Заняття з дисципліни «Агрофізика» розкривають роль структури ґрунтів для майбутніх агрономів

  Зокрема, під час цього заняття викладачі познайомили студентів із особливостями закладання ґрунтових розрізів, методиками визначення гранулометричного складу у польових умовах, щільності складення за Н.А. Качинським, визначення водопроникності методом трубок та оформленням результатів досліджень.

  Агрономічно-цінною вважається водостійка з високою пористістю структура, утворення якої ї є завданням агротехнічних прийомів і заходів, спрямованих на оструктурення ґрунту. Але не кожна водостійка структура є агрономічно-цінною. Водостійкість структури має подвійну природу: вона може бути обумовлена стійким хімічним і фізико-хімічним закріпленням колоїдів (незворотна коагуляція колоїдів) і агрегати можуть бути водостійкими через їх слабку водопроникність, пов’язану з наявністю переважно тонких неактивних пор. Добра структура повинна бути також механічно міцною, не руйнуватися під час обробітку ґрунту сільськогосподарськими знаряддями.

  Зразок ґрунту з непорушеною будовою відбирають за допомогою спеціального бура в металеве кільце, яке має кришки, що знімаються. Згідно методики, на місці відбору вирівнюють площадку 20х30 сантиметрів, кільце вдавлюють у ґрунт за допомогою спрямовувача, який потім виймають, кільце зачищають і закривають кришками, у лабораторії після взяття зразка кільце з ґрунтом зважують та визначають щільність складення. Також за допомогою трубок, розміщених у шарі ґрунту, визначають його водопроникність, наливаючи в них воду доверху, відмічаючи час наповнення, а потім час просочення води у ґрунт. Одночасно зразки ґрунту для лабораторних досліджень студенти беруть із середини генетичного горизонту масою в межах 0,8-1,0 кг, додають етикетку та оформлюють її відповідно до вказівок викладачів.

  Отже, на занятті студенти засвоїли, що структура ґрунту є одним з головних факторів його родючості. У структурному ґрунті створюються оптимальні умови водного, повітряного і теплового режимів, що в свою чергу, обумовлює розвиток мікробіологічної діяльності, мобілізацію і доступність поживних речовин для рослин.

  Студенти Святослав Горбатюк, Олег Коцар, Олександр Дишлюк, Денис Чернявський, Микола Дишлюк проявили велике зацікавлення до теми заняття, були активними і задавали викладачам запитання. Кожен зі студентів мав можливість особисто долучитися до процесу обстеження ґрунтів та особливостей відбирання зразків, вивчити, як ці властивості впливають на охорону та відтворення родючості ґрунтів та чому вони цінні для вирощування сільськогосподарських культур.