Практика журналістів у розпалі

Кожен студент-журналіст після закінчення першого року навчання в університеті повинен пройти фахову практику, яка має за мету дати майбутньому медійнику можливість набути не тільки теоретичні знання, а й практичний досвід роботи в реальних умовах, відшліфувати власні навички зі спеціальності, отримати натхнення на подальше оволодіння обраною професією.

  Навчально-ознайомлювальна практика у студентів спеціальності «Журналістика» Національного університету біоресурсів і природокористування України розпочалась відповідно до графіка навчального процесу 10.06.2019 р.

    Перший тиждень практики був надзвичайно насиченим подіями та зустрічами з цікавими особистостями. Студенти-першокурсники мали нагоду стати учасниками Практичної майстерні «Телевізійний сюжет: від ідеї до ефіру (ведуча – журналіст телеканалу «Белсат» Ріта Карпенко); взяти участь у майстер-класах Віктора Підлісного («Режисура на телебаченні»), керівника проекту «Гучна справа» Сніжани Кутракової («Драматургія журналістського розслідування»), медіаексперта Антона Лягуші; відвідати прес-конференцію Посла Швеції в Україні Мартіна Хагстрьома та ін.

     Одним із завдань практики стало творче: описати одне із найбільш шанованих християнських свят – День Святої Трійці, яке цьогоріч припало на 16 червня. Святкування Зелених свят супроводжується різними прикметами та обрядами, багато з яких збереглися ще з дохристиянських часів. Ось яким побачили це чисте свято, яке пронесло свою величну історію крізь віки і досі знаходить віддзеркалення в душах вірян, майбутні журналісти – уроженці різних регіонів України.

     Грабовська Софія: «День Святої Трійці – одне з найшановніших християнських свят, яке щорічно відзначається в Україні. Воно перехідне і припадає на 50-й день після Великодня, звідси й назва – П’ятидесятниця. Вважається, що саме цього дня апостолам відкрилася вся повнота сенсу Святої Трійці й вони побачили три постаті Бога: Отця, Сина і Святого Духа.
     День Святої Трійці ще називають Зеленими святами. Історія Зелених свят започаткована задовго до появи християнства. Колись ними розпочинали сонячний літній цикл свят.Кожен народ мав свій особливий обряд, наприклад, українці оздоблювали свої домівки зеленими гілками дерев, які несли з лісу або «священного гаю». Обрядовість Зелених свят завершувала весняний і початок літнього календарного циклу. В їх основі лежали культ дерев та рослинності, магія закликання майбутнього врожаю. Такого роду вшанування природи сприймалося, як шана пам’яті предків. Люди вірили, що померлі мають вплив на природу, і, залежно від ставлення до них живих людей, сприяють добру або роблять шкоду. Тому одночасно зі вшануванням природи навесні відбувалися поминальні обряди. Така традиція зберіглась і до сьогодні. Саме на Зелені свята українці відвідують місця поховань своїх рідних, вшановують їх світлу пам’ять. 
     Незмінним є і похід до церкви на недільну службу. Цього дня у православних храмах виконується одна з найурочистіших та найвеличніших служб в році. Після недільної служби не прийнято відсиджуватися вдома – люди виїжджають на природу, до води; проводять час з сім’єю і рідними; це чудовий привід відпочити, відчути єдність з природою і своїм корінням.
     На Трійцю традиційно оздоблюють домівку запашними рослинами, зеленими гілками, пахучими польовими квітами. Зазвичай оселю прикрашають польовими квітами та букетами, складеними з пахучих трав і зелених гілок дерев: берези, липи, клена, дуба, горобини, а також аїру, м’яти, меліси, любистку тощо. Підлога в оселях засипається свіжою травою, яка на Трійцю наділена особливою силою: захищає дім від темних сил.».

     Хлопчанюк Вікторія: «Традиції та вірування Кіровоградщини нічим не відрізняються від тих, що на Вінниччині, Сумщині, Київщині та ін., проте для мене кожне свято вдома є особливим, адже тут я народилась і прожила свої 18 років; рідна земля додає мені тепла в душі та позитивних емоцій.
У день Святої Трійці в моєму рідному містечку Благовіщенське було справжнє свято: відбувся концерт, проводилися конкурси, для дорослих увечері відбулася дискотека на березі річки. Жителів Кіровоградщини зі святом привітав голова державної обласної адміністрації Сергій Кузьменко: «Щиро вітаю всіх вірян Кіровоградщини з великим християнським святом – Днем Святої Трійці.Зелена Неділя – свято, в якому переплелись і релігійні вірування, і народні традиції. У кожного з нас своє світобачення і своя дорога до Храму. Але найголовніше – ці дні дають нам можливість згадати своє родове коріння, вшанувати пам’ять рідних людей, подарувати увагу і душевне тепло тим, хто поряд із нами».
     Моя бабуся щороку збирає букет із цілющих лікарських рослин і святить його в церкві, після чого вона ставить його біля ікони, де він має вистояти цілий рік, тобто до наступної Трійці. Але в жодному разі засушений букет трав не можна викидати. З нього готують чай, який, як кажуть, додає сил; настоянку із засушених трав добавляють до купелі.
     Молодь має своє бачення Зелених свят: дівчата вірять у віночки. Вони пускають їх на воду, аби в майбутньому мати красивого та заможного нареченого».

     Ляшенко Віра: «Мешканці Кременчука (Полтавська обл.) в День Святої Трійці традиційно їдуть на природу, адже місто, оточене могутнім Дніпром і сосновими лісами, має багато зон для відпочинку. Містяни,зазвичай, проводять свої вихідні в колі друзів та сім’ї, але люди не заходять у водойми, бо ж підступні русалки потягнуть за собою у воду! За традицією будинки прибирають і прикрашають гілками клена, верби та інших дерев, що символізує процвітання та новий життєвий цикл, а ще це слугує оберегом від нечистих сил. 
     На Зелені свята в Кременчуці проходять масові гуляння і ярмарки, на площі всяк час влаштовуються конкурси, в яких беруть участь як маленькі, так і дорослі. На наступний день у храмах проходять служби, після яких священники йдуть на поля і моляться за майбутній урожай. На третій день свят обирається найкрасивіша незаміжня дівчина, яку прикрашають вінками та стрічками – зустріти її, Тополю, вважалося великою удачею. 
     В моєму рідному місті збережено давні обряди: роса, що випала на Трійцю, вважається дуже корисною для здоров’я; дівчата нею вмиваються, щоб зберегти молодість і красу. На Трійцю мешканці мого рідного міста печуть пироги та готують страви з риби та м’яса».

     Когут Марина: «На Чернігівщині свято Трійці є одним із найулюбленіших. Його святкування тісно пов’язане з Густинським Свято-Троїцьким монастирем, що розташований неподалік міста Прилуки. Щорічно, у цей день понад 12 тисяч прихожан відвідують святиню.

     З самого ранку люди з околиць приїздять сюди аби відвідати стародавній храм із цікавою багаторічною історією; прогулятися територією монастиря, посидіти та поспостерігати за злагодою та спокоєм, що панує тут. Щороку настоятелі храму влаштовують святковий обід. Кожен може скуштувати смачний борщ, хліб, спечений руками монахинь і чудодійний квас, якого так не вистачає у велику спеку. 
     Для мене найцікавішою частиною “екскурсії” є прогулянка шляхами Козацької Гаті, якою колись ходили Петро Могила, Іосаф Бєлгородський, Тарас Шевченко, Петро Сагайдачний та інші. Перебуваючи тут, ти ніби відчуваєш ту атмосферу, що панувала кілька століть тому. 
     Дівчата Прилук полюбляють плести вінки з трави, скошеної напередодні – це своєрідні обереги від нечистих духів, пристрітів тощо».

     Харчук Діана: «На Житомирщині найбільшим символом Зелених свят є Свята Трійця: три святі особи –Син, Отець, а також Дух Святий. Отож, ранок унаселених пунктах Народицького, Овруцького та Лугинського районів починається з відвідування храму, у якому виконується одна з найурочистіших та найвеличніших служб в році – Божественна Літургія.
     Матеріальним символом свята є зелень, відтак підлогу храмів устеляють свіжоскошеною травою, ікони прикрашають березовими гілками; у соборах відбуваються освячення букетів із зелені та квітів. Згодом букети розкидають по городах для кращого врожаю, залишають в домівках аби вони захищали родину від нечистої сили, або ж сушать і купають немовлят у цьому відварі. Зеленню встеляють підлогу житла та прибирають лише після закінчення свята. Важливим атрибутом в багатьох селах залишається «заплетена» берізка; деревце прикрашають різнобарвними смужками тканини та роблять з нього арку. Беручись попід руки, закохані пари пробігають крізь арку, демонструючи свою єдність. 
     До сьогодні на Житомирщині збережено найбільше інформації про обряд прикрашання зеленню дворів та будівель, про зустрічі з русалками, обряд “завивання вінків”, обряд “проводів” русалок тощо. Відмітною рисою обрядовості Зелених свят є дійства, спрямовані на вшанування та відлякування русалок. Образи русалок визначають календарні вірування троїцького циклу, з іншого боку – самі мотивуються цими віруваннями; стають джерелом різних заборон та регламентацій, що діють протягом троїцького тижня, мотивують хрононіми, впливають на теми календарних пісень та зміст прикмет, породжують особливі звичаї.
     Для молоді Трійця – веселе свято. Юнаки та дівчата збираються на забави. Зазвичай місцем збору стає гай, ставок або річка, де розпалюють вогнище та стрибають через нього. Усі колективно вирішують кого вбрати у русалку. Обрана плете вінок та вдягає на голову, а всі інші дівчата намагаються витягнути з нього бодай одну квітку. Бо ж за давнім повір’ям: квіти, зірвані з русалки, приносять щастя та добробут. Згодом всі обов’язково мають принести часточку вінка додому аби він не втратив своєї цілющої сили».

     Мельник Катерина: «Зелену неділю в Хмельницькій області зазвичай відзначають у родинному колі на природі.Перед початком великого християнського свята дітлахи разом з батьками прикрашають будинки татарським зіллям, пахучими квітами, ароматними гілками дерев. Обов’язково треба прикрасити будинок, де ви живете. Уся зелень символізує ваше майбутнє благополуччя, процвітання, багатство, щастя, оновлення та благодать.

     Люди, які живуть у селах, напередодні свят прокидаються вдосвіта та відправляються на пошуки зеленого зілля – татариння – хтось нарве сам, а хтось купуватиме. Перед Трійцею на Ярмолинецькому ринку пропозиція святкового зілля чимала. Конкуренція дуже велика. Зелене зілля продають як старі, так і малі. Потрапило воно до нас із монголо-татарами, як їхня культова трава. Вони вважали її рослиною, яка очищає воду. Достигає зілля влітку, тому і стало символом Зелених свят.
    На Хмельниччині існує багато різних традицій, зокрема, дарувати подарунки; вмиватися вранішньою росою (Троїцька роса вважається найкориснішою для здоров’я. Дівчата та жінки, які вмиються нею, зможуть надовго зберегти свою красу та молодість). У неділю дівчата ворожать і плетуть вінки, а потім пускають їх на воду задля того, щоб визначити: хто буде судженим? Хлопець, який виловить вінок з річки, і буде нареченим. Гуляти весілля на Трійцю не рекомендується, можна тільки свататися.
     В селі Кадиївка, що в Ярмолинецькому районі Хмельницької області, на святкування Святої Трійці припадає і День села. Місцеві жителі цього дня випікають пиріжки з сиром і кропом,готують налисники та різні смаколики, і з радістю пригощають усіх бажаючих».

     Вегнер Анастасія: «День Святої Трійці на Запоріжжі – веселе і радісне свято. Дні перед Трійцею називаються Клечальним або Русальним тижнем, а перші три дні після – Зеленими святами. Святкування Трійці супроводжується різними обрядами і прикметами, багато з яких збереглися ще з дохристиянських часів.
     Перед святом мешканці міста ретельно прибирають своє житло і завершують всі справи; прикрашають будинки гілками берези, дуба, клена або липи. У Трійцю забороняється будь-яка праця.
     Святкування починається зі служби у Свято-Троїцькому кафедральному соборі УПЦ КП, де відбувається освячення букетівіз трав і квітів.
     Щороку у Запоріжжі до Дня Святої Трійці проводяться культурно-мистецькі заходи, народознавчі бесіди «Трійця – зелене свято буття», «Зелені свята в гості завітали» та ін. Також містяни кличуть до себе на гостину близьких і друзів. Не можна в цей день сумувати, ображатися на когось і думати про погане.
     А ще на Запоріжжі Трійця здавна вважалася дівочим святом. Дівчата плели вінки, пускали їх у річку для ворожіння, йшли в ліс гуляти. До цього дня пекли коровай і роздавали його в лісі незаміжнім дівчатам. Ці шматочки сушили і зберігали до весілля, замішуючи потім сухарі в тісто для весільного короваю. Вважали, що вони принесуть їм в нову сім’ю благополуччя і любов».

     Матвійчук Вікторія: «У Рівненській області напередодні свята люди прикрашають будинки різними запашними травами, такими як: аїр, верба, липа, береза, любисток. Все це роблять для того, щоб захистити дім від темних сил, а ще зелень є символом процвітання та життєвого циклу. У неділю після відвідин церкви люди ходять один до одного на гостину, влаштовують масові гуляння. Дівчата плетуть вінки та пускають їх на воду, аби дізнатися звідки чекати судженого.
     На Рівненщині зберігся старовинний звичай – “Водіння Куста”. Цей язичницький обряд проводять досі в селі Сварицевичі Дубровицького району. У дійстві беруть участь лише дівчата та жінки. Спочатку обирали найвродливішу дівчину села їй дали назву “Кустяночка”. На голову одягали віночки, робили пишну спідницю із різної зелені. Найголовніше – найбільш пишно одягнути дівчину. Інші жінки святково одягались та ходили по всьому селу. Обов’язково співали кустові пісні, а господарі оселі, в які вони заходили дякували за “Куст”. А чию оселю минали, значить щастя тих людей пройде повз. 
     Свято Трійці наповнене різними барвами та чудовими ароматами. У народі кажуть: “З Трійці починається справжнє літо”».

     Кравченко Вікторія: «Із святом святої Трійці на Київщині пов’язано багато різноманітних традицій. Наприклад, напередодні Зеленої неділі потрібно ретельно прибрати всю оселю. Кімнати та подвір’я прикрасити зеленими гілками. Можна брати гілки клену та верби, липи та акації, а також ясена, горіха та дуба. А от осика вважається забороненою рослиною. Свіжу зелень зазвичай розставляють в горщиках, прикрашають нею вікна, двері, ікони. А підлогу осель застеляють ароматними рослинами: любистком та м’ятою, татарським зіллям тощо. Багато віруючих в цей день приносять з собою до церкви кілька гілок берези, щоб освятити їх, а потім поставити у себе вдома. Вважається, що таким чином можна захистити свій будинок і себе від усього зла.
     Ще одна традиція, якої притримуються броварчани, пригощання родичів, друзів і близьких: у господинь є можливість продемонструвати всю свою кулінарну майстерність і порадувати своїх гостей найрізноманітнішими частуваннями.
     Хлопці Зелені свята вважають чудовим часом, щоб посвататись, мовляв, шлюб буде вдалим і тривалим. А у дівчат заведено на Трійцю ворожити на судженого, ходити в ліс та збирати цілющі трави, кидати русалкам сплетені із зелені вінки, щоб вони«прислали» заможних наречених.
     З давніх-давен усім рослинам у дні святкувань приписували магічні властивості. З них робили настоянки, відвари та талісмани, які використовували для лікування, профілактики застуди та краси».

     На Святу Трійцю прийнято позбавлятися від недобрих думок, образ, усіляких негараздів. Тож нехай у наших душах будуть світлі помисли і наміри; нехай у наших родинах панують добро, порозуміння, мудрість та взаємоповага.

Тетяна Семашко,
керівник навчально-ознайомлювальної практики