Декан факультету землевпорядкування Тарас Євсюков долучився до круглого столу з обговорення проблем київського метрополітену
Днями депутати Київради організували зустріч із профільними експертами з обговорення стану і проблеми київського метрополітену. Про це вони дискутували під час круглого столу на тему «Проблеми при будівництві та експлуатації київського метрополітену». Відповідне запрошення для Національного університету біоресурсів і природокористування України надійшло від депутата Київської міської ради Андрія Вітренка, який виступив організатором даного заходу. За дорученням ректора Станіслава Ніколаєнка участь в обговоренні проблем київського метрополітену взяв декан факультету землевпорядкування Тарас Євсюков.
До діалогу з обговорення стану і проблем київського метрополітену доєдналися представники будівельної галузі, профільних закладів освіти, неурядових організацій, громадських діячів, науковців та експертів. Усі вони зібралися обмінятися думками та розглянути болючу для містян тему. Головними питаннями, що виносились на розголос були: 1) аварія тунелю між станціями «Деміївська» та «Либідська»: проєкт заходів для повного захисту (герметизації) станцій та тунелів від впливу зовнішнього середовища; 2) підвищення безпеки руху поїздів, запобігання просіданню тунелів і виникненню техногенних ситуацій; 3) головні проблеми будівництва чотирьох станцій Сирецько-Печерської лінії; 4) недотримання будівельних норм при зведенні будівель, споруд ТРЦ поруч та над метро; 5) негативні наслідки від незаконного будівництва поряд з метро.
Під час заходу експерти піднімали питання про причини підтоплення тунелю метрополітену і припинення руху поїздів на відрізку між станціями «Либідська» і «Теремки» Оболонсько-Теремківської лінії метро. Зокрема професор кафедри архітектурних конструкцій КНУБА Володимир Скочко зупинився на можливих заходах, яких варто вжити для повного захисту (герметизації) станцій і тунелів від впливу зовнішнього середовища у разі виникнення надзвичайних ситуацій.
У своєму виступі Тарас Євсюков наголосив, що у базовому закладі НУБіП України, який територіально розміщений у Голосіївському районі столиці, навчається понад 20 тис. студентів і працює понад 3 тис. співробітників, тому припинення роботи такої транспортної артерії як метрополітен є дуже відчутною. Потому він підкреслив, що власники і землекористувачі земельних ділянок, що знаходяться над лінією метрополітену повинні дотримуватися містобудівних умов та обмежень у використанні земельних ділянок, а їх порушення, гіпотетично, може призводити до потенційних ризиків пошкодження споруд метрополітену. Нині ж триває розслідування причин розгерметизації тунелю на ділянці Либідська-Деміївська і сьогодні робити попередні заяви та висновки стосовно землекористувачів, за відсутності результатів експертизи, буде непрофесійно.
Експерт з геології Юрій Хоменко розповів про варіанти збільшення безпеки київського метрополітену. Доповідачі наголошували, що однією із причин розгерметизації тунелю могла стати річка Совка, яка є правою притокою річки Либідь. Крім того, станція Деміївська, на відміну від Либідської, розміщена вище і на менш стабільних ґрунтах, з високим рівнем зволоження. На думку експертів, проблеми були закладені ще на стадії проєктування тунелів і станції. Проте сьогодні важко сказати, чи причинами розгерметизації стали неякісне будівництво та укріплення тунелю будівельною організацією, чи експлуатації, чи будівельні роботи поряд з аварійною ділянкою.
В якості контраварійних робіт, експерти пропонували провести обезводнення цієї території шляхом заморожування або ж за рахунок хімічного укріплення ґрунтів ззовні та металічного каркасу всередині тунелю. Строки відновлення експлуатації метрополітену між станціями «Деміївська» та «Либідська», на думку експертів, залежать від результатів експертизи й ухвалених подальших проектних рішень.
Людмила Гунько,
доцент кафедри землевпорядного проектування
за матеріалами сайту Укрінформ.
Відеозапис круглого столу можна переглянути за покликанням:
https://www.youtube.com/live/kSDXpKhZXiM?feature=shared
