Не можна сказати, що вода необхідна для життя: вона і є життя

Еколог – дуже різнопланова та багатопрофільна професія. Щоб стати кваліфікованим фахівцем-екологом, студенти повинні бути обізнаними у різних сферах життєдіяльності людини. Неймовірно важливою сферою охорони навколишнього середовища є раціональне використання водних ресурсів, вивчення характеру їх забруднення.

На початку тижня студенти 3 курсу спеціальності «Екологія та охорона навколишнього середовища» разом з доцентом кафедри екобіотехнології та біорізноманіття Тетяною Івановою відвідали ПАТ «АК Київводоканал» та Музей каналізації Києва, який знаходиться на території Управління екологічного нагляду  Київводоканалу.

.

Знайомство з установою розпочали із провідного фахівця відділу зв’язку з громадськістю – Василика Михайла Васильовича, який пройшов шлях від майстра до керівника оперативно-диспетчерського Управління і вже працює тут більше 40 років. Насамперед розповідь пана Василика запам’яталась вражаючими цифрами. А саме: за один день усе населення Києва використовує 800 тисяч тон води, яка потрапляє до каналізації, всього в Україні нараховується 2600 кілометрів каналізаційних труб.

Цікаво було почути про різновиди труб: залізобетонні, стальні, керамічні, пластмасові та цегляні, різних діаметрів: від 50 см до 3,6 м. До речі, найбільш екологічними є керамічні труби.

Під час екскурсії студентам стали відомі багато цікавих екологічних фактів стосовно розвитку каналізації. Наприклад, після того як в 1894 році побудували каналізацію, в Києві різко зменшилась смертність, тому що санітарно-гігієнічні умови життя населення стали кращими. Це підтверджують звіти лікарів того часу, який дбайливо зберігається в музеї.

Наприкінці екскурсії Михайло Васильович влаштував маленьку вікторину, щоб підсумувати та закріпити матеріал, а переможці отримали подарунки Київводоканалу на згадку про музей. Найцінніший приз отримала Тетяна Василівна – не дарма мабуть вона викладає «Екологічні біотехнології», Михайло Васильович подарував книгу «Час води».

Щодо музею каналізації Києва, він охоплює більш ніж столітню історію розвитку каналізаційної системи міста: від 1879 року до сьогодення. Виставка представлена численними експонатами каналізаційного господарства Києва: сучасні та старовинні труби, зокрема дерев'яна, якій близько 200 років, зразки колекторів, засувок та насосів, люки різних періодів, макети насосних станцій та спецтехніки, а також різноманітні інструменти і засоби прочистки мереж. Майбутні екологи вже почали задумуватись про розробку новітніх екобіологічних технологій для очищення каналізаційних мереж у Києві та України. Крім того, музей розповідає про зародження системи водовідведення у світі, а також побудову і роботу київської роздільною системи водовідведення – першої на території Російської імперії кінця ХІХ століття.

Щира подяка керівнику та всім співробітникам за чудову нагоду відвідати підприємство!

Тетяна Іванова,
доцент кафедри екобіотехнології та біорізноманіття

Максим Блудов,

студент факультету захисту рослин, біотехнології та екології