Від теорії до практики: навчання студентів у польових умовах на кафедрі агробіологічного факультету

12 травня 2023 року
  Під час очного навчання, 10 травня 2023 року, студенти 1 курсу спеціальності 207 «Водні біоресурси та аквакультура» факультету тваринництва та водних біоресурсів, доцент кафедри аналітичної і біонеорганічної хімії та якості води Валентина Галімова і аспірант кафедри Єлизавета Заленська мали змогу практикуватись у проведенні досліджень якості поверхневих вод водойм щодо вмісту хімічних сполук із застосуванням приладів та хімічних тестів.
 Дослідження придатності води для риборозведення проводили в одному із Горіхуватських ставків, що знаходиться по руслі річки Горіхуватки у Голосіївському парку ім. М. Рильського.
  Студенти дізнались як за допомогою різних портативних аналітичних приладів: визначити вміст вільного кисню у воді за допомогою оксиметру, як основного показника для життя риб, показник рН-води, вміст солей у воді, здійснювати контроль амонію, нітратів та фосфатів у воді за допомогою якісних хімічних тестів. На основі отриманих результатів встановили кількісні параметри якості води та навчилися їх інтерпретувати.  Саме первинні польові дослідження поверхневих вод водойм дозволяють виявити ті чи інші полютанти, їх можливий токсичний вплив на риб та дати оцінку ступеня забруднення поверхневих вод для ведення рибного господарства.
 
  Цікавою виявилась інформація щодо самої р. Горіхуватки, яка є правою притокою р. ЛибідьДовжина річки — близько 4 км, бере свій початок поблизу перехрестя вулиць Васильківської та Ломоносова. Спершу річка тече у колекторі, а на поверхню виходить після перетину з Голосіївським проспектом. Далі тече у бетонних лотках, але невдовзі переходить у природне русло. Це невеликий струмок, що протікає лісом і ширина якого не перевищує 1 метр.
  Таким чином, річку Горіхуватку можна вважати малоурбанізованою — більшу частину свого шляху вона протікає природним руслом (окрім початкової та кінцевої ділянок). 
  Каскад Горіхуватських ставків, які поєднані між собою річкою Горіхуваткою, розташовані у Голосіївському національному природному парку. Водойми відносяться до типу дренажних та декоративно-рекреаційних. Водне дзеркало ставків частково заростає водною рослинністю (макрофіти). Фітопланктон представлений 154 видами та внутрішньовидовими таксонами. Тут зустрічаються водоплавні птахи качки та чайки.
  У 1983 році у північний ставок було запущено однорічного білого товстолобика (Hypophthalmichthys molitrix) та білого амура (Ctenopharyngodon idella), однак внаслідок антропогенного навантаження через вісім років вони зникли, оскільки вода в озері була забруднена хімічними речовинами внаслідок скидів стічних вод. За даними на 2002 рік, у північному ставку трапляється 7 видів риби з кількісним переважанням карася сріблястого, окуня звичайного та бичок-гонець. Тому дуже важливим для життя гідробіонтів є контроль наявності хімічних речовин у водоймах.
  Студенти мали змогу самостійно визначити вміст розчиненого кисню та температуру води за допомогою оксиметра SanXinSX816. Заленська Єлизавета пояснила принцип роботи приладу, а Галімова Валентина Михайлівна розповіла про важливість контролю рівня розчиненого кисню для забезпечення збалансованого водного середовища. Адже саме достатній рівень кисню у воді є головною умовою існування гідробіонтів.
  За результатами досліджень студентів показник вмісту розчиненого кисню достатній для нормального функціонування риб та знаходиться у межах нормативних значень.
  Оскільки, згідно режиму роботи приладу, кисень у воді треба визначати на відстані не менше, ніж 1-2 м від берега, Жанна Язикова (староста 2 групи) виявила сміливість та виконала таку не просту задачу.
 

  За допомогою портативного солеміра TDS-3 визначили кількість розчинених солей у воді. Принцип дії приладу заснований на прямій залежності електропроводності розчину (сили струму в постійному електричному полі, створюваному електродами приладу) від кількості розчинених у воді сполук (parts per million ppm; 1 ppm=1мг/л). У ході досліджень, група дійшла висновку, що вміст солей у воді відповідає нормативам. 
 
  Студенти самостійно визначали водневий показник, який також був у межах норми, за допомогою портативного рН-метра.
  
  Юні дослідники, опираючись на свої знання із хімічного аналізу, виконали ряд хімічних якісних тестів. Для цього було використано акваріумні індикаторні тести, принцип яких базується на фізико-хімічному методі колориметрії.
   
  Студенти завзято виконували якісні реакції для виявлення вмісту азотовмісних сполук (наявність амоніаку NH4+ та нітратів NO3-), фосфатів PO43- у поверхневій воді Горіхуватського ставка адже знають, що так отримають корисні навички, які допоможуть опанувати майбутню професію.
 
  
  У світі існує лише декілька національних парків, розташованих в межах мегаполісів. І один з них — "Голосіївський". Було приємно дізнатись, що, хоч річка і знаходиться під постійним антропогенним тиском, її води не несуть загрозу своїм мешканцям, а тому, в ній продовжує вирувати життя.
  Відібрали зразки води із озера, щоб у лабораторії дослідити вміст важких металів (Pb, Cu, Zn, Cd) у воді електрохімічним методом інверсійної хронопотенціометрії на аналізаторі солей важких металів «М-ХА-1000-5». Для проведення досліджень проби води випаровують, видаляють органічні речовини методом кислотної мінералізації, і згідно програми приладу визначають вміст токсикантів у воді. 

  Студенти факультету тваринництва та водних біоресурсів НУБіП України отримали не лише корисні знання та навички, а й багато приємних вражень.

 
 

Валентина Галімова,
доцент кафедри аналітичної і біонеорганічної хімії та якості води

Єлизавета Заленська,
аспірант кафедри

 

Набір на навчання (синій)_2015Захисти дисертаційРегіональні навчальні заклади (синій)

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook