Як народжувався Основний Закон України - історичний нарис

28 червня 2020 року
 «Стаття 161. День прийняття Конституції України є державним святом — Днем Конституції України».

    Конституція України – це основний Закон Держави, який закріплює права, свободи і обов’язки громадян України, її суспільно-політичний і державний устрій. Вона має особливий правовий статус – вищу юридичну силу, особливий порядок прийняття, підвищену стабільність та високий рівень захисту з боку держави. Цього року ми святкуємо 24 роки з дня прийняття Конституції України. Шлях до цієї події був довгим і тернистим.
    Саме слово «конституція» латинського походження як значна частина слів, пов’язаних зі сферою державного управління. У стародавньому Римі це слово позначало акти імператора, які слід було неухильно виконувати. Крім юридичного значення це слово може позначати будову, фізіологічні та анатомічні особливості живого організму.

Конституції Пилипа Орлика давньоукраїнською мовою

    Перша Конституція в історії України датується 5 (16) квітня 1710 р., коли гетьман у вигнанні, перший лідер української політичної еміграції Пилип Орлик склав документ під назвою «Пакти і Конституція прав і вольностей Війська Запорозького» в місті Бендери (нині це територія Республіки Молдова) з такою декларацією: «Україна по обидва боки Дніпра має бути на віки вічні вільної від чужого панування». Вона вважається також однією із перших конституцій у світі! Адже конституцію США було схвалено лише 1787 р., конституцію Франції та Польщі – 1791 р., конституцію Португалії – 1822 р., конституцію Австрійської імперії та Австро-Угорської монархії – 1848 р., конституцію Російської імперії – 1905 р.
    Українська Конституція була складена давньоукраїнською мовою та латиною. Латиномовна копія Конституції Пилипа Орлика ХVIII ст. зберігається в Національному архіві Швеції, україномовна – у Російському державному архіві.
    Хода конституційних ідей була логічним наслідком розвитку національних вимог українців – від культурної і політичної автономії в складі федерації до вимоги самостійності. І лише через більш ніж два століття, 29 квітня 1918 р., Центральна Рада як демократичний парламент Української Народної Республіки прийняла нову Конституцію сучасного типу. В державі встановлювалася парламентська республіка, гарантувалися основні права людини, вводилися демократичні принципи національного співіснування. Але діяла вона буквально кілька годин – в той же день Київ був окупований німцями, і до влади прийшов уряд гетьмана Павла Скоропадського.

    Після встановлення в Україні радянської влади, 10 березня 1919 р. ІІІ Всеукраїнський з'їзд Рад прийняв Конституцію Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), яка проголосила диктатуру трудящих і експлуатованих мас над капіталістами і поміщиками. Друга Конституція УРСР була прийнята 15 травня 1929 р. Вона встановлювала повновладдя трудящих, скасовувала приватну власність, заявляла про входження в СРСР, закріплювала принцип верховенства загальносоюзних органів і загальносоюзного законодавства, що перетворювало проголошений суверенітет в політичний міф.
    Чергова Конституція УРСР (30 січня 1937 р.) було розроблено в повній відповідності до Конституції Радянського Союзу. За цим же принципом була побудована і Конституція УРСР, прийнята Верховною Радою республіки 20 квітня 1978 р. Отже, всі чотири радянські конституції України не відповідали українській традиції конституціоналізму, і лише здобуття Україною незалежності дало новий поштовх розвитку конституційного процесу в Україні. Він пішов, перш за все, шляхом не винаходу чогось принципово нового, а вибору таких положень з світового досвіду, які найбільш повно відповідали б умовам української дійсності, а також політичним орієнтирам української еліти. У цьому процесі взяли участь різні політичні партії, кожна з яких запропонувала свій варіант Основного Закону.
    Спроби прийняти Конституцію в Україні робилися з перших років проголошення незалежності. У 1992-1993 рр. під керівництвом першого Президента Леоніда Кравчука був напрацьований перший проект Основного Закону, проте він так і не був прийнятий.

Етапи Конституційного процесу Незалежної України

I. Конституційний процес 1990-1993 рр.:

  • Жовтень 1990 р. – утворення Конституційної комісії;
  • Червень 1991 р. – схвалення Верховною Радою Концепції нової Конституції України;
  • Жовтень 1993 р. - підготовка проекту нової Конституції України.

II. Конституційний процес 1994-1995 рр.

  • Листопад 1994 р. – утворення нової Конституційної комісії;
  • 8 червня 1995 р. – прийняття Конституційного договору між Верховною Радою України та Президентом України. Вже наступного року (1996 р.) була створена спеціальна парламентська комісія під керівництвом депутата Михайла Сироти, задля створення Основного Закону країни.

 

III. Прийняття Конституції України

  • 20 березня 1996 р. – проект нової Конституції передано Верховній Раді;
  • 28 червня 1996 р. – V сесія Верховної Ради України прийняла нову Конституцію України. 

Прийняття Конституції України. 1996 р.

    Депутати працювали над проектом, залишаючись у сесійному залі всю ніч із 27 на 28 червня. Парламентарії врахували зауваження Президента України, а також підтримали всі спірні статті проекту – про державні символи в України, про державну українську мову, про право приватної власності в Україні, після чого Основний Закон був остаточно затверджений.
    Конституція України ухвалена і введена в дію Верховною Радою України 28 червня 1996 р. Складається з преамбули та 14 розділів.
    Тексту Конституції передує Преамбула, в якій Верховна Рада України оголошує, що від імені українського народу – громадян України всіх національностей, «...усвідомлюючи відповідальність перед Богом, власною совістю, попередніми, нинішнім та прийдешніми поколіннями, керуючись Актом проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року, схваленим 1 грудня 1991 року всенародним голосуванням...» приймає цю Конституцію – Основний Закон України. Згідно з Конституцією, Україна проголошена демократичною, соціальною і правовою державою. За формою державного устрою – унітарною, за формою державного правління – президентсько-парламентською, де президент є главою держави, а Кабінет Міністрів – вищим органом у системі органів виконавчої влади. Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Система місцевого самоврядування поєднує елементи громадянської та державницької концепцій, тобто інститутами місцевого самоврядування визнано не лише сільські, селищні, міські Ради та їх виконавчі органи, а й районні та обласні Ради. Суттєвою ознакою демократичного характеру української Конституції є визнання її норм нормами прямої дії. Це означає, що гарантується звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України.
 

    Важливо додати, що в прийнятті Конституції України безпосередньо приймав участь нинішній ректор НУБіП України Ніколаєнко С. М., будучи на той час членом Соціалістичної партії.

IV. Конституційні процеси 2004-2013 рр.

  • Конституційна реформа від 8 грудня 2004 р.;
  • 1 жовтня 2010 р. - Конституційний Суд України скасував дію Конституційних реформ, що були прийняті в 2004 р. З цієї дати знову діє Конституція 1996 р.

V. Конституційні процеси 2013-2016 рр.
Зміни до Конституції України:

  • Конституційний склад Верховної Ради – 450 депутатів, обирається строком на п'ять років;
  • строк повноважень сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, депутати якої обрані на чергових виборах, становить п'ять років;
  • строк повноважень сільського, селищного, міського голови, обраного на чергових виборах, становить п'ять років;
  • форма правління - унітарна парламентсько-президентська республіка;
  • 2013 р. - ознаменувався формуванням українців як політичної нації під час Євромайдану та Революції Гідності 2014 р., анексією РФ Криму та загостренням військово-політичної ситуації в окремих районах Донецької та Луганської областей, позачерговими виборами Президента України та народних депутатів України у 2014 р., формуванням проєвропейської парламентської коаліції та нового Уряду України, що анонсував проведення в Україні масштабних реформ;
  • започаткуванням у 2015 р. роботи Конституційної комісії по реформуванню конституційних положень про права та свободи людини, справедливе судочинство, місцеве самоврядування та територіальну організацію публічної влади на засадах її децентралізації;
  • 2 червня 2016 р. Верховна Рада України остаточно затвердила закон, яким змінюються норми Конституції України щодо правосуддя. Відповідно до ухвалених змін, підвищується віковий ценз для обіймання посади судді – ним може бути громадянин України не молодший 30 р. (раніше – не молодше 25 р.), запроваджено створення Вищої ради правосуддя, що працюватиме замість Вищої ради юстиції, призначатиме суддю на посаду Президент України за поданням Вищої ради правосуддя.

Історичне значення прийняття Конституції 1996 р.

  • Конституція 1996 р. стала першою Конституцією незалежної України; вона стала продовженням багатовікових конституційно-правових традицій українського народу. Конституція України закріпила правові основи незалежної України, її суверенітет і територіальну цілісність;
  • з прийняттям Конституції були визначені базові координати й орієнтири, сукупність суспільних цінностей – усе те, що формує політико-економічну систему;
  • створено передумови для того, щоб функціонування і розвиток держави і суспільства не залежали від політичної орієнтації партій чи окремих політичних діячів. Окреслено відносини держави і громадянина, їхні права і взаємні обов'язки. Установлено межі втручання держави в життя суспільства й окремої особистості;
  • прийняття Конституції внесла стабільність у політичне життя українського суспільства, законодавчо розмежувавши права й обов'язки різних гілок влади, політичних партій і громадських організацій;
  • прийняття демократичної за своїм характером Конституції зміцнило міжнародний авторитет молодої держави.

 

Марія Поливач,
директор музею історії НУБіП України

 

Захисти дисертаційРегіональні навчальні заклади (синій)Набір на навчання (синій)_2015

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook