На факультеті землевпорядкування обговорили перспективи сертифікації професійних інженерів-землевпорядників та інженерів-геодезистів

17 грудня 2023 року
  13 грудня 2023 на факультеті землевпорядкування Національного університету біоресурсів і природокористування України спільно із ГО «Асоціація фахівців землеустрою України» та «Асоціацією сертифікованих геодезистів України» проведено круглий стіл «Професійна атестація інженерів-землевпорядників та геодезистів: напрями удосконалення оцінювання професійних навичок під час кваліфікаційного іспиту та підвищення кваліфікації», на якому обговорили низку питань, що стосуються майбутнього професійної атестації землевпорядників та геодезистів.
  Онлайн-захід зібрав майже 100 учасників, які брали активну участь у обговоренні актуальних питань. Запис доступний на каналі YouTube за покликанням https://www.youtube.com/watch?v=ShEqHKIXnbE

 
  На початку заходу, до його учасників, звернувся з вітальним словом декан факультету землевпорядкування Тарас Євсюков, який зазначив, що оцінювання професійних навичок сертифікованих інженерів-землевпорядників та інженерів-геодезистів потребує істотних змін, зумовлених вимогами часу та озвучив низку питань винесених на розгляд професійної спільноти. Серед них були такі:
  1. Які проблеми і недоліки існуючої системи сертифікації професійних інженерів-землевпорядників та інженерів-геодезистів?
  2. Яку роль відіграє безперервний професійний розвиток у збереженні професійних навичок і підвищенні кваліфікації землевпорядників та геодезистів?
  3. Чи повинні існувати різні рівні сертифікації землевпорядників і геодезистів, щоб відповідати різним рівням досвіду, знань і виконання робіт?
  4. Чи достатній рівень наповнення кваліфікаційних тестів для оцінки навичок, необхідних для сертифікованих інженерів-землевпорядників та інженерів-геодезистів?
  5. Яким чином процес сертифікації інженерів-землевпорядників та інженерів-геодезистів можна узгодити з міжнародними стандартами та передовою практикою землеустрою?
  6. Які заходи вживаються для забезпечення дотримання сертифікованими спеціалістами етичних стандартів протягом усієї своєї кар’єри?
  7. Як зацікавлені сторони, включно з професіоналами галузі, громадськими організаціями, академічними установами і державними органами, можуть співпрацювати для покращення процесу сертифікації?
  8. Чи потрібні механізми для регулярного перегляду та оновлення критеріїв сертифікації на основі досягнень галузі?
  Першимв обговоренні взяв слово очільник Всеукраїнської громадської організації «Асоціація фахівців землеустрою України» Анатолій Полтавець, який зазначив, що за останні роки в землевпорядній та топографо-геодезичній сферах сталося багато змін, а зокрема професійні землевпорядники отримали більше самостійності і разом з тим, більшої відповідальності за виконання землевпорядних і топографо-геодезичних робіт.
 
  Потому нагадав для учасників заходу про останні зміни: відміна погоджень документації із землеустрою, скасування державної експертизи землевпорядної документації, запровадження екстериторіальної реєстрації земельних ділянок, запровадження пілотного проекту щодо реєстрації сертифікованими інженерами-землевпорядниками земельних ділянок, відміна співбесіди при складані або підвищенні кваліфікації інженерами-землевпорядниками та інженерами-геодезистами. Також нещодавно відбулося обговорення питання передачі функцій професійного регулювання від Держгеокадастру до саморегулівних організацій в галузі землеустрою та топографо-геодезичної діяльності саме в частині професійної атестації інженерів-землевпорядників, інженерів-геодезистів.
  Всі ці зміни сталися як результат обговорення проблемних питань на науково-практичних семінарах, які проводилася на факультеті землевпорядкування НУБіП України спільно із ГО «Асоціація фахівців землеустрою України», та звернення з пропозиціями щодо змін в законодавстві до Держгеокадастру, Міністерства аграрної політики, Кабінету Міністрів України та інших органів. Наступним кроком будуть напрацювання, які змінять модель оцінювання знань інженерів-землевпорядників та інженерів-геодезистів.
  Також висловив подяку керівнику управління сертифікації Ользі Лахматовій, яка займається розробкою проєктів нормативних документів щодо зазначеного питання, та передав їй слово. Доповідачка у своєму виступі відзначила, що наразі триває обговорення Держгеокадастром спільно із саморегулівними організаціями у сфері землеустрою та топографо-геодезичної діяльності питання делегування повноважень щодо професійної атестації інженерів-землевпорядників, інженерів-геодезистів відповідно до Державної антикорупційної програми на 2023-2025 роки затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2023 року № 220.
  Безумовно, найкращим варіантом підвищення кваліфікації землевпорядників та геодезистів, на її думку, була б участь сертифікованих інженерів-землевпорядників та інженерів-геодезистів у семінарах, конференціях, воркшопах та інших заходах, які б вони обирали за вподобаннями і у разі успішного проходження таких івентів отримували певну кількість балів. Це і буде реальними курсами підвищення кваліфікації, оскільки вони отримають нові знання і відповіді на питання, які виникають у роботі.
  Потому експерт поінформувала учасників про результати професійної атестації сертифікованих інженерів-землевпорядників і геодезистів за 2023 рік. Зокрема, було проведено 11 засідань Кваліфікаційної комісії з питань видачі та анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника, в результаті розглянуто 27 протоколів від вищих навчальних закладів щодо видачі свідоцтва про підвищення кваліфікації та видано 159 свідоцтв про підвищення кваліфікації. Розглянуто 135 заяв про видачу сертифікатів інженерів-землевпорядників та видано 80 кваліфікаційних сертифікатів інженерів-землевпорядників на базі вищих навчальних закладів. Розглянуто 281 скарга на професійну діяльність сертифікованих інженерів-землевпорядників та анульовано 35 кваліфікаційних сертифікатів.
  Крім того, було проведено 11 засідань Кваліфікаційної комісії з питань видачі та анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-геодезиста, в результаті розглянуто 18 протоколів від вищих навчальних закладів щодо видачі свідоцтва про підвищення кваліфікації та видано 53 свідоцтв про підвищення кваліфікації. Розглянуто 109 заяв про видачу сертифікатів інженерів-геодезистів та видано 50 кваліфікаційних сертифікатів інженерів-геодезистів на базі вищих навчальних закладів. Також було розглянуто три скарги на професійну діяльність сертифікованих інженерів-геодезистів, жодного кваліфікаційного сертифіката не анульовано.
 Разом з тим, Ольга Валеріївна нагадала, що згідно п. 15 Порядку роботи Кваліфікаційної комісії, видачі та анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-геодезиста, затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 27 жовтня 2021 року № 317 сертифіковані інженери-геодезисти зобов’язані не менш як один раз на чотири роки підвищувати свою кваліфікацію за програмою підвищення кваліфікації. А сертифіковані інженери-геодезисти, які отримали кваліфікаційний сертифікат із зазначенням напрямів робіт до набрання чинності Законом України від 02 травня 2023 року № 3065-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правового регулювання вчинення нотаріальних та реєстраційних дій при набутті прав на земельні ділянки", у разі якщо у кваліфікаційному сертифікаті зазначено менше трьох напрямів робіт, вважаються такими, що є виконавцями усіх видів топографо-геодезичних і картографічних робіт (крім топографо-геодезичних та картографічних робіт при здійсненні землеустрою) після підвищення кваліфікації за програмою підвищення кваліфікації.
  Також вона звернула увагу учасників заходу, що зміни в законодавстві передбачають обов’язковість членства сертифікованих інженерів-землевпорядників і сертифікованих інженерів-геодезистів у саморегулівних організацій у сфері землеустрою та геодезії, оскільки проводити професійну атестацію інженерів-землевпорядників, інженерів-геодезистів саморегулівні організації можуть лише своїх членів.
 Крім того, доповідачка зауважила, що наразі рівень підготовки спеціалістів у сфері геодезії та землеустрою в закладах вищої освіти значно відрізняється. На цей факт потрібно зважати, коли визначати вимоги до компетенцій та навичок при видачі сертифікатів інженерам-землевпорядникам та інженерам-геодезистам.
  Декан факультету землевпорядкування Тарас Євсюков підтримав позицію попередніх експертів щодо різного рівня підготовки фахівців за спеціальністю «Геодезія та землеустрій» та зазначив, що в Україні здійснюють підготовку 53 заклади вищої освіти за ОС «бакалавр», 37 - закладів вищої освіти за ОС «магістр». Кожен з випускників може претендувати на отримання сертифіката інженера-землевпорядника і інженера-геодезиста, тому необхідно перевіряти рівень знань фахівців, які планують самостійно здійснювати надання послуг у сфері геодезії та землеустрою.
 
  Завідувач кафедри землевпорядного проектування НУБіП України Андрій Мартин, в своєму виступі спочатку торкнувся вимог до регулювання діяльності та визнання професійної кваліфікації інженерів-землевпорядників в європейських країнах. Основною діяльністю інженерів-землевпорядників на ринку нерухомості у країнах ЄС є надання органам державної реєстрації точних та надійних даних про нерухоме майно. Хоча це найпоширеніший вид діяльності, що провадиться такими інженерами у Європі, культурні, політичні, правові та інші національні аспекти значно впливають на провадження цієї діяльності.
  Аналіз вимог до ліцензування (авторизації) показує, що в європейських країнах існують різні умови допуску землевпорядників та геодезистів. У більшості країни в якості мінімальних умов є наявність вищої спеціальної (або суміжної) освіти та певного періоду професійної практики (2-3 роки).
  Згідно з ініціативою Geometer Europas сім Національних палат або асоціацій в Європі підписали угоду «Accord Multilateral», в якій визначаються і узгоджуються мінімальні вимоги до землевпорядників, які включають диплом магістра, мінімальний досвід роботи 2 роки, тощо. Хоча ця рекомендація не має правового впливу в ряді країн, це може розглядатися як певна спроба гарантування достатньо високого професіоналізму кадастрових інженерів.
  У той же час також у деяких країнах (зокрема, Великобританії) існує тенденція до зменшення освітніх вимог до землевпорядників та геодезистів. Натомість регулювання зосереджуються на інтенсивній спеціальній підготовці.
  Вимоги до освіти включають обов’язкове вивчення наступних дисциплін: геодезія, картографія, землевпорядкування, кадастр нерухомості, земельне право. Менше країн ставлять вимоги до вивчення математики, фотограмметрії, геометрії, ІТ та фізики.
  Також експерт відмітив ключові недоліки існуючої системи підвищення кваліфікації, серед яких:
  • «стресовий» характер кваліфікаційного іспиту, що зводиться до тестування із невизначеною кількістю випадкових питань, які не пов'язані із курсом підвищення кваліфікації, а не перевірка професійного зростання.
  • програми підвищення кваліфікації негнучкі, відсутня орієнтація на реальні потреби виконавців робіт.
  • відсутня академічна свобода і змістовна конкуренція серед ЗВО, подекуди викликає питання кваліфікація викладачів, що не є практикуючими землевпорядниками або геодезистами.
  • формалізм у підготовці та викладанні курсів у окремих ЗВО.
  • відсутня обов'язкова демонстрація передових технологій.
  Кваліфікаційний іспит на думку експерта має передбачати:
– оцінку компетентності, яка полягає в забезпеченні впевненості в тому, що кандидати володіють необхідними знаннями та навичками для відповідальної, кваліфікованої та ефективної роботи;
– справедливість і об’єктивність для застосування стандартизованого способу оцінювання всіх кандидатів, що гарантуватиме однакові та незмінні вимоги доступу до професії;
– відповідність правовим та етичним вимогам, а саме відповідність іспиту та/або тесту правовим стандартам і етичним принципам, зокрема щодо недискримінації та доступності.
  Спочатку повинні визначатися конкретні компетенції та навички, необхідні для професії. Це можна зробити за допомогою аналізу роботи, консультацій із практикуючими фахівцями та розгляду НПА і професійних стандартів.
  На основі компетенцій мають створюватися тестові завдання. Питання мають охоплювати широкий спектр навичок і знань, пов’язаних із професією. На цьому етапі часто залучаються експерти з певної тематики, щоб переконатися в точності та актуальності питань.
  Вибір формату (з варіантами відповідей, текстові відповіді, практичні завдання тощо) має здійснюватися на основі того, що найбільше підходить для оцінювання необхідних компетенцій. Для технічних професій, таких як геодезія, часто використовується комбінація теоретичних і практичних оцінок.
  Щоб визначити пороговий рівень правильних відповідей можна використовувати метод Ангофа, при якому оцінюються фахівці, які вже вважаються компетентними, і визначається ймовірність того, що мінімально компетентний кандидат правильно відповість на кожне питання. Потім на основі цих оцінок встановлювати прохідний бал. Цей процес буде гарантувати, що прохідний бал відображає рівень компетентності, який вважається прийнятним для вступу в професію.
  Тести слід періодично переглядати та оновлювати, щоб переконатися, що вони залишаються актуальними та відображають поточні професійні стандарти та практику.
  Наприкінці свого виступу спікер зазначив, що необхідно внести певні зміни у законодавстві, а саме:
  • запровадження офіційного стажування для геодезистів, як і для землевпорядників;
  • внесення відомостей про стажування до державних реєстрів землевпорядників та геодезистів (стажиста, керівника стажування, суб'єкта господарювання, строки стажування, виконувані роботи тощо);
  • відображення відомостей про стажиста у документації / продукції;
  • кваліфікаційний іспит проводиться на базі СРО;
  • розгляд скарг на базі дисциплінарної комісії Держгекадастру та всіх СРО;
  • «накопичувальне» підвищення кваліфікації із участю в багатьох заходах, що дають можливість набрати певну кількість балів за календарний період із внесення відомостей до державного реєстру.
  В обговоренні проблеми взяв участь директор ТОВ "ЗКК"ЗЕМПРОІНФОРМ" Віктор Леонець, член Всеукраїнської громадської організації «Асоціація фахівців землеустрою України» Михайло Багін, голова Одеського осередку ВГО «Асоціація фахівців землеустрою України» Ірина Кмитюк.
  Загалом обговорення напрямів удосконалення оцінювання професійних навичок під час кваліфікаційного іспиту та підвищення кваліфікації було досить жвавим, оскільки ці питання та проблеми наразі є важливими і актуальними. Так як, захід проходив в онлайн-режимі, то активне обговорення питання відбувалося і у текстовому полі чату семінару.
 
 
Людмила Гунько,

доцент кафедри землевпорядного проектування 

Регіональні навчальні заклади (синій)Захисти дисертаційНабір на навчання (синій)_2015

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook