Наукова школа «Годівля тварин і технологія кормів»

Пшеничный1

Пшеничний Павло Дмитрович

(1903-1985)

Доктор сільськогосподарських наук,

професор

 

 

 

 

 

        Назва наукової школи: Наукова школа «Годівля тварин і технологія кормів». Рік заснування: 1953 р.

Засновник наукової школи: доктор сільськогосподарських наук, професор Пшеничний Павло Дмитрович. наукова школа українських годівельників започаткована професором П.Д.Пшеничним у 1953 р., коли він очолив кафедру загальної зоотехнії Київського сільськогосподарського інституту. З жовтня 1954 р. по березень 1957 р., після утворення на базі Київського сільськогосподарського і лісогосподарського інститутів Української сільськогосподарської академії (УСГА) П.Д. Пшеничний працював ректором щойно створеної УСГА і одночасно – завідувачем кафедри загальної зоотехнії. З відкриттям у 1957 р. зоотехнічного факультету при навчальній частині Української академії сільськогосподарських наук на базі кафедр загальної зоотехнії та годівлі сільськогосподарських тварин колишнього Київського ветеринарного інституту була створена кафедра годівлі сільськогосподарських тварин, яку П.Д.Пшеничний очолював до 1974 р., нині кафедра годівлі тварин та технології кормів ім. П.Д. Пшеничного Національного університету біоресурсів і природокористування України.

Народився Павло Дмитрович Пшеничний 12 листопада 1903 р. в слободі Савинцях Ізюмського повіту Харківської губернії в сім’ї робітника. Після закінчення в 1914 р. Савинської земської початкової школи працював учнем, а потім підручним слюсаря в Ізюмських головних майстернях Північно-Донецької залізниці. Проте потяг до знань перемагає, і П.Д. Пшеничний у 1923 р.і закінчує Харківську зоотехнічну профшколу, а в 1926 р. - Харківський зоотехнічний інститут, одержавши кваліфікацію агронома-зоотехніка. Після завершення навчання до квітня 1930 року працює зоотехніком експедиції Наркомзему УРСР та зоотехніком у господарствах Харківської та Донецької областей.

З квітня 1930 року до 1938 року П.Д. Пшеничний, працюючи на Київській зоотехнічній дослідній станції «Терезине», в Оренбурзькому науково-дослідному інституті м’ясо-молочного скотарства, Всесоюзному НДІ гібридизації і акліматизації тварин «Асканія-Нова», займається активною дослідницькою роботою та засновує оригінальний напрям у вивченні принципів і методів стимулювання розвитку функцій живлення та обміну речовин у молодняку тварин. Враховуючи наукові здобутки П.Д. Пшеничного, у 1937 р. йому, без захисту дисертації (за сукупністю наукових праць), присуджується науковий ступінь кандидата сільськогосподарських наук.

Із вересня 1938 р. по листопад 1943 р. П.Д.Пшеничний обіймає посаду завідувача кафедри годівлі сільськогосподарських тварин, а згодом стає деканом зоотехнічного факультету, проректором і ректором Башкирського сільськогосподарського інституту (м. Уфа). З листопада 1943 р. до вересня 1953 р. працює доцентом, професором, завідувачем кафедри годівлі сільськогосподарських тварин Харківського зоотехнічного інституту. На основі розроблених принципів і методів спрямованого вирощування молодняку сільськогосподарських тварин у квітні 1948 року П.Д.Пшеничний захистив докторську дисертацію, а в червні 1949 р. йому було присуджено науковий ступінь доктора сільськогосподарських наук і вчене звання професора із спеціальності «Годівля сільськогосподарських тварин».

З часу заснування УСГА (1954 р.) та в її складі кафедри годівлі сільськогосподарських тварин (1957 р.) П.Д. Пшеничний продовжив розвивати оригінальний напрямок у дослідженні нормованої годівлі тварин.

У грудні 1956 р. Рада Міністрів УРСР затвердила Павла Дмитровича дійсним членом – академіком УАСГН, в якій він обіймав посаду віце-президента та академіка-секретаря відділу тваринництва.

Працюючи в багатьох науково-дослідних і навчальних установах, Павло Дмитрович Пшеничний створив оригінальний напрям розробки принципів і методів спрямованого виховання й стимуляції розвитку фукнкцій живлення та обміну речовин у молодняку сільськогосподарських тварин, способів підвищення коефіцієнта корисної дії корму, питань вікової мінливості видових і господарсько-корисних ознак у тварин під впливом різних рівнів годівлі та формування продуктивності сільськогосподарських тварин в онтогенезі. Більшість його досліджень випереджало час й знаходило визнання як у себе на батьківщині, так і за кордоном. Результати наукових досліджень Павла Дмитровича опубліковані у 284 роботах, із яких створено одноосібно 212, у тому числі два підручники й один навчальний посібник.

Професор П.Д. Пшеничний приділяв велику увагу вихованню наукової зміни. За роки роботи у вищих навчальних закладах і науково-дослідних установах він підготував 22 докторів і 132 кандидатів наук, 19 із яких - іноземні громадяни, а всього за 45 років педагогічної діяльності він підготував близько 5000 спеціалістів для сільського господарства - агрономів, учених зоотехніків, лікарів ветеринарної медицини.

За великі заслуги в підготовці висококваліфікованих спеціалістів сільськогосподарського виробництва, науково-виробничу діяльність і громадську роботу П.Д.Пшеничний був відзначений урядовими нагородами: орденами Леніна та «Знак Пошани». У 1969 р. йому було присвоєно почесне звання «Заслужений діяч науки УРСР». Помер П.Д.Пшеничний 1 травня 1985 р. на 82 році життя.

Після професора П.Д. Пшеничного провідну кафедру годівлі сільськогосподарських тварин очолювали: доцент А.М. Жадан (1974-1987), професор Г.Т. Кліценко (1987-1994), академік НААН України І.І. Ібатуллін (1994-2012). З 2012 р. завідувачем кафедри є доктор сільськогосподарських наук В.В.Отченашко.  

Ибатуллин-5Керівник наукової школи: академік НААН України Ібатуллін Ільдус Ібатуллович. Значний внесок у розвиток цього наукового напряму зроблено під керівництвом доктора сільськогосподарських наук, академіка Національної академії аграрних наук України, заслуженого діяча науки і техніки України, професора І.І.Ібатулліна, який очолював кафедру у 1994-2012 роках та активно продовжує роботу на посаді професора кафедри, віце-президента Національної академії аграрних наук України. Ним підготовлено 6 докторів наук (Л.М. Борисенко, Т.Л. Сивик, Р.А.Чудак, В.С. Бомко, М.Ю. Сичов, В.В. Отченашко) та 18 кандидатів сільськогосподарських наук із спеціальності годівля тварин і технологія кормів (К.Ю. Ястребов, М.Я. Кривенок, А.І. Чигрин, В.В. Отченашко, М.Ю. Сичов, Н.М. Слободянюк, Л.М. Зламанюк, І.І. Ільчук, В.М. Кондратюк, Д.П. Уманець, О.В. Яценко, В.М. Недашківський, Р.В. Мартинюк, В.Є. Попов, Ю.А. Богдан, Р.М. Уманець, І.М. Баланчук, М.І. Голубєв).

Академік І.І. Ібатуллін продовжує традиції наукової школи професора П.Д.Пшеничного. Під його керівництвом здійснюється широке коло фундаментальних і пошуково-прикладних наукових досліджень з оптимізації параметрів живлення та нормування годівлі тварин, а також з пріоритетних напрямів науки і техніки у рамках державних наукових і науково-технічних програм. Найважливішим напрямом його наукової діяльності є обґрунтування теоретичних і практичних принципів організації та забезпечення повноцінної годівлі сільськогосподарських тварин, а також удосконалення способів підвищення ефективності використання кормів у тваринництві. Основна увага приділяється дослідженню енергетичного, протеїнового, амінокислотного, мінерального і вітамінного живлення тварин, визначенню впливу оптимізації годівлі на продуктивність тварин та економічність використання кормів.

Пріоритетність теоретичних і прикладних розробок І.І. Ібатулліна підтверджується понад 20 авторськими свідоцтвами і патентами України на винаходи і корисні моделі. Він є автором і співавтором багатьох монографій, підручників, посібників, рекомендацій, нормативних документів, у переліку праць – понад 200 найменувань.

Послідовники: Х.Ф.Кушнер, П.Є.Божко, В.Ф.Красота, І.Г.Брюшинін, С.Я.Дудін, А.І.Коршун, В.Є.Міцик, М.Д.Любецький, Г.Т.Кліценко, Є.С.Оконьський, А. Вєрни, Ч. Левіцкі, Л.Г. Боярський, В.П.Дем’янчук, В.Ф.Каравашенко, В.П.Коршун, М.М.Карпусь, Г.Ш.Побрич, Г.Г.Славчев, В.Ю.Улітько, Р.П.Кавка, Ф.М.Кондратенко, М.І.Шевченко, Л.С.Дяченко, Ю.І.Савченко, В.П.Бородай, В.І.Кваша, І.І.Ібатуллін, Г.В. Танцуров, В.Д.Столюк, І.М. Березок, В.К. Кононенко, В.І. Хрипун, А.М.Жадан, М.Д. Мосолов, Ю.О.Панасенко, В.В. Отченашко, М.Ю. Сичов, М.Я. Кривенок, А.І. Чигрин, В.М. Кондратюк, І.І. Ільчук,  Д.П. Уманець,  О.В. Яценко, І.М. Баланчук, М.І. Голубєв та інші вчені.

Загальна кількість учнів наукової школи: 30 докторів та 157 кандидатів наук.

Напрями досліджень: вивчення взаємодії між хімічним складом і поживністю кормів та продуктивністю тварин різних видів і статево-вікових груп, розробка способів підвищення ефективності використання поживних речовин кормів та прийомів забезпечення й оцінки повноцінної годівлі тварин, обґрунтування оптимальних умов використання існуючих та нових кормових добавок, удосконалення норм годівлі тварин.

Основні здобутки наукової школи: наукові розробки професора П.Д.Пшеничного, незважаючи на сучасні наукові досягнення, не втратили своєї важливості й актуальності і потребують подальшого глибокого вивчення та осмислення. Одним із основних здобутків П.Д.Пшеничного є положення фундаментальної роботи, викладені в монографії 1955 р. «Основы учения о воспитании сельскохозяйственных животных». За П.Д.Пшеничним виховання – це управління процесом формування сільськогосподарських тварин для певних умов використання. При цьому автор відмічає, що вирощування є лише елементом виховання, його невід’ємною складовою частиною і стосуються лише ростучих тварин, тоді як виховання продовжується впродовж усього життя. На основі власних досліджень і даних попередників сформовано загальну схему переважаючої інтенсивності росту різних частин тіла сільськогосподарських тварин від запліднення до закінчення росту. В основу побудови системи спрямованої зміни природи сільськогосподарських тварин мають бути покладені розроблені професором П.Д. Пшеничним п’ять основних принципів, які базуються на встановлених закономірностях росту і розвитку організму.

Питання управління розвитком організму сільськогосподарських тварин шляхом регуляції якісних і кількісних параметрів живлення є надзвичайно актуальними і в наш час, оскільки визначають значною мірою ступінь реалізації генетичного потенціалу продуктивності тварин. тому стратегічний напрям досліджень, започаткований П.Д.Пшеничним, був продовжений у роботах В.Ф.Красоти, В.П.Коршуна, М.Д.Любецького, В.П.Дем’янюка, Т.С.Щекотова, О.М.Івіцької, Г.В.Танцурова, І.І.Ібатулліна, В.В.Отченашка.

Представниками наукової школи за понад 50-річне її існування отримано оригінальні результати з обґрунтування оптимальних параметрів використання різноманітних балансуючих добавок у годівлі тварин із метою підвищення ефективності використання поживних речовин кормів, стимуляції продуктивності, покращення відтворних властивостей і якості продукції, а також удосконалення й розробку норм годівлі тварин та нормативних документів на корми й технологічний процес їх заготівлі. Даний напрям спрямований на вивчення різних аспектів живлення тварин та їх зв’язків з господарсько-корисними ознаками, зокрема дослідження обміну енергії, протеїну, амінокислот, ліпідів, вуглеводів, мінеральних елементів і вітамінів.

Дослідження з оптимізації параметрів нормування мінеральних елементів стало основою для нових моделей раціонів та відображене у наукових монографіях та рекомендаціях Г.Т.Кліценка, В.І.Хрипуна, Ю.О.Панасенка, В.К.Кононенка, О.В.Яценка, М.І.Голубєва та інших.

Клиценко1

 Кліценко Григорій Тимофійович (1923–2002). Заслужений працівник народної освіти України, доктор сільськогосподарських наук, професор, декан зооінженерного факультету (1973–1981), завідувач кафедри годівлі сільськогосподарських тварин УДАУ (1987-1994). Опублікував 123 наукові праці, з яких 6 підручників і навчальних посібників для студентів вищих навчальних закладів. Під його керівництвом підготовлено 2 доктори та 16 кандидатів наук. Наукову діяльність присвятив вивченню питань оптимізації мінерального живлення сільськогосподарських тварин.

 

Значним здобутком наукової школи є роботи з обґрунтування та розробки способів використання в годівлі тварин різноманітних відходів переробки рослинної і тваринної сировини, а також кормових добавок, які відображені у наукових працях та патентах академіка І.І.Ібатулліна, доктора наук Л.М.Борисенко, В.С.Бомка, Р.А.Чудака, М.Ю.Сичова, М.Я.Кривенка, К.Ю.Ястребова та інших.

З 2009 р. науковцями школи на кафедрі годівлі тварин та технології кормів ім. П.Д.Пшеничного започатковано дослідження з теоретичного і експериментального обґрунтування диференційованих норм годівлі тварин.

!DSCN9295     Незважаючи на значні наукові досягнення у вирішенні проблеми ліпідного живлення тварин, основні принципи та закономірності щодо ефективного використання ліпідів із різних джерел качками й перепелами м’ясного та яєчного напрямів продуктивності, їх впливу на перетравність основних поживних речовин комбікормів, метаболічні процеси в тканинах, питання продуктивністі, якості продукції та збереженості поголів’я на сьогодні вирішені не в повній мірі, що стримує пошук оптимальних способів  застосування ліпідів у годівлі сільськогосподарської птиці.

 

На основі проведених досліджень професором М.Ю. Сичовим було теоретично обґрунтовано та експериментально встановлено основні закономірності ліпідного живлення сільськогосподарської птиці різних видів та напрямів продуктивності, поглиблено принципи нормування ліпідів у комбікормах за вмістом жиру, лінолевої кислоти, співвідношенням насичених і ненасичених жирних кислот.

Подальшого розвитку набула теорія адекватного живлення тварин щодо ролі ліпідів у забезпечені енергетичних процесів в організмі. Доведено, що біологічна дія ліпідів в організмі птиці зумовлена їх походженням, хімічним складом  та рівнем у комбікормах. У дозах, що становлять потребу птиці в сирому жирі та жирних кислотах, вони сприяють високій продуктивності та зменшенню витрат корму на виробництво продукції, тоді як у разі її зниження у птиці затримується ріст, погіршується перетравність поживних речовин корму та знижується біологічна цінність м’яса і яєць.  Відзначено стимулюючий вплив лінолевої кислоти на обмін речовин у тканинах, що призводить до збільшення живої маси та покращення якості м’яса у каченят і перепелів м’ясного напряму, продуктивності та зростання кількості ворсинок в голодній кишці. Виявлено видові особливості птиці стосовно використання ліпідів, які полягають у різному впливі цих сполук на продуктивність поголів’я та якість одержаної продукції. Підвищення рівня жиру та лінолевої кислоти в комбікормах качок сприяє збільшенню вмісту лінолевої кислоти в грудних м’язах та печінці, підвищує перетравність органічної речовини, протеїну та клітковини, збільшує утримання азоту в організмі. За цих умов перетравність органічної речовини, протеїну, жиру та безазотистих екстрактивних речовин у перепілок-несучок погіршується, знижується маса білка та жовтка яєць і збільшується кількість загиблих ембріонів під час інкубації.

Доведено позитивний вплив соєвої олії в комбікормах на накопичення ω-3- та ω-6- жирних кислот у м’язах, їх біологічну цінність, ріст і показники забою птиці м’ясного напряму продуктивності.

Уперше виявлено, що за різних джерел ліпідів при оптимізації їх рівня у комбікормах негативного впливу на каченят та акумулювання ліпідів у печінці й плазмі крові не спостерігається.

DSCF0048

Значний внесок у розвиток теоретичних принципів нормованої годівлі тварин зроблено доктором сільськогосподарських наук, доцентом В.В. Отченашком, який очолив кафедру в 2012 р. Ним було вперше у контексті взаємозв’язку із продуктивністю, ефективністю використання поживних речовин кормів, морфологічними і біохімічними показниками теоретично обґрунтовано й експериментально встановлено оптимальні параметри енергетичного, протеїнового, мінерального та вітамінного живлення перепелів м’ясного напряму продуктивності у різні періоди їх розвитку та виробничого використання.

 

Проведені дослідження дозволили вдосконалити теорію адекватного живлення, зокрема подальшого розвитку набула концепція функціональних блоків, яка розширює уявлення про принципи еволюції функцій організму – принцип компромісу. Встановлено нелінійний характер відповіді організму молодняку птиці (перепелів) на рівні надходження енергії і поживних речовин, що є підставою для перегляду принципів нормування годівлі птиці та свідчить про складність інтерпретації результатів експериментів. На підставі принципу нелінійності вперше запропоновано принципово новий підхід до нормування годівлі птиці у вигляді схеми динамічних норм годівлі, яка поєднує залежності між рівнями нормованих параметрів живлення та зміною продуктивних і морфо-функціональних ознак організму.

Уперше виявлено видові, статеві та вікові особливості перепелів стосовно використання поживних речовин кормів та їх енергетичної цінності. В умовах одного експерименту вперше здійснено порівняльну оцінку різних способів визначення вмісту обмінної енергії у кормах. Уперше експериментально обґрунтовані параметри годівлі перепелів, які дозволяють впливати на розвиток інтер’єрних показників, а також запропоновано використовувати співвідношення висоти ворсинок до глибини крипт, відношення вмісту доступних кальцію і фосфору у кормах, коефіцієнт активності еритроцитарної глутатіонредуктази як важливі критерії оцінки повноцінності годівлі птиці.

Сучасний стан наукової школи. Популярність наукової школи. Актуальність та успішність підготовки наукових досліджень, що здійснюється представниками зазначеної наукової школи дозволяє щорічно  поповнювати її склад молодими перспективними науковцями. Помітна роль у вирішенні сучасних теоретичних і прикладних питань годівлі тварин і технології кормів  належить доцентам кафедри годівлі тварин та технології кормів ім. П.Д. Пшеничного М.Я. Кривенку, А.І. Чигрину, В.М. Кондратюку, І.І. Ільчуку, Д.П. Уманецю,  О.В. Яценку.

Наукова школа висококваліфікованих фахівців з годівлі тварин, започаткована професором П.Д.Пшеничним, сьогодні працює над вирішенням актуальних питань сучасного тваринництва, тісно співпрацює із науковцями інших навчальних, наукових установ та закладів України, ряду зарубіжних компаній (Brunnthaller, EW Nutrition, Josera).

Наукові здобутки школи висвітлені у понад 1200 наукових праць, зокрема у 23 монографіях, зафіксовані у більш як 63 патентах на винаходи, в 65 науково-практичних рекомендаціях, впроваджених у практику тваринництва України.

 

Регіональні навчальні заклади (синій)Захисти дисертаційНабір на навчання (синій)_2015

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook