Науково-педагогічні працівники ознайомились з оновленим законодавством щодо академічної доброчесності

06 травня 2026 року в Національному університеті біоресурсів і природокористування України відбулася знакова подія для академічної спільноти — науково-методичний семінар «Академічна доброчесність у сучасному освітньому просторі». Захід зібрав понад 335 науково-педагогічних працівників, що підкреслює критичну важливість теми в умовах цифрової трансформації освіти.

Модератором зустрічі був керівник Центру організації освітньої діяльності Ярослав РУДИК. Він наголосив на необхідності адаптації методів оцінювання досягнень здобувачів освіти в міру розвитку освітньої системи, зокрема щодо ролі штучного інтелекту в оцінці студентської роботи.

Уповноважена особа з питань запобігання та виявлення корупції Олена ГУЛАК представила ґрунтовний аналіз оновленої нормативної бази. Ключовим меседжем її доповіді став перехід на норми нового Закону України «Про академічну доброчесність», який повноцінно вступає в дію з 31.07.2026. Олена ГУЛАК представила систему національних та локальних нормативних актів, якими реалізується механізм забезпечення академічної доброчесності саме в закладах вищої освіти.

Олена ГУЛАК представила систему внутрішніх актів НУБіП України, якими регламентовано окремі питання системи забезпечення академічної доброчесності у нашому ЗВО. Серед таких виокремлено Етичний кодекс НПП, Положення про академічну доброчесність НУБіП України, Положення про політику використання штучного інтелекту у НУБіП України, Порядок подання кваліфікаційних, дисертаційних робіт, монографій, статей та навчальних видань для перевірки системою «StrikePlagiarism», наказ НУБіП України від 02.04.2025 №362 «Про створення комісії з етики та академічної доброчесності», Положення про інституційний репозитарій кваліфікаційних робіт НУБіП України та низку інших. Акцентовано увагу та таких нових видах порушень академічної доброчесності як відчуження авторства, приписування авторства, недоброчесне використання результатів, згенерованих штучним інтелектом, академічний саботаж та інституційні порушення академічної доброчесності.

Для багатьох НПП актуальною є новела, регламентована статтею 10 зазначеного закону, що унормовує академічну доброчесність в експертній діяльності та обмежує трирічним терміном можливість брати участь у процедурах зовнішнього забезпечення якості освіти щодо закладу освіти, в якому вони працювали чи здобували освіту.

Окремо спікерка зупинилась на можливих санкціях за порушення академічної доброчесності, регламентованих статтею 22 Закону України «Про академічну доброчесність», відносно до НПП. Вони поділяються на санкційні заходи у межах притягнення до академічної відповідальності та санкційні заходи у межах притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Схематично був представлений алгоритм можливості повідомлення про порушення вимог дотримання академічної доброчесності, процедури розгляду таких повідомлень та прийняття рішень уповноваженим органом і механізм оскарження такого рішення. Ознайомлення з такими важливими та актуальними вимогами освітнього та наукового процесу вбачається вкрай важливим з огляду на стрімку динаміку змін освітнього середовища у цілому та потребу у толеруванні дотримання вимог як доброчесності у цілому, так і академічної доброчесності загалом, усіма учасниками освітнього процесу, де НПП мають бути взірцем.

Директор наукової бібліотеки Тетяна КІЩАК представила політику академічної доброчесності університету, що охоплює визначення, порушення та методи їх виявлення. Спікерка пояснила, що перевірка на плагіат тепер включає в себе перевірку у порівнянні з Національним репозитарієм академічних текстів та обговорила використання інструментів штучного інтелекту для виявлення плагіату.

Особливий резонанс викликало обговорення Положення про політику використання ШІ у НУБіП України. Університет займає прогресивну, але сувору позицію — використання ШІ дозволено для допомоги, проте воно має бути етичним та прозорим. Категорично забороняється видавати текст, повністю згенерований або перефразований ШІ, за власну роботу без вказання джерел, використовувати ШІ для «переопрацювання» власних старих публікацій з метою видати їх за нові, а також генерувати штучні дані та представляти їх як результати реальних досліджень.

Тетяна Степанівна зазначила, що цифрова бібліотека університету на сьогодні вже містить 7 137 кваліфікаційних робіт бакалаврату та магістратури, які перебувають у відкритому доступі для запобігання дублюванню тем та контенту.

Студентські роботи перевіряють відповідальні особи на факультетах, навчальні видання —бібліотека, а наукові праці та дисертації — відділ науково-технічної НДЧ та відділ докторантури.

Разом з тим, програмне забезпечення StrikePlagiarism, яке застосовується для перевірки наукового й навчального контенту в НУБіП України, на сьогодні здатне виявляти перекладений контент з більше ніж 60 мов та виявляти сліди генерації ШІ з точністю до 95%. Проте, система поки не може автоматично перевіряти математичні формули, складні залежності подані у вигляді графічних зображень, що потребує пильності з боку рецензентів.

В університеті на підставі наказу ректора діє спеціалізована Комісія з питань етики та академічної доброчесності. Вона наділена правом аналізувати протоколи звіту подібності та рекомендувати адміністрації накладання санкцій на порушників.

На завершення семінару присутні задали спікерам низку запитань, на які отримали змістовні вичерпні відповіді. Семінар завершився дискусією про необхідність адаптації методів оцінювання в міру розвитку освітньої системи, зокрема щодо ролі штучного інтелекту в оцінці студентської роботи. Директор наукової бібліотеки ще раз нагадала про безкоштовні онлайн ресурси для перевірки матеріалів на плагіат, що розміщені на сайті бібліотеки за покликанням.

У підсумку можна зазначити, що науково-педагогічні працівники НУБіП України мають бути взірцем для здобувачів вищої освіти. Адаптація до нових правил це не просто виконання закону, а фундамент якості вищої освіти та репутації університету на міжнародній арені.