Пам’ятаємо… Пишаємось… Дні пам’яті незрячих юристів
Незрячий юрист.
Незрячий юрист захищає права, В підсудному бачить невинність. Ім’ям Батюка він говорить слова - убивши неправди провинність.
21 вересня 2002 року Юрій Тітов
Студенти юридичного факультету Коваль Дмитро, Шимчик Тарас, Синюк Ніка, Запальський Дмитро, Волошин Нікіта взяли участь у мітингу, організованому на День пам’яті Якова Батюка та в підтримку незрячих адвокатів, що був проведений в Будинку культури ім. Я. П. Батюка Київського навчально-виробничого підприємства №1.
Яскраві епізоди різносторонньої діяльності підпільників покладені у основу документальної повісті Шатрова "Подвиг у пітьмі". Батюк постає перед нами, як прекрасний організатор, людина незламної волі, розумна, скромна, вимоглива до себе, що дала йому можливість і в пітьмі, яка його оточувала, стати активним борцем за визволення.
У рідному місті Ніжині над могилою Якова Батюка і його вірних товаришів стоїть пам'ятник, скульптура жінки, яка втілює матір Батьківщину. До братської могили героїв на міському кладовищі, протоптана широка стежка, адже справа Ніжинських молодогвардійців, увійшла скромною часткою до великого подвигу, який приніс нашому народові і усьому людству велику перемогу над фашистською Німеччиною.
Героїзм, готовність до подвигу, самовідданість, на славу Батьківщини, на славу ідеї це не риси окремих осіб і характерів, а риси народні, вони повинні бути притаманні сьогоднішнім громадянам будівникам України, що продовжують справу загиблих, готують щастя майбутніх поколінь.
Зазнали лиха війни і наші незрячі юристи, Петро Степанович Комаров відомий у Києві адвокат, він війну застав у Житомирі, під час евакуації сліпих дітей школи-інтернату директор цього закладу евакуювався з сім'єю покинувши вихованців одних на вокзалі. Вони хто як міг самостійно добиралися по домівках за десятки і сотні кілометрів.
Анатолія Адамовича Маляра війна не пожаліла, вибух у дитини забрав зір. Нещодавно ми відзначили 40 років його адвокатській діяльності.
Зробила війна інвалідом і лейтенанта Янчука Василя Зіновійовича - академіка, професора, доктора юридичних наук, чий життєвий шлях є яскравим прикладом служіння людям та відданості юридичній науці. Василь Зіновійович у квітні 1945р. попав на фронт, а 1 травня 1945 року вступив в Берлін разом з 5-ою ударною армією. Видатний науковець був ініціатором створення ряду наукових юридичних центрів та навчальних закладів, зокрема в Національному аграрному університеті. В 1999 році проф. В. З. Янчук обійняв посаду завідувача створеної в нашому університеті кафедри аграрного, земельного та екологічного права, яку очолював до останніх днів життя. В пам’ять про визначного педагога та науковця в 2006 році кафедрі аграрного, земельного та екологічного права юридичного факультету Національного агарного університету присвоєно ім’я академіка В. З. Янчука.
