118 років НУБіП: як створюють український «Аграрний Оксфорд» (AgroPortal.ua)

     Аграрна освіта сьогодні в тренді, адже саме агропромисловий комплекс  – один з тих, що найбільш динамічно розвиваються в Україні. Замислюючись про кар'єру в АПК, все більше випускників шкіл звертають увагу на Національний університет біоресурсів і природокористування України (НУБіП).

     Днями alma mater багатьох нинішніх і майбутніх аграріїв відзначила своє 118-річчя. AgroPortal.ua відсвяткував День народження найбільшого в Східній Європі агробіологічного навчального закладу разом з НУБіПовцями.

Алея слави і трохи історії

     118 років тому указом імператора Олександра II був створений Київський політехнічних інститут (КПІ). З чотирьох відділень Київської політехніки два займалися питаннями сільського господарства. Згодом вони відокремилися і почали існувати як самостійні навчальні заклади. Так утворився сучасний НУБіП, який за цей час підготував більше 150 тис. фахівців.

     У День університету відкрили Алею слави, де розмістили перші чотири пам’ятники фундаторам вишу.

     «На Алеї слави ми увічнимо тих, хто зробив вагомий внесок у розвиток університету, країни і аграрного сектора в цілому», – пообіцяв ректор НУБіП Станіслав Ніколаєнко.

     Поруч з університетом окультурили вхід до ботанічного саду. Стрічку в день відкриття перерізали представники ректорату разом гостею – заступником міністра аграрної політики і продовольства Оленою Ковальової.

     Заступник міністра констатувала: саме аграрний сектор – це «наше майбутнє, за яке несе відповідальність кожен із нас».

     «Ми розуміємо, що країна переживає не кращі часи. Перед нами стоять виклики в сфері земельної реформи, якості і безпеки продукції, відкриття нових ринків і забезпечення внутрішнього ринку. Але головною цінністю є людський ресурс, кадри, від яких залежить майбутнє АПК», – говорить Олена Ковальова.

З перших вуст

     Університет випустив досить багато відомих людей – як в агросекторі, так і поза ним. Його випускники – голови Верховної Ради України Іван Плющ і Олександр Мороз, колишній міністр аграрної політики Юрій Мельник, президент НААН Ярослав Гадзало, перший міністр лісового господарства Валерій Самоплавський та багато інших.

     Своєю історією з AgroPortal.ua поділилася ще одна випускниця НУБіП заступник директора департаменту тваринництва Мінагропроду Олена Альшанова.

     «У 2002 році я закінчила університет за фахом «зоотехнік і селекціонер». Зараз таких спеціальностей немає – все модернізується і кваліфікації змінюються. Відразу після магістратури я пройшла конкурс в Мінагропрод на провідного фахівця. Паралельно підвищувала кваліфікацію. Так і йду своєю дорогою в Департаменті тваринництва ось уже 13 років», – розповідає Олена Альшанова.

     На її переконання, ефективний бюрократ – це не людина з вулиці. Він повинен мати профільну освіту, розуміти всі процеси, оскільки весь ланцюжок – виробництво товару, його переробку та ринки збуту – регулює якраз політика. Сьогодні Мінагропрод активніше бере молодих фахівців на стажування, щоб навчити їх принципам політики та регулювання агросектору в цілому.

     Багато випускників стали викладати в університеті. Так, на Дні університету AgroPortal.ua зустрів завідувача кафедри генетики і технологій розведення тварин Андрія Гетю.

     «Сьогодні ми намагаємося надати студентам широкі можливості для практик на виробництвах. На кафедрі створюємо лабораторію для досліджень, генетики, а також сподіваємося на підтримку виробничників в цьому плані, оскільки даний процес повинен бути взаємним, а виростити якісного фахівця і в їх інтересах», – каже Андрій Гетя.

Чи стане аграрна освіта дійсно «вищою»

     Виробничники часто нарікають на українську аграрну освіту – мовляв, випускники вишів не підготовлені до реального праці, їх необхідно переучувати, що не вигідно роботодавцеві, адже на це потрібен час. А як кажуть в народі «Час – гроші».

     Найскладніше питання для університету – якраз працевлаштувати студента. За словами ректора Станіслава Ніколаєнка, пропозиції надходять високооплачувані, але і вимоги до випускника високі – крім теорії, потрібно мати велику кількість практичних навичок.

     Щоб поліпшити якість освіти і створити український «Аграрний Оксфорд» НУБіП розробив план «Голосіївська ініціатива 2020». Згідно нього протягом трьох років виш планує увійти в топ-5 кращих університетів України і увійти до переліку 200 кращих університетів Європи, отримати серйозне міжнародне визнання, поліпшити якість освітнього процесу, збільшити теоретичну та практичну складові навчання.
     «Для нас важливі міжнародне визнання і спільна робота. Ми вже співпрацюємо з 150 університетами світу з обміну студентами. Уже зараз в НУБіП навчаються студенти з Польщі, Чехії, Нігерії, найближчим часом чекаємо молодь з Китаю і В'єтнаму. 800 студентів щороку бувають на практиці за кордоном, по 120 викладачів – на стажуванні. Це вірний шлях для поліпшення освітнього процесу», – говорить Станіслав Ніколаєнко.

     Крім того, на кожному факультеті створена рада роботодавців, яка організовує практики для студентів.

     «Разом з радою роботодавців ми маємо намір створити автономію університету – студентське та наукове містечко, багатофункціональний заклад – від історії до спорту і відпочинку. Сьогодні потрібно інвестувати, щоб утворити таку окрему республіку», – каже народний депутат України Микола Томенко.

     Так, в нинішньому році кілька компаній-меценатів встановили навчальне обладнання на 4 млн грн і зробили ремонт на 1,2 млн грн.

«N. B.!» Відкриття Лабораторії грунтообробних та посівних машин

     Покращують в НУБіП і систему подачі інформації студентам. Тепер вона буде електронною. Також оновлюють вміст бібліотек.

    «Крига скресла, ми повністю змінюємо освітні підходи. Бізнес визначає, якими компетенціями повинен володіти той же агроном, а ми вже готуємо дисципліни, які забезпечують студенту дану підготовку», – розповідає заступник голови Ради з питань аграрної освіти МОН України Тетяна Іщенко.

     Що стосується такої проблемної галузі, як тваринництво – то тут проблеми якраз з висококваліфікованими кадрами. В останні роки серйозно постало питання дефіциту робочих місць.

     «Проблема не в тому, що наш університет погано вчить тваринників. Проблема в тому, що сьогодні порушені ринки збуту, йде перевиробництво. Нам потрібно ставити питання не про тонни, кілограми і збільшення виробництва, а про створення нових робочих місць. Можливо з відродженням кооперативного руху піде поліпшення м'ясо-молочної галузі», – висловлює надію ректор НУБіП.

     Поки президія і політики вирішували, як бути далі з навчанням, ми поговорили зі студентами різних факультетів. Як виявилося, молодь цілком задоволена освітою.

     «Студентам для більш глибокого вивчення будь-якого предмета потрібна мотивація. Інакше молодь цікавитиметься більше розвагами. Мотивація ж вирішує все. Наприклад, коли нам сказали: будете добре вчитися – у вас буде можливість поїхати за кордон, то що особисто для мене це дуже хороша мотивація», – розповідає студентка НУБіП Катерина Гуржій.

     Але є у студентів і побажання. Зокрема, нарікали на неякісний інтернет для занять, відсутність доступу до електронних матеріалів і обмежену кількість місць в гуртожитку.

Катерина Сокольникова, AgroPortal.ua