Наша Маланка не сама ходить, нашу Маланку Василько водить (ВІДЕО)

15 січня 2021 року
     Що не кажіть, Україна – країна унікальна: і Різдво ми два рази на рік святкуємо, і Новий рік до нас приходить двічі. Але, напевне, і краще, що є такі розбіжності між юліанським і григоріанським календарем, адже вони спонукають нас, українців, оберігати і відтворювати народні звичаї і обряди, створювати свято для тих, хто поруч з нами.

     Ось і вчора рекреаціями навчального корпусу № 3 неслося:

Ой господарі, господарочки,
Пустіть до хати Маланочку…
Пустіть до хати погріти п’яти,
Пустіть до груби погріти зуби,
Пустіть до печі зігріти плечі,

     – це працівники кафедри культурології, за давнім народним звичаєм, «водили Маланку» і щедрували.

     Святкування Маланки походить від стародавнього, ймовірно, дохристиянського звичаю. За стародавнім міфом, окрім сина, у всеєдиного Лада, вірного побратима бога Місяця, була ще донька, яку всі називали Миланкою, бо вона була така мила й чарівна. Одного разу коли князь-Місяць був на полюванні, лютий змій викрав із срібного терема Миланку й запроторив у підземне царство. Визволив її і одружився з нею славний богатир Безпальчик-Васильчик. Ось чому після Маланки у народі святкують Василя. Маланка-Вода приходить разом із Василем-Місяцем перед Новим роком сповістити господарів про наступні урочистості та справити гостини, які в народі так і називають — гостини Маланки. Наші предки вірили, що чим багатшими будуть в цей вечір гуляння, тим заможніше буде жити сім’я в новому році. Тому цей вечір і називали Щедрим.

     За християнським календарем, преподобну Маланку Римлянку вшановують 13 січня, а пам’ять святителя Василія Кесарійського – 14 січня, тож в українській народній традиції дохристиянський і християнський обряд об'єдналися, а свято отримало назву – свято Маланки і Василя.
     Зазвичай у ці дні веселі щедрувальники вітають усіх зі святом піснями-щедрівками, бажаючи миру, добра і благополуччя, а їх прихід є доброю ознакою для господарів. Щиро прийняли нашу Маланку і Василя і в залі засідань ректорату. Ректор університету Станіслав Миколайович Ніколаєнко подякував за теплі віншування і висловив бажання, щоб наступного разу серед щедрувальників було менше викладачів, а більше студентів, щоб наш університет міг виконувати свою безпосередню місію – вчити!

     А потім Маланка з Василем заходила у всі відчинені двері – і доброго настрою, усмішок, тепла вистачило усім, сподіваємось, надовго! Тож

Хай же будуть в році новім
Мир і щастя в Вашім домі!
Щедрий вечір, добрий вечір
Добрим людям на здоров'я!

 

Ірина Майданюк,
завідувач кафедри культурології

Регіональні навчальні заклади (синій)Захисти дисертаційНабір на навчання (синій)_2015

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook