Важливість партнерства науки, освіти та бізнесу для післявоєнного відновлення України
У сучасних умовах України однією із ключових передумов суспільного поступу є ефективна взаємодія науки, освіти та бізнесу. Синергія цих сфер створює підґрунтя для формування інноваційної економіки, підвищення конкурентоспроможності держави та забезпечення сталого розвитку.
Наука є джерелом нових знань, технологій і рішень, необхідних для модернізації виробництва, розвитку інфраструктури та вирішення економічних, екологічних і соціальних проблем. Освіта, у свою чергу, формує людський капітал — конкурентоспроможних фахівців, здатних застосовувати наукові досягнення на практиці та генерувати нові ідеї. Бізнес виступає рушійною силою, що трансформує інновації в економічний результат, забезпечує фінансування наукових розробок і сприяє їх комерціалізації.
Формуванням та розвитком саме такої співпраці між цими трьома секторами, як основи для створення національної інноваційної екосистеми, активно займається Національний університет біоресурсів та природокористування України. Успішним майданчиком для поглиблення взаємодії представників науки, освіти та бізнесу стає щорічний Форум «SEB (Science. Education. Business.). 11 листопада в НУБіП України відбувся масштабний «SEP – 2025: співпраця науки, освіти і бізнесу для Перемоги та відбудови України», який об’єднав сотні партнерів НУБіП України з метою обговорити пріоритетні напрями продуктивного використання наукового, освітнього та бізнес потенціалів для вирішення нагальних потреб та розв’язання актуальних завдань відновлення країни.
Шосте секційне засідання Форуму «SEB-2025: Співпраця науки, освіти і бізнесу для перемоги та відбудови України» була присвячена темі «Економіка відновлення: диверсифікація виробництва, управління ресурсами, розвиток громад». Модератором заходу виступила Юлія НЕГОДА, яка відкрила засідання вітальним словом і наголосила на важливості взаємодії науки, освіти та бізнесу в умовах післявоєнного відновлення. У роботі секції взяли участь понад 100 учасників — представників бізнесу, освітнього та наукового середовища, а також здобувачів вищої освіти, з метою напрацювання ефективних механізмів взаємодії між академічною спільнотою та реальним сектором економіки.
Першим доповідачем став Богдан ЗВАРУН, адвокат і керуючий директор Zvarun Law Firm, який розповів про «зелене» законодавство ЄС як орієнтир для розвитку українського агробізнесу. Він підкреслив, що адаптація екологічних стандартів Євросоюзу стане потужним драйвером модернізації сільського господарства.
Виступ доктора економічних наук Андрія МАРТИНА був присвячений результатам дослідження щодо управління просторовим розвитком в Україні у контексті воєнних ризиків, відновлення та євроінтеграції. Доповідач акцентував увагу на потребі стратегічного планування використання земельних ресурсів.
Наступним спікером був Артем ХУДОЛІЙ, керівник департаменту логістики групи компаній «Укрлендфармінг», який ґрунтовно висвітлив основні виклики та наслідки впливу воєнного стану на логістику аграрних підприємств, зокрема проблемам транспортних маршрутів і рішенням, які допомогли стабілізувати постачання.
Іван ЧЕРНЯВСЬКИЙ, кандидат економічних наук і генеральний директор Інституту інтелектуальної власності ДП «Цифрове», розповів про сучасні тенденції реєстрації торговельних марок як інструменту розвитку бренду українських компаній. У своїй доповіді він звернув увагу на захист інтелектуальної власності як важливу складову конкурентоспроможності суб’єктів господарювання в умовах динамічної цифровізації економіки.
Про завершення земельної реформи в Україні говорив Олександр КОВАЛІВ, доктор економічних наук, який представив нову парадигму управління земельними відносинами. Він підкреслив, що ефективна земельна політика має стати основою сталого економічного зростання.
Завершив секцію Ігнатій СЕРГІЄНКО, Медвинський сільський голова, з виступом про роль громад як майданчиків для інновацій. Він продемонстрував приклади успішних міжнародних партнерств, які сприяють розвитку місцевих ініціатив навіть в умовах війни.
Учасники секції активно обговорювали питання відбудови інфраструктури та залучення інвестицій у громади. Під час дискусії наголошувалося на важливості інтеграції місцевого самоврядування у процеси відновлення економіки.
Захід продемонстрував високий рівень науково-практичної співпраці між різними секторами суспільства. Підсумком стало спільне бачення учасників щодо необхідності поєднання знань, технологій та управлінських рішень для сталого розвитку. Для України подальша співпраця та розвиток нових партнерств допоможе не лише відбудувати зруйновану інфраструктуру, а й закласти основу для економіки знань, економіки, орієнтованої на інновації, технологічний прогрес і людський розвиток. Таким чином, інтеграція науково-освітнього та бізнесового середовища є одним із ключових шляхів формування конкурентоспроможної, стійкої та сучасної України.
