ВАЖЛИВІСТЬ ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІН «АГРОФІЗИКА» і «НЕОРГАНІЧНА ХІМІЯ» У МАЙБУТНІЙ ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ-АГРОБІОЛОГІВ

На агробіологічному факультеті йде активне навчання студентів першого курсу. Протягом перших трьох тижнів студентство дізналося багато цікавого. Вони активно працюють в лекційних аудиторіях і різноманітних навчальних лабораторіях.

Рис. Ознайомлення студентів із предметом і об’єктами вивчення дисципліни «Агрофізика» та літературою

Сьогодні на лабораторних заняттях з дисципліни «Неорганічна хімія» студенти агрономи  вивчають «Електролітичну дисоціацію» і виконують лабораторну роботу «Реакції в розчинах електролітів» під керівництвом професора Віктора Максіна та  старшого викладача Ольги Кравченко.

Хоч вивчення дисципліни почалося менше місяця тому, студенти вже почуваються впевнено, виконуючи хімічні досліди. Майбутні агрономи зізнаються, що проведення великого обсягу експериментальної роботи не тільки дозволяє їм краще опанувати вивчений матеріал, а й ще раз переконатися в правильності обрання агробіологічного факультету та НУБіП.

На лабораторному занятті вони визначають сильні і слабкі електроліти, що таке рН середовище і як можна змінити цей показник у ґрунті. Студенти розуміють, що без гарної практичної хімічної підготовки вони не зможуть бути успішними агрономами.

Майбутні фахівці-агрономи уже із першого курсу починають отримувати корисні і необхідні знання, які їм знадобляться у своїй професійній діяльності завдяки вивченню дисципліни «Агрофізика». Агрофізика вивчає фізичні, фізико-хімічні і біофізичні процеси в системі «грунт – рослина – діяльний шар атмосфери». Саме із вивчення агрофізичних процесів у ґрунтах і розпочалися перші лабораторні заняття студентів-першокурсників під керуванням викладача доцента Миколи Бережняка.

 Рис. Ознайомлення із профілем ясно-сірого лісового ґрунту та підготовка до відбору зразків для аналітичних досліджень

Перші лабораторні роботи присвячені вивченню параметрів фізичних властивостей ґрунтів у польових умовах, а саме визначенню гранулометричного складу «мокрим» методом, структурно-агрегатного складу – за розміром і формою агрегатів та їх пористість, щільності складення ґрунту методом ріжучого кільця за Н.А. Качинським, водопроникності ґрунтів методом трубок, температури ґрунту за допомогою термометрів Савінова, оскільки ці властивості у великій мірі обумовлюють фактори росту та розвитку рослин, бо саме від оптимальної щільності ґрунту, його вологозабезпечення і достатньої теплоємності суттєво залежить майбутній урожай вирощуваних сільськогосподарських культур.

Рис. Відбір зразків із розрізу ґрунту

Рис. Визначення щільності ґрунту методом ріжучого кільця за Качинським

Рис. Визначення водопроникності методом трубок за Качинським і температури ґрунту по шарах 5, 10 і 15 см за методом Савінова

У лабораторних умовах студенти допрацьовують польові дослідження, а саме відбувається зважування зразків ґрунту взятих на щільність кільцями різного діаметру, відбираються зразки в бюкси для визначення польової вологості ґрунту на даний час, а також досліджуються форма структурних агрегатів по горизонтах профілю ґрунту, їх пористість та агрономічно-цінні агрегати.  

Рис. Зважування зразків на щільність ґрунту відібраних циліндрами різного діаметру, а також взяття проб у бюкси для визначення польової вологості

Рис. Вивчення агрономічно-цінної структури, її форми і порядковості

Таким чином перші заняття із агрофізики пройшли наочно у польових умовах досить активно і цікаво, а вражені студенти після побаченого дорогою додому обговорювали про важливість отриманої інформації і її практичного використання у своїх фермерських господарствах.

Микола Бережняк

доцент кафедри ґрунтознавства та охорони ґрунтів ім. проф. М.К. Шикули,

Ольга Кравченко

старший викладач  кафедри аналітичної і біонеорганічної хімії та якості води