Рівненський фаховий коледж: Хранителька мудрості і точка опори…

10 жовтня 2021 року
     Сказати, що життя без книги – сіре і буденне – не сказати нічого. В книзі – цілий світ образів, пригод, відчуттів, емоцій та пристрасті. В ній – наша віковічна історія і наша реальність. Вній – скарби людської мудрості, які передавались від покоління до покоління задля суспільного розвитку і процвітання.
     Власне кажучи, книга, як добра подруга, може підказати відповіді навіть на особисті запитання. А поруч із книгами завжди були бібліотекарі, берегині духовних скарбів і орієнтири у інформаційному просторі.
     Бібліотекарі, як і самі бібліотеки, з’явились дуже давно і у стародавні часи професію бібліотекаря вважали майже містичною. Бібліотекарі мали володіти інтелектом, вони охороняли таємниці, які зберігались у книгах, що зачаровували й притягували до себе людей. 
         Однією з перших відомих бібліотек дослідники вважають храм у вавілонському місті Ніппурі, який датують приблизно 2500 роком до н.е. Ніппурска бібліотека налічує понад 30 тисяч глиняних табличок з текстами. Для вивчення, дослідження та розшифрування стародавніх записів згодом виникли академії. У Стародавньому Єгипті книги називали «духовними ліками», які зміцнюють розум та облагороджують душу, а саму бібліотеку – «аптекою для душі». Саме такий напис розміщений над входом в бібліотеку знаменитого фараона Рамзеса ІІ. Це, на думку істориків, приблизно 13 століття до н.е. У цій стародавній бібліотеці було знайдено біля 20 тисяч папірусних згортків. Одна з найвизначніших – Александрійська бібліотека в Єгипті, в якій були зібрані майже 700 тис. назв рукописних книг античного світу, існувала вона у 3 столітті до н. е. Цінували книгу і у Стародавньому Римі, великий римський мислитель Цицерон писав: «Заняття з книгами юність живлять, старість звеселяють, щастя прикрашають, в нещасті дають сховище і розраду, вдома утішають, поза домом не заважають...».
 
     Сьогодні користь щоденного читання для духовного, інтелектуального збагачення людини і розвитку суспільства доведена. Читання для розуму – те саме, що й фізичні вправи для тіла. Читання знижує стрес, заспокоює нерви, поліпшує пам’ять, посилює концентрацію. Читання розширює наші знання, формує здатність до критичного мислення, а це укріплює готовність протистояти життєвим перешкодам.
     У розвинутих країнах важливість читання усвідомлена на державному рівні, читання – модне, адже це впливає на загальний рівень добробуту та розвитку країни. В Україні наразі розроблений важливий проєкт Стратегії розвитку читання на 2021–2025 роки «Читання як життєва стратегія». У ньому окреслено мету, стратегічні цілі та основні завдання, на виконання яких має бути спрямована реалізація державної політики щодо підтримки й розвитку читання. У документі йдеться також про підтримку бібліотек як одного із базових елементів суспільного розвитку, складових культури, науки й освіти.
     А що потрібно сьогодні бібліотекам, щоб привабити вибагливого «просунутого» користувача, заохотити відвідувачів до читання? Комфортне функціональне приміщення, сучасні книги, якісний інтернет для доступу до світових ресурсів і привітні компетентні бібліотекарі, професіонали своєї справи.
     У багатьох країнах світу бібліотеки уже сьогодні перетворюються на сучасні хаби з найсучаснішими креативними спорудами і найголовніше – найсучаснішими виданнями. З’являються дивовижні будівлі бібліотек, які вражають і захоплюють. Найфутуристичніша бібліотека Європи – мультифункціональний центр бібліотеки Веннесла, в якій, крім залів з книгами, є простір для відпочинку, кафе, сцена для концертів. У мережах зустрічається фото і відео неймовірної краси супербібліотеки Тяньцзинь Бинхай у Китаї. Вражає бібліотека Александріна у Єгипті, побудована на місці знаменитої Александрійської бібліотеки. Сучасний комплекс вміщує спеціалізовані зали бібліотеки, три музеї, чотири галереї мистецтв, планетарій, лабораторію для реставрації рукописів. Захоплення викликають величні старовинні бібліотеки. Серед них – Бодліанська бібліотека (Оксфорд, Великобританія), у якій знімався знаменитий «Гаррі Потер». Будуються також сучасні приміщення для бібліотек в Україні, хоч їх, на мою думку, ще дуже мало.
 
     Бібліотекарі в умовах реальності не втрачають оптимізму, хоча іноді стикаються із проявами зниження престижу своєї професії, недостатнім позитивним ставленням до бібліотек як до соціокомунікативних майданчиків. Багато що у вирішенні цієї проблеми залежить від нас самих. В суспільстві значно змінились вимоги до професії бібліотекаря. Сьогодні бібліотекар має бути універсальною людиною. Компетентність, професіоналізм, комунікабельність, вміння працювати у команді, ініціативність, гнучкість, інноваційність, творчий підхід – риси, які необхідні бібліотекарям для успіху та розвитку бібліотек, для їх перетворення у сучасний інформаційний простір для освіти, творчості користувачів, для їх самореалізації та комфортного спілкування.
     Відбулось реформування і в бібліотеці нашого коледжу. Історія її діяльності нерозривно пов’язана зі створенням 1956 року Ровенського сільськогосподарського технікуму на базі сільськогосподарської школи з підготовки голів колгоспів та однорічної школи рахівників колгоспів. Бібліотечний фонд у перший рік діяльності становив біля 3 тисяч книг, серед яких були не тільки підручники та навчальні посібники з сільського господарства, бухгалтерського обліку, статистики, а також енциклопедичні та довідкові видання, художня література. Деякі енциклопедичні видання того часу збереглись у фонді бібліотечно-інформаційного центру до сьогодні і стали справжнім раритетом. Цікаво переглядати щоденники роботи бібліотеки того періоду. З них видно, що крім обслуговування студентів та викладачів, бібліотека проводила і культурно-масові заходи: книжкові виставки, бесіди-консультації, бібліографічні огляди, читацькі конференції та ін.
     Комп’ютеризація бібліотеки розпочалась 1998 року з придбанням першого комп’ютера і вже через рік на базі нашого технікуму (на той час) відбувся всеукраїнський семінар бібліотекарів із 26 вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації західного регіону «Комп’ютеризація – вимога часу», організований Науково-методичним центром. Це був перший великий незабутній досвід.
     Новий етап розвитку бібліотеки пов’язаний з її реформуванням. 2009 року з ініціативи директора Ярослава Корсуна відбулось структурно-організаційне оновлення, зумовлене розширенням традиційних бібліотечних функцій. Був створений бібліотечно-інформаційний центр (БІЦ), який об’єднав інформаційні ресурси бібліотеки та лабораторії технічних засобів навчання з метою активізації застосування сучасних інформаційних технологій у освітньому процесі та бібліотечно-бібліографічному обслуговуванні. У структурі бібліотечно-інформаційного центру, крім абонементу, читального залу із комп’ютерною зоною, книгосховища, появився медіазал. Матеріально-технічна база була оновлена, придбано сканер, ксерокс, принтер, багатофункціональний пристрій. Медіазал оснащений відповідним сучасним обладнанням для дистанційного навчання, для проведення відеоконференцій в режимі онлайн, демонстрації відеофільмів, електронних презентацій та інших аудіовізуальних матеріалів. Бібліотечно-інформаційний центр став насправді серцем коледжу, яке б’ється для усього колективу.
     Сьогодні БІЦ – це багатофункціональний простір для навчання і розвитку, тут відбуваються квести, майстер-класи, виставки-презентації, літературні ігри, захопливі каравани історій, фотосесії з книгою на відкритому повітрі. У читальному залі час від часу оживають літературні герої, відбуваються короткі театралізовані сценки за участю талановитих студентів та викладачів. А найбільше ми полюбляємо короткі хвилини, коли між заняттями наші читачі забігають просто поспілкуватись, поділитись своїми успіхами чи переживаннями.
     Звичайно, для підготовки справжніх фахівців, якими прагнуть стати наші випускники, необхідно постійно оновлювати навчальні інформаційні ресурси.
     Зміни в освітніх програмах, поява нових спеціальностей, природна зношеність книг вимагають комплектування бібліотечного фонду сучасними виданнями.
     Крім поповнення фонду за рахунок спеціальних коштів, велику допомогу складають також благодійні внески від акції «Подаруй бібліотеці книгу!», яка проводиться у коледжі з нагоди Всесвітнього дня книги.
     Традиційно передплачуємо друковані періодичні фахові видання для кожної спеціальності, вони допомагають викладачам і студентам завжди бути в курсі останніх змін. Є доступ до електронних версій фахових періодичних видань через Е-бібліотеку на сайті коледжу.
     Актуальним в умовах карантинних обмежень є віддалений доступ до електронних навчальних ресурсів для дистанційного навчання та самостійної роботи здобувачів освіти, створена електронна бібліотека на сайті коледжу, переглянути її можна за посиланням: http://rcnubip.org.ua/bibliotechno-informacijnij-centr/e-biblioteka/
 
     У читальному залі для забезпечення доступу до світових інформаційних ресурсів, а також власних баз даних: електронної бібліотеки навчальних ресурсів, електронних каталогів встановлений вільний вайфай, створені автоматизовані робочі місця для користувачів.
     Усі наші здобутки – результат роботи кваліфікованого, досвідченого, згуртованого колективу бібліотекарів у співпраці з адміністрацією коледжу, методичним кабінетом, фахівцями відділення програмування, кураторами груп, усім педагогічним колективом на чолі з директором коледжу. Ярослав Петрович Корсун – щирий шанувальник книги, він завжди підтримує будь яку нашу ініціативу щодо покращення роботи бібліотечно-інформаційного центру. Завдяки його ініціативі у нашому фонді є особливо цінні духовні скарби, які завжди з трепетом ми показуємо гостям коледжу і, звичайно, студентам першого року навчання під час ознайомлення з бібліотечними ресурсами. Прикрасою та гордістю нашого бібліотечного фонду є ювілейне видання «Пересопницьке Євангеліє: витоки і сьогодення», сучасне видання «Острозької Біблії», наукове ілюстроване видання Володимира Недяка «Україна – козацька держава». Нещодавно до цих раритетів додався перший ексклюзивний вишитий Шевченковий «Кобзар» 1840 року видання рівненської письменниці і випускниці нашого коледжу Олени Медведєвої. Саме їй, двічі рекордсменці України, належить ідея створення креативної книги, зокрема виготовлення вишитих книг. Творчість видатної письменниці відома не тільки в Україні, а і за її межами. Про зустріч колективу з Оленою Медвєдєвою можна прочитати на сайті коледжу за посиланням: http://rcnubip.org.ua/news/2021/04/21/zustrich-z-rivnenskoyu-pismenniceyu-olenoyu-medved/
 
     Бібліотекарі коледжу постійно працюють над підтриманням позитивного ділового іміджу бібліотечно-інформаційного центру і коледжу в цілому. Спільно з викладачами, кураторами груп ми проводимо сучасні бібліотечні заходи у реальному часі та в режимі онлайн. Ми завжди присутні у віртуальному просторі – про наші інформаційні ресурси, важливі події, бібліотечні заходи, віртуальні книжкові виставки, творчі досягнення наших користувачів, літературні зустрічі з письменниками, про все наше бібліотечне життя розповідаємо на сторінках бібліотечно-інформаційного центру в соціальних мережах і, насамперед, на сайті коледжу. Відгук серед наших користувачів знаходять відеоролики та буктрейлери у соціальних мережах, у створенні яких студенти самі беруть активну участь. Серед них - «Художній світ Володимира Лиса» до 70-річчя від дня народження письменника, «Мистецький світ Катерини Білокур» до 120-річчя від дня народження української художниці, та ін. Як приклад, відео «Читаємо Лесю Українку» можна переглянути за посиланням: https://www.facebook.com/228248467636149/videos/253185683076829
      Формувати творчу особистість, розвивати інноваційний стиль бібліотечної діяльності допомагає бібліотечний проєкт «Літопис талантів альма-матер», мета якого – створення сприятливих умов для творчості та підтримка обдарованої молоді. Літопис працює кілька років поспіль і назавжди вписує імена талановитих, студентів, викладачів в історії коледжу.
     Варто окремо сказати про співпрацю з Науковою бібліотекою НУБіП України та іншими бібліотеками Рівного і України з метою обміну досвідом роботи, підвищення ділового іміджу та вирішення спільних завдань бібліотечної та освітньої діяльності.
     По новому відбуваються сьогодні і бібліотечні семінари-наради з обміну досвідом. 2021 року з ініціативи НМЦ ВФПО, спільно з Науковою бібліотекою НУБіП України проведено онлайн-семінар завідувачів бібліотек закладів фахової передвищої освіти «Інноваційна діяльність бібліотек закладів освіти та їх роль у формуванні інформаційної культури, творчої активності здобувачів освіти та педагогічного колективу» на базі нашого коледжу.
 
     Тримати руку на пульсі бібліотечних інновацій допомагають щоквартальні онлайн семінари-наради, які організовує Наукова бібліотека НУБіП України для відокремлених структурних підрозділів. «Бібліотека – твоя точка опори», - саме така головна ідея була винесена у тему одного з останніх семінарів. Теза дуже влучна. Я переконана, що бібліотеки будуть не просто існувати, вони будуть розвиватися, стануть більш сучасними і займуть достойне належне місце у суспільстві.
 
 
Людмила Бурячинська,
завідувачка бібліотечно-інформаційного центру

ВСП «РФК НУБіП України»

Набір на навчання (синій)_2015Регіональні навчальні заклади (синій)Захисти дисертацій

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook