У Бережанах відкрили пам’ятник Героям Небесної Сотні

22 листопада 2018 року

IMG 9876

22 листопада у Бережанах відбулося урочисте відкриття пам’ятника Героям Небесної Сотні. Його  споруджено за ініціативи громади міста.

У заході взяли участь влада міста та району, представники громадських організацій, студенти та викладачі коледжу.

Виступаючі зазначили, що цей пам’ятник присвячений усьому воїнству Небесної Сотні, серед якої і почесний житель міста Устим Голоднюк, та усім патріотам, які загинули під час проведення антитерористичної операції.

Присутні поминальною панахидою пом'янули всіх, хто був учасником українського визвольного руху, тих, хто навіки лишився в Небесній Сотні, тих, хто загинув, захищаючи цілісність і державний суверенітет України. На завершення пролунав авторський вірш викладача коледжу Віталія Скасківа про матерів, котрі не дочекались своїх синів, та пісня у виконанні студентки коледжу Ольги Соловей.

Небесна Сотня – це та зарубина нашої совісті, яка повинна нагадувати представникам влади, що потрібно негайно робити реформи. А дії влади повинна контролювати громадськість і також брати на себе відповідальність за те, що відбувається в країні. Хай Небесна Сотня живе в кожному з нас. Хай ми не маємо страху, бо це внутрішньо роз’їдає. Ми всі маємо об’єднувати свої зусилля для того, щоб робити нашу країну процвітаючою і справедливою. А також не забувати тих, хто відстоює нині єдність держави на Сході України.

Для тих, хто вічно чекатиме…

І знов весна, якої мов немає,
І знову цвіт на яблуні пустий.
Ніхто у світі – мама тільки знає
Який це світ без сина… Мовчазний…
Хтось скаже: «Син твій був героєм,
Огненним серцем він закрив людей…».
Та все одно, коли згадає з горем
Небесний цвіт ріднесеньких очей,
Коли самою від біди ховала,
Молилася за нього ночі й дні,
Не думала напевно… ні, не знала
Що колись й сонце згасне у житті
І стане світ безбарвним і прозорим,
Що житиме ось так…, мов не живе
І кожну ніч глядітиме на зорі,
Шукаючи нову, що розцвіте.
Ту, що горітиме від віку і до віку
Над Україною в безкрайніх небесах
Щоб розтопити увесь холод світу
Й до волі освітити людям шлях.
І всі побачать: Ось наша дорога!
І побіжать у світлі до мети…
Та їй мабуть не легшає від того,
Коли нема для кого світом йти.
Можливо потім хтось і не згадає,
Лише вона, голубка у вікні
Як полетить, завжди, завжди чекає,
Туди, де зорі сходяться нові.

 

IMG 9839IMG 9874IMG 9844IMG 9847IMG 9848IMG 9854IMG 9861IMG 9864IMG 9943IMG 9917IMG 9961IMG 9923IMG 9974IMG 9942

Регіональні навчальні заклади (синій)Набір на навчання (синій)_2015Захисти дисертацій

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook