Традиції українського писанкарства на факультеті землевпорядкування

      Як кажуть мудрі люди: «У світі доти існуватиме любов, доки люди писатимуть писанки».

     Коли приходить весна в Україну, пробуджується і воскресає природа, відроджується життя наближається велике свято – Великдень. Традиційно проходить прибирання оселі та подвір’я, в четвер печуться паски, а також люди беруться за давнє-предавнє ремесло – розписування писанок. Традиція писанкарства зазнала протягом 70 років радянської влади певного занепаду. Писання писанок на Великдень суворо заборонялося і переслідувалося. Тому ще більше приємно, коли сучасна молодь знає усі секрети цього ремесла.

     Щороку у цю пору біля лабораторії кафедри геоінформаціних систем і технологій факультету землевпорядкування пахне воском. Майстер-клас з усіма секретами писанкарства проводить доцент Антоніна Москаленко.
      Вона вже давно захоплюється історією і розписом українським писанок, має багато літератури, передає бажаючим студентам свої уміння.
     Кожна українська писанка – це витвір мистецтва. Кожний її символ, поєднання барв має багатовікову історію. На писанці воском виводяться символічні побажання добра, достатку, злагоди, багатого врожаю, квітучого здоров’я, довголіття. Перед розписом писанки потрібно обрати символіку, техніку розпису, у явити майбутню писанку та скласти певну схему розташування орнаменту на поверхні яйця. Важливо набратися терпіння та виконувати кожен крок послідовно. Від простішого елементу до більш складного, від загального орнаменту до деталей, від світлих кольорів до темніших.

     Антоніна Москаленко для майстер-класу обрала одну з найскладніших технік розпису яєць із використанням писачка та воску. Вона розповіла студентам про значення символів і кольорів, навчила технці виконання. І хоч студенти вперше тримали писачки в руках та все вдалось, бо певно побажання були щирі!

Тетяна Дзей,
голова Первинної профспілкової організації
студентів факультету землевпорядкування