Наталя Мазур: «Ви ніколи не пошкодуєте, що одного дня обрали для вступу факультет ветеринарної медицини НУБіП України»
Представтесь, будь ласка, та розкажіть про себе.
— Привіт, я Наталя Мазур. Сьогодні я практикуюча ветеринарна лікарка, яка очолює комунальне підприємство «Київська міська лікарня ветеринарної медицини». Закінчила факультет ветеринарної медицини в 1997 році, почала приватну ветеринарну практику, але в зв’язку з нестачею фахових людей в професії, мене запросили в 2001 році працювати в державну ветеринарну лікарню лікарем-епізоотологом, а в 2007 році я вже стала головним лікарем цієї лікарні. Вже через 10 років я очолила велике підприємство міста Києва, сьогодні мені підпорядковується 155 людей.
Чи складно було у виборі професії?
— Професію я обрала ще в школі, завзято вчила предмети, які були необхідні для вступу в університет. Частіше пам’ятаєш помилки, ніж досягнення, тому що саме з них складався досвід тих років, коли про лікування дрібних тварин майже ніхто нічого не знав. Але й досягнення, коли ти перший, теж запам’ятовуються не менше. Так, ревматичний міозит – діагноз, який я одна з перших поставила на той час і призначила лікування собаці, став темою моєї дипломної роботи.
Що за час навчання на факультеті запам’яталося найбільше?
— Студентські роки – це саме яскраве, мабуть, в житті кожної людини. Ти вже став дорослим, знаєш предмет і можеш спілкуватися з викладачем на рівних, ось саме за це я дуже вдячна своїм вчителям, які навчали мене та дали можливість подальшого росту в професії.
Розкажіть, як минає ваш робочий день?
— Мій день сьогодні починається о 6 ранку та закінчується ближче до ночі, тому що наше підприємство відповідає за столицю. Це дуже відповідальна робота, отже я не тільки надаю ветеринарну допомогу тваринам, а й координую роботу структурних підрозділів підприємства від вилову безпритульної тварини до переміщення її в притулок або прилаштування в родину. Мені часто приходиться приймати оперативні рішення стосовно переміщення тварини до карантинного відділення або до стаціонару. Це я можу зробити лише завдяки знанням, отриманим в університеті та практиці, яка продовжується вже понад 20 років.
Як давно відвідували рідну alma mater?
— Моє життя тісно пов’язане з факультетом. Сьогодні ми тісно співпрацюємо в розрізі надання допомоги тваринам, студенти проходять практику на базі нашого підприємства і, звісно, кожні п’ять років я повертаюся на факультет задля проходження підвищення кваліфікації і спостерігаю зміни, які відбуваються на факультеті, зокрема, на кафедрі анатомії, гістології і патоморфології тварин ім. акад. В.Г. Касьяненка, з колективом якої мене пов’язують давні дружні стосунки та співпраця.
Щоб ви порадили абітурієнтам у 2022 році?
— Абітурієнти 2022 повинні знати одне: ви ніколи не пошкодуєте, що одного дня обрали для вступу факультет ветеринарної медицини тому, що кожного дня ти рятуєш чиєсь життя, кожного дня ти розриваєш ланцюг між життям і смертю. І, звісно, я чекаю в майбутньому на вас для проходження практики, а можливо, і на роботу.
Гарного та відповідального навчання!
Дуже вдячна Вам, Наталю, що знайшли час для бесіди. Натхнення і успіхів у роботі.
— Дякую і вам!
Розмову вела доцентка кафедрі анатомії,
гістології і патоморфології тварин
ім. акад. В.Г.Касьяненка
Вікторія Лісова
