Максим Харченко з Донеччини: еколог – професія, яка допомагає змінити світ на краще
Максим Харченко живе у селі Сергіївка на Донеччині, і цього року обирає університет і фах, який допоможе зреалізуватися у житті. Спинився на НУБіП і екології. Про причини вибору – наша розмова.
То чому саме НУБіП, а не інший заклад?
– Все просто – бо він найкращий! Ще навчаючись у 9 класі, я вирішив, що хочу бути екологом, і, звісно, вже тоді почав шукати варіанти для вступу. І кращого в цій сфері не знайшов. Тим паче − Київ! Місто можливостей, невпинного руху і справжнього міського життя. Напевно, те, що я із села, теж додає бажання навчатися у столиці. Також моя подружка навчається тут і вона у захваті! Професійні викладачі, цікава навчальна програма з різними дослідженнями – саме те, що мені потрібно. До речі, ваш сайт надзвичайно продуманий та інформативний. Мені, як вступнику, він дуже допоміг.
Готуєшся до вступу?
– Звісно, готуюся. Читаю книги з біології, роблю конспекти і нотатки, беру участь в різних конкурсах та олімпіадах, зокрема, і в університетській. Адже додаткові бали нікому на завадять. Також я півтора року відвідував НЕНЦ і вивчав там екологію та інші природничі науки. На жаль, цього року його було відмінено через загальносвітову ситуацію. Але я не засмучуюся, адже попереду майбутнє, яке я бачу для себе у вашому університеті.
Чим так привабила тебе спеціальність "Екологія"?
– З раннього дитинства люблю природу. А вже у 9 класі, коли трохи усвідомленіше подивився на ставлення людей до природи остаточно вирішив, що хочу змінювати світ, зробити свій внесок у захист природного середовища.
Маєш захоплення, мрії?
– Так. Багато читаю, пишу вірші. Звісно, якщо гарна погода, то іду на прогулянку. Також, я не проти поспати (не без цього). Мрію бути корисним, змінити світ на краще, зробити щось, що вплине на свідомість людей, які забруднюють нашу планету. Ось. Але я б, напевно, назвав би це не мріями, а цілями, до яких треба йти.
Розмовляла заступник декана
факультету захисту рослин,
біотехнологій та екології
Валерія Бондарь