Аграрна політика має бути збалансованою і враховувати соціальні права селян

     Фінальний день семінару-навчання для керівників факультетів, ННІ, кафедр і науковців університету 4 лютого пройшов під знаком обговорення проблем розвитку агропромислового комплексу і міжнародної співпраці. Ректор Станіслав Ніколаєнко коротко проаналізував роботу попередніх трьох днів семінару і представив гостей. А ними сьогодні були випускник університету, доктор економіки у сфері стратегічного менеджменту Віталій Скоцик, керівник проекту «Німецько-український агрополітичний діалог» Фолькер Зассе та представниця національного Еразмус+ офісу в Україні Олена Оржель. 

     Віталій Скоцик розпочав свій виступ із подяки керівництву університету та викладачам, які його у свій час навчали. А потім закцентував увагу на історії розвитку аграрних політичних течій і рухів у світі та Україні зокрема. Зрозуміло одне, що їх поява пов’язана з виконанням важливої суспільної ролі селян, аби захищати їх соціальні і економічні інтереси. Доповідач доводив необхідність представництва аграріїв у законодавчій і виконавчій гілках влади. Адже кожен третій долар на сьогодні дає аграрне виробництво, 65% працездатного населення задіяні у ньому. І взагалі, найбільшою цінністю є людина, яка працює на землі. Далі мова йшла про розвиток і роль аграрного сектору. Єдиним джерелом його фінансування доповідач вбачає спеціальний режим ПДВ. Зміни до податкової системи необхідні, підсумував він, але повинні бути певним компромісом між державою, виробниками і селянами. 

     У ході дискусії з учасниками семінару Віталій Скоцик стояв на тому, що іноземні держави і політики не повинні впливати на формування виконавчої гілки влади і застеріг про те, якщо самі не збудуємо державу, ми нікому не потрібні. Активну участь в обговоренні взяли професори Віктор Пабат, Микола Солодкий. А професор Сергій Булигін адресував гостю одразу кілька запитань. Зокрема, поцікавився ставленням до діяльності аграрних холдингів і що треба для того, щоб земля була товаром. У відповідь на це Віталій Скоцик зазначив: я за те, аби були робочі місця, бо холдинг як тип господарювання не корисний для України. Країнам, що вступали до ЄС, давалося сім років на врегулювання земельних питань. І досвід свідчить, що вони мають ряд обмежуючих факторів при купівлі землі іноземцями або ж її кількістю у власності однієї родини та ін. Проректор з навчальної і виховної роботи Сергій Кваша зазначив про протиріччя між нарощуванням експорту сільськогосподарської продукції і збільшенням податків для її виробників, відтак немає узгодженості між аграрним бізнесом і державою.

     Ректор Станіслав Ніколаєнко подякував гостю за виступ і дискусію, за те, що є патріотом нашого університету. Та зазначив, що Віталій Скоцик надав найвагомішу допомогу на відновлення третього навчального корпусу.

     Проблемам ефективності аграрної політики на досвіді Німеччини присвятив свій виступ Фолькер Зассе. На його переконання, політика, аграрна політика зокрема, покликана збалансувати інтереси усіх її суб’єктів. При побудові ефективної моделі співпраці держави і виробників продукції АПК виграє країна і суспільство. Для розуміння стану речей в економіці України і Німеччини гість провів аналіз індикаторів благополуччя: розмір валового внутрішнього продукту, стан правосуддя, фіскальна і фінансова політика, торговий баланс та ін. Так-от за темпами росту ВВП і торговим балансом у період 2005-2008 років Україна навіть була попереду Німеччини. Проте зараз ситуація кардинально зворотна. А це свідчить про неефективність в цілому економічної політики.

    Серед причин, які впливають на аграрний сектор економіки, Фолькер Зассе виділив зовнішньополітичні відносини, військовий конфлікт на сході, курс валюти, корупцію в державному апараті, недостатню прогнозованість політичної ситуації загалом. Як наслідок Україна, її аграрний сектор економіки, мають низький рівень інвестицій. Доктор Зассе презентував дві траєкторії подолання кризи: знизу-вгору і згори-вниз. Перша характеризується соціальними змінами, трансфером знань, самостійністю, повільним досягненням результатів і стабільністю. Друга – швидкою зміною еліт, ставкою на фінансову підтримку, залежністю, швидкими результатами і великими ризиками. Щодо аграрної політики, то, на думку доктора Зассе, Україні треба здійснити трансформацію податкової системи, створення ринку землі, запровадження системи державної підтримки, приватизацію держмайна і налагодити ефективну роботу державного менеджменту.

     У дискусії взяли участь директор ННІ лісового та садово-паркового господарства Петро Лакида, декан економічного факультету Анатолій Діброва, професори Георгій Чорний та Микола Солодкий. Запитання стосувалися досвіду функціонування кооперативів, позиції Німеччини щодо запровадження зони вільної торгівлі між Україною та ЄС, шляхів збереження соціальної компоненти на селі. Фольке Зассе зазначив, що, на його думку, Україна не має чіткої, стабільної стратегічної програми розвитку АПК і села. Звідси і неефективність у реформах.

     Олена Оржель спрезентувала учасникам семінару можливості програми і національного офісу Еразмус+ в Україні. Перш за все, участь у програмі дає можливість студентам, аспірантам і викладачам скористатися академічною мобільністю, пройти навчання і стажування в кращих партнерських університетах Європи. Національний офіс в Україні покликаний допомогти у підготовці заявок та здійснити моніторинг виконання грантових проектів в нашій країні. Ще однією з можливостей програми є співпраця задля розвитку інновацій. Але тут українські виші мають бути запрошені колегами-партнерами, а поки що – нарощувати міжнародний і дослідницький потенціал. 

     Щодо прикладів успішного виконання проектів цікавилися проректор Сергій Кваша, декан факультету інформаційних технологій Олена Глазунова. Проректор Вадим Ткачук зупинився на можливостях, які відкриває програма для нашого університету, і зазначив, що вже спільно з партнерами підготовлені та подані 12 заявок по навчальній мобільності і ще 5 готуються з розвитку потенціалу і формування спільних навчальних програм підготовки фахівців. 

     Підводячи підсумки чотириденного семінару, ректор Станіслав Ніколаєнко подякував усім спікерам, запросив їх за можливості частіше відвідувати університет. А для нас, звернувся він до керівників факультетів і ННІ та завідувачів кафедр, задача – обговорити отриману інформацію в колективах.

Ольга Наконечна,
Денис Рудень