Міжнародна співпраця гуманітаріїв заради наближення МИРУ

 

  У враженнях від наукового заходу Інна Іванівна зазначила, що попри річну співпрацю із цим неймовірним закладом вищої освіти у якості візитового професора, колектив відкрився особливими аспектами: надзвичайної організаційної згуртованості, надвисокої наукової компетентності та людяності. Організатори конференції – професори Єжи Нікіторович, Віолета Данілєвич – зібрали з різних куточків Польщі провідних науковців, переважно – науковців-практиків, які не просто рутинно досліджують освітньо-психологічні та соціальні проблеми міграції, біженства і воєнної травми, а проживають з українцями (сірійцями, боснійцями, білорусами та ін.) їхні гіркі будні війни. У наукових доповідях, щиро професійних дискусіях у перервах та наприкінці кожного засідання – прагнення попри все і попри всіх знайти шляхи конструктивного виходу із ситуації, що є, триває і ще немає ухвалення… Слухаючи у перерві (під час виступу скромно про те не повідомляли) професорів Барбару Грабовську (Катовіце), Дороту Місеюк (Білосток), Агату Рогальську-Марасінську (Лодзь), Юстину Пілярську (Вроцлав) та багатьох ін., усвідомлюєш: скільки самовідданої допомоги українцям «за рамками науки», просто щодень зробили і роблять польські колеги родинам, окремим людям з України… низький уклін і щира їм дяка!

  Конференція повністю відповідала окресленню «науково-практична», бо зробили паралельно секціям три авторських тренінги для польських учителів та українських учителів у Польщі, які навчають українських дітей: Катажина Станкєвіч («Мова – едукація – інтеграція. Діти біженців з України у польській школі»), Анна Млинарчук-Соколовська («Інновації педагогічні у процесі навчання польської мови як іноземної та інтеграції») та тренінг Осадченко Інни Іванівни від гуманітарно-педагогічного факультету НУБіП України: «Елементи арт-терапії у процесі адаптації і соціалізації дітей, молоді та дорослих у контексті міграції, біженства і воєнних травм». Як завжди, учасники переконалися у супердієвості шоколадотерапії, а також авторських психотехнік «Весела казка про…», «Малюємо метелика», «Бажаю комусь», «Вібрації «Я і хтось»» тощо. Рівень захопленості вчителів підтвердив нагальну необхідність подальшого проведення таких тренінгів. Така праця зблизила душевно, духовно, професійно Інну Іванівну з Анною Млинарчук-Соколовською, з якою тепер плекають задум проєкту.