Підвищення якості підготовки здобувачів вищої освіти у фокусі секційного засідання форуму «SEВ-2024» факультетів аграрного менеджменту, землевпорядкування, економічного факультету та ННІ неперервної освіти і туризму

Вагоме значення у подоланні викликів воєнного часу та повоєнного відновлення, у вирішенні глобальних проблем відіграватиме інтелектуалізація бізнес-процесів в країні, імплементація передових наукових здобутків у практику українського підприємництва. У цьому контексті актуалізується проблема підвищення якості освіти та прикладної спрямованості науково-технічних розробок на основі інтенсифікації співпраці між закладами освіти, науки та бізнесу, враховуючи глобальні тренди економіки та соціуму. Розвиток співпраці бізнесу та університетів, зокрема в галузі наукових досліджень та освітніх процесів, є резервом покращення інноваційного розвитку України та підвищення її конкурентоспроможності на світовому рівні.

Всеукраїнський форум «SEВ-2024», який відбувся 10 жовтня 2024 року за ініціативи Національного університету біоресурсів і природокористування України, Ради роботодавців та представників бізнесу, закладів вищої освіти та наукових установ, якраз і був спрямований на пошук, обговорення, а також визначення ефективних механізмів взаємовигідної співпраці між НУБіП України та бізнес-середовищем, реалізації євроінтеграційних процесів, гармонізації освітнього і науково-інноваційного середовища.

Форум проходив у два етапи: пленарні доповіді і секційні засідання. Засідання Секції 6 «Зелена економіка, туризм, менеджмент, розвиток сільськогосподарських територій та управління природними ресурсами» відвідали науково-педагогічні працівники, студенти, аспіранти та стейкхолдери факультетів аграрного менеджменту, землевпорядкування, економічного факультету та ННІ неперервної освіти і туризму.

Модераторами та співмодераторами на засіданні секції були Анатолій Діброва, Анатолій Остапчук, Тарас Євсюков, Іван Гриценко.

Анатолій Діброва відкрив секційне засідання, заначивши що посилення співпраці між бізнесом та освітньо-науковою сферою у розвинутих країнах дає змогу збільшити продуктивність людського капіталу, підвищити конкурентоспроможність випускників на ринку, а також сприяє практичному використанню здобутків науковців.

З побажаннями знайти найкращі можливості для співпраці у підготовці висококваліфікованих спеціалістів виступив перед учасниками засідання проректор з науково-педагогічної роботи та розвитку НУБіП України Сергій Кваша.

Роман Сластьон, керівник бізнесу в Україні ICL Growing Solutions, голова Ради роботодавців економічного факультету у своєму виступі на тему «Співпраця бізнесу та освіти: сучасні моделі партнерства та їх вплив на підготовку кадрів для ринку праці в умовах євроінтеграції» визначив, що основними моделями співпраці університету і бізнесу є дуальна освіта, програми стажування та практики, спільні дослідницькі проекти, центри професійного розвитку, спільні навчальні програми. Серед даних моделей він особливо виділив позитивний досвід функціонування удосконаленого магістерського проєкту «Агрокебети», створеного за підтримки Українського клубу аграрного бізнесу, що забезпечує актуалізацію вимог до вмінь і навичок майбутніх працівників, їхньої освіти та професіонального досвіду, залучення бізнесу до навчального процесу і розвиток менторства.

Жваву дискусію викликала доповідь директора Національної асоціації сільськогосподарських дорадчих служб України Романа Корінця на тему «Аграрна та сільська євроінтеграція: роль освіти та науки». Він відзначив, що сьогодні в умовах євроінтеграційних процесів потрібно більше уваги приділяти підготовці кваліфікованих кадрів, які можуть посилити співробітництво між Україною та ЄС з метою сприяння розвитку сільського господарства та сільських територій, зокрема шляхом поступового зближення політик та законодавства.
На думку виступаючого, заклади вищої освіти повинні стати тим елементом, який забезпечить ґрунтовну підготовку українського агросектору до майбутніх перемовин з ЄС у частині власне аграрного сектору, його інтеграції до ЄС, адаптації законодавства та інших питаннях. Євроінтеграційні процеси потребують серйозних наукових досліджень, які допоможуть знайти найкращу дорогу, а освіта, як зазначив доповідач, є інструментом прискорення євроінтеграції.

Досвідом тривалої співпраці з НУБіП України поділився Артем Кім, спеціаліст навчального центру компанії Linkos Group у своїй доповіді «Роль та місце програмного забезпечення в бізнесі». Зокрема, в якості успішного проєкту було наведено вивчення програмного забезпечення M.E.Doc в межах навчальної дисципліни «Діджитал-менеджмент» здобувачами вищої освіти всіх рівнів на факультеті аграрного менеджменту.

Віктор Зінченко, кандидат історичних наук, директор туристичної фірми "Супутник" розповів присутнім про специфіку функціонування туристичних підприємств в умовах війни. Він зробив наголос на те, що повоєнна відбудова нашої країни потребуватиме висококваліфікованих працівників у туристичній сфері, які зможуть на високому рівні представляти Україну та вносити свій вклад в економічний розвиток.

Не менш цікавим був виступ Сергія Замідри, першого заступника голови Всеукраїнської асоціації громад на тему «Інноваційні групи дрібних агровиробників як практичний інструмент розбудови соціального капіталу територіальних громад у контексті повоєнного відновлення України». Доповідач наголосив на тому, що для успішної інтеграції України до ЄС необхідно проводити конструктивний діалог із ключовими зацікавленими сторонами в сільськогосподарському секторі – фермерами, сільськогосподарськими радниками, дослідниками, кооперативами, агропереробниками, дистриб’юторами, транспортниками, супермаркетами, експортерами, регіональним інвестиційним агентством, торгово-промисловою палатою, аграрними університетами, обласним департаментом АПК, партнерами з розвитку тощо. Серед фасилітаторів такого соціального партнерства заклади вищої освіти виконують одну з головних ролей, оскільки вони одночасно формують нові знання, готують спеціалістів для аграрного сектору, сприяють поширенню європейського досвіду, впливають на формування державної політики.

Наталія Парфенюк, представник ГО «Професійна організація аудиторів, бухгалтерів та викладачів ОКД» окреслила основні аспекти синергія теорії та практики, розглядаючи практичні кейси при викладанні обліково-контрольних дисциплін. Зокрема вона зазначила, що сьогодні необхідно більш тісно поєднувати навчання з практичною діяльністю. У якості прикладу, вона розповіла про власну співпрацю з науково-педагогічними працівниками та здобувачами вищої освіти на економічному факультеті. Наталія Парфенюк наголосила на тому, що виробничу практику здобувачів освіти слід доповнити програмами підвищення кваліфікації викладачів безпосередньо на підприємствах.

В'ячеслав Богданець, к.с.-г.н., доцент, кафедра геодезії та картографії НУБіП України розповів про екологічні загрози для зрошуваних земель півня України, спричинені війною. Зокрема, він зупинився на питаннях економічних збитків та екологічних наслідків руйнування греблі Каховської ГЕС. Доповідач окреслив проблеми, котрі потрібно вирішувати найближчим часом та відзначив роль у їх вирішенні як наукових закладів, так і бізнесу та громадськості.

Загалом, на засіданні секції було обговорено багато питань, які стосуються посиленню співпраці науки, освіти та бізнесу.

У виступах усіх учасників форуму звучали слова про необхідність подальшої активної та цілеспрямованої роботи щодо створення продуктивних моделей взаємодії бізнесу, сфери вищої освіти та науки, адже це з одного боку, дасть змогу підвищити ефективність освіти та наукових досліджень, а з іншого боку, сприятиме підвищенню інноваційності вітчизняного бізнесу, забезпеченню його розбудови в повоєнний період.

Віра Бутенко,

професор кафедри економічної теорії
Фото: Максим Клименко,

старший викладач кафедри фінансів