності абдомінального болю, здуття живота та порушень випорожнень у відповідь на регулярне споживання йогурту.

Отримані результати засвідчили чітку позитивну динаміку в обох дослідницьких групах. Уже наприкінці 30-денного періоду було зафіксовано статистично значуще зниження сумарного балу IBS-SSS (p < 0,001) з дуже великим розміром ефекту (Cohen’s d > 1,7). У середньому тяжкість симптомів зменшилася приблизно на 37 % у групі, що споживала йогурт без цукру, та на 42 % у групі безлактозного йогурту. Важливо, що у третини учасників наприкінці дослідження спостерігалося досягнення клінічної ремісії функціональних симптомів.

Водночас міжгрупове порівняння не виявило статистично значущих відмінностей між двома видами продукту. Це свідчить про те, що зафіксований клінічний ефект, імовірно, пов’язаний не з вмістом лактози, а з властивостями бактеріальних культур та самої ферментованої матриці. Такий висновок узгоджується з сучасними науковими даними, згідно з якими ключову роль у полегшенні проявів ФШКР відіграє модифікація кишкової мікробіоти. У ширшому контексті результати дослідження добре вписуються у міжнародний науковий дискурс щодо ролі пробіотичних культур і ферментованих молочних продуктів у підтримці функціонального здоров’я травної системи. Разом із тим, представлена робота має важливу прикладну особливість — вона базується на використанні української закваски «Carpaticus» та демонструє можливості її застосування у реальній дієтичній практиці.

Автори підкреслюють, що отримані результати слід розглядати як попередні, з огляду на обмежений розмір вибірки та відсутність плацебо-контролю. Водночас послідовна позитивна динаміка симптомів, велика величина ефекту та добра переносимість продукту дозволяють розглядати пробіотичний йогурт «Карпатський» як перспективний функціональний харчовий продукт для осіб із функціональними розладами травлення.

Надалі колектив кафедри громадського здоров’я та нутриціології НУБіП України планує продовжити дослідження у цьому напрямі, розширивши вибірку учасників, доповнивши дизайн мікробіомними дослідженнями та оцінивши ефективність продукту при різних клінічних фенотипах функціональних шлунково-кишкових розладів.

Матеріал підготовлено за результатами наукового дослідження співробітників кафедри громадського здоров’я та нутриціології НУБіП України.