На факультеті землевпорядкування публічно обговорили новий Порядок топографічної зйомки у масштабах 1:5000-1:500

12 жовтня 2020 року
     Минулого тижня на факультеті землевпорядкування відбувся Всеукраїнський науково-практичний семінар «Новий порядок топографічної зйомки у масштабах 1:5000-1:500. Відповідність потребам землевпорядної галузі».

     Подію організували факультет землевпорядкування НУБіП України, ВГО «Асоціація фахівців землеустрою України» та ГО «Земельна спілка України». Даний захід зібрав близько 60 представників вищих навчальних закладів, держаних установ і організацій та приватних компаній в сфері геодезії та землеустрою України. Семінар пройшов в онлайн-режимі з використанням хмарного сервісу Webex і прямою трансляцією у соціальній мережі Facebook (запис доступний за посиланням https://www.facebook.com/afzukr/videos/413589556296643/).

     Наголосимо, що запропонована до обговорення тема є надзвичайно актуальною. Перш за все, створення топографічних планів в Україні у масштабах 1:5000-1:500 виконується відповідно до Інструкції з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500, затвердженої Наказом Головного управління геодезії, картографії та кадастру при Кабінеті Міністрів України від 08.04.1998 № 56, що не оновлювалась більше 20 років. Очевидно, що ця Інструкція не відповідає сучасному рівню розвитку інформаційних технологій, технічному і технологічному оснащенню, стратегії розвитку національної інфраструктури геопросторових даних, рівню розвитку галузей економіки.

     До присутніх з вітальним словом звернувся декан факультету землевпорядкування Тарас Євсюков, і представив учасників семінару. Потому керівник факультету надав слово співорганізаторам. Від ВГО «Асоціація фахівців землеустрою України» виступив її голова Анатолій Полтавець. Він наголосив, що тема надзвичайно актуальна для землевпорядників і геодезистів, адже наразі існує невідповідність діючої Інструкції з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500 сучасному рівню розвитку геоінформаційних технологій. Також він запропонував направити звернення до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру щодо важливості удосконалення нормативно-правового регулювання порядку топографічного знімання і провести серію публічних обговорень окремих розділів вищезгаданого порядку для урахування пропозицій та зауважень професійної спільноти.

     Першим з експертів до слова запросили Ігора Тревого – президента Громадської спілки «Українське товариство геодезії і картографії». Ігор Севірович, поважний експерт у колі геодезистів, адже понад 60 років присвятив розвитку геодезичної науки в Україні та є одним із розробників нового Порядку. У своєму виступі він зазначив, що Інструкція з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500 є застарілою для створення якісних топографічних планів. З часу її затвердження принципово змінилися погляди на топографічну зйомку: з’явилися нова техніка, нові технології геодезичних робіт, зросла точність знімання. Без актуальної інформації просторової інформації про територію, без точних топографічних планів не можливе якісне планування, проектування та будівництво. Експерт підтримав пропозицію щодо публічного обговорення порядку топографічного знімання у масштабах 1:5000-1:500.

     Наступним до слова запросили члена Ради Асоціації «Земельна спілка України», у минулому очільника найбільшого в Україні підприємства, що займалося аерофотогеодезичними роботами, Петра Жолкевського. Свій виступ Петро Францевич почав з того, що всі нормативно-правові акти, які регламентують виконання землевпорядних та кадастрових робіт, передбачають виконання топографо-геодезичних робіт з дотриманням вимог Інструкції з топографічного знімання. Водночас, новий Порядок потребує технічних і редакційних доопрацювань, оскільки у ньому зустрічаються неоднозначні тлумачення технологічних процесів, неув’язані між собою вимоги щодо точності створення різнорангової картографічної продукції. Потому експерт прокоментував кожен пункт документа. Зокрема, необхідно доповнити обговорюваний нормативний документ рядом термінів, які вживаються в тексті, і дати їм однозначне тлумачення. Їх налічується близько двох десятків. Також прозвучало зауваження щодо неможливості розроблення кошторису виконання топографо-геодезичних робіт, оскільки немає збірника цін. Необхідно уточнити відносно чого встановлюється значення середньої квадратичної похибки виміру, а також усунути протиріччя щодо визначень та розрахунків. Прозвучало зауваження щодо покладання відповідальності за проведення моніторингу знімальних робіт на органи місцевого самоврядування. Разом з тим, Петро Францевич відмітив, що в новому порядку є революційні підходи щодо побудови геодезичних мереж згущення, та відмітив необхідність прийняття і вцілому підтримав роботу проведену колективом розробників.

     Завідувач кафедри землевпорядного проектування НУБіП України Андрій Мартин у своїй доповіді зазначив, що топографічна зйомка важлива для землевпорядних вишукувань, оскільки допомагає встановити місце розташування та характеристики будівель і споруд як об'єктів нерухомого майна, визначити місце розташування окремих режимоутворюючих об'єктів, що спричиняють встановлення обмежень у використанні земель, визначити фактичні межі об'єктів землеустрою (земельних ділянок, земельних угідь) у випадках встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості). Також оновлена картографічна основа вкрай необхідна для розроблення комплексних планів просторового розвитку громад (вже починаючи з 2021 року).
До ключових проблем топографо-геодезичного забезпечення землеустрою, на думку Андрія Мартина, належать: потреби щодо точності встановлення меж, зміни систем координат, використання GNSS-мереж, оперативне картографування, умовні позначення для топографічних планів. Потім він представив результати опитування власників і користувачів земельних ділянок, щодо точності визначення місцеположення поворотних точок меж земельних ділянок. Результати такі: межі пайових земельних ділянок, що розташовані в полях, кожен четвертий власник паю волів би встановлювати з точністю 0,02-0,20 м, кожен п’ятий – з точністю до 0,50 м, і ще для 40% прийнятною є точність до 1,00 м. Серед жителів ОТГ схожий розподіл відповідей: 25% воліли би точності від 2 см до 20 см, 30% – до півметра, і майже кожен четвертий погодився би на точність до 1 м. Представники підприємств оцінюють прийнятну точність меж пайових земельних ділянок у полях майже так само, як і представники інших аудиторій: майже дві третини (62%) погоджуються з тим, що точності до півметра цілком достатньо, при чому більша частина з них вважає достатньою точність до 1 метра.
     Щодо меж присадибних земельних ділянок, що розташовані у населених пунктах, для кожного третього (31%) серед власників паїв прийнятною буде точність 2-20 см, для кожного четвертого – до 50 см, і ще для третини – до 1 м. Серед жителів ОТГ є очікування більшої точності для присадибних ділянок у населеному пункті, ніж для ділянки в полі: понад третина (39%) воліють точності від 2 см до 20 см, по чверті опитаних в ОТГ погодилися б на точність до 50 см (26%) або до 1 м (23%). Представники підприємств ще більш прискіпливі: майже половина схиляється до того, що точність має бути до 20 см, і кожен п’ятий вважає, що точність має бути до 2 см. Лише 20% задовольняються точністю до півметра.
     Перехід до нової Державної геодезичної референцної системи координат УСК-2000 у окремих випадках під час проведення землеустрою спричиняє проблеми для власників земельних ділянок ставлячи під сумнів набуті ними права на земельні ділянки, провокує межові спори та непорозуміння.
     Землевпорядна галузь потребує граничного спрощення нормативного регулювання застосування GNSS/RTK мереж під час визначення місцеположення. Наразі активно використовуються технології оперативного картографування із використанням БПЛА, які потребують офіційного визнання. Кадастровий план у переважній більшості відображає об'єкти, що не є топографічними, а умовні позначення для них вимогами для топографічних планів не передбачені. Вітчизняні умовні позначення для топографічних планів і карт є доволі складними, мають багато позамасштабних умовних знаків, які важко або взагалі неможливо використовувати під час землевпорядного проектування. Складання комплексних планів просторового розвитку громад на практиці потребує специфічної електронної картографічної основи в якій окремі елементи мають відображатися із точністю, що відповідає різним масштабам топографічних карт.
     Підсумовуючи свою доповідь, експерт підкреслив, що науково-технічний прогрес неможливо зупинити нормативно-правовими актами, тому, якщо певна технологія отримання геопросторової інформації вигідна і ефективна для проектувальника, її будуть використовувати на практиці, а звітні документи складати «так як треба по інструкції».

     Старший викладач кафедри фотограмметрії та геоінформатики Інституту геодезії Національного університету «Львівська політехніка», Борис Четверіков зауважив, що у новому Порядку є недоліки у розділах, які стосуються аерознімання за допомогою БПЛА, оскільки ці передові методи використовуються також і під час виконання робіт із землеустрою.

     Продовжив його думку один із засновників компанії Drone.ua Февзі Аметов. Він підкреслив, що важливим пунктом, у новому документі, є принцип не обмежувати технічний бік застосування нових засобів отримання даних. Оскільки щороку з’являються нові технології і прилади. Після публічного оприлюднення проекту нового Порядку будуть надані конкретні пропозиції щодо її доопрацювання.

     Директор Громадської організації «Всеукраїнська аеро-геодезична асоціація» Андрій Галайда у своєму виступі зазначив, що відсутність актуального нормативного документу - це загальна проблема. Наразі необхідно розробити такий документ, який би гарантував якість виконання топографічного знімання та передбачав би відповідальність за порушення. Більш того, необхідно легалізувати використання БПЛА для створення топографічних планів. Це оживить ринок і дасть можливість краще розвивати галузь. Експерт запропонував після оприлюднення проекту Порядку провести низку круглих столів чи окремих платформ для обговорення та максимально ефективного опрацювання.

     В обговоренні активну участь взяли Тетяна Криштоп – заступник директора інституту "УкрНДПІцивілбуд", Олександр Підлісний – директор ТОВ "КОМПАНІЯ ГЕОНІКС", Іван Ковальчук – професор, завідувач кафедри геодезії та картографії НУБіП України та доцент цієї ж кафедри – Олексій Жук.

     За результатами обговорених на семінарі питань до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру був направлений лист з відповідними пропозиціями.

Людмила Гунько,
доцент кафедри землевпорядного проектування 

Захисти дисертаційНабір на навчання (синій)_2015Регіональні навчальні заклади (синій)

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook