Навчальна практика з лісової меліорації: за крок до завершення навчання

 

     Студенти випускного курсу відповідально поставилися до виконання програмних завдань практики, адже розуміють, що вона є одним із важливих видів науково-дослідної роботи і здійснюється з метою набуття практичних навичок. Зважаючи, що переважна більшість занять проходила дистанційно, жива зустріч на польових об’єктах покликана підготувати майбутніх спеціалістів до реальної практичної роботи, забезпечити належний рівень їхньої професійної підготовки, а також поглибити і закріпити теоретичні знання.

     Першого дня студенти відвідали ВДНГ, де мали змогу на демонстраційних ділянках полезахисних лісових смуг здійснили польове обстеження деревостану, визначити актуальні лісомеліоративні і таксаційні показники лісових смуг, провести аеродинамічні вимірювання, а також описати вплив різних факторів на захисні насадження. Окрему увагу було приділено обговоренню законодавчої бази щодо утримання і збереження лісосмуг, враховуючи отримані професійні знання під час проходження курсу.

     На наступний день практики студенти ознайомилися із гідротехнічними спорудами як елементом протиерозійного облаштування водозборів та надали оцінку стану даних споруд. У межах студентського містечка різноманіття гідротехнічний споруд досить значне – обстеженню підлягали лотки-швидкотоки, шахтні й трубчасті водоскиди, розпилювачі стоку, загати, греблі. Серед оглянутих об’єктів найліпший стан виявився у лотка-швидкотока з подвоєним руслом, що розташований у межах Голосіївського парку ім. Максима Рильського .

     Багата історія та праця кількох поколінь студентів і викладачів перетворила за тривалий час територію Університету на лабораторію під відкритим небом, адже тут знаходяться і вікові дуби, висаджені за наказом Петра Могили, і терасовані схили, заліснені у повоєнний період. Студенти мали можливість вивчити напрацьований досвід створення лісомеліоративних насаджень на яружно-балкових землях та еродованих схилах й оцінити вплив сучасний факторів – рекреаційного навантаження – на стійкість і протиерозійні властивості лісових екосистем. Також кожному вдалося попрацювати із сучасними приладами – електронним твердоміром та тензіометром для визначення фізичних властивостей ґрунту. Опанувати сучасну техніку студентам допомагав аспірант кафедри відтворення лісів та лісових меліорацій Юрій Іваненко, який в рамках проходження педагогічної практики поділився власним досвідом вивчення впливу рекреації на протиерозійну стійкість ялинників Карпат.

     Завершальним етапом навчальної практики було проектування протиерозійних заходів на водозборах НУБіП України. До впровадження теорії в практику доєдналися досвідчені доценти кафедри – Володимир Малюга та Олександр Соваков. Спільними зусиллями студентів, аспірантів та викладачів було здійснено заміну нестійких кущових видів на відвершках яру, що знаходиться поблизу навчального корпусу № 1, на більш тіневитривалі, а також підновлено плетені загати й облаштовано кілька розпилювачів стоку. Для роботи використано садивний матеріал із навчально-дослідного розсадника кафедри відтворення лісів та лісових меліорацій.

     Наостанок бригади представили звіти та поділилися враженнями від проходження навчальної практики з дисципліни «Лісова меліорація».