Киянин Владислав Грачов: хочу здобувати вищу освіту на факультеті ветеринарної медицини НУБіП України

- Доброго дня! Розкажіть про себе.
- Мене звати Владислав Грачов, мені 19 років. Я народився і проживаю в місті Київ неподалік факультету ветеринарної медицини. Я завершив навчання у технолого-економічному коледжі Білоцерківського національного аграрного університету за спеціальністю «Фельдшер ветеринарної медицини», нині очікую вручення диплома.

- Яка Ваша думка щодо продовження навчання і здобуття повної вищої освіти?
- На мою думку, кожна людина заслуговує на отримання якісних, професійних знань. Я вже отримав середню спеціальну освіту і зрозумів, що на досягнутому зупинятись не потрібно. Хочу розширювати свій кругозір та отримати нові знання, які дадуть можливість реалізувати себе професійно. Так, коледж забезпечив мене всіма необхідними практичними навиками, які я реалізував на практиці під час проходження стажування у провідних тваринницьких господарствах України.

- Яке Ваше життєве покликання?
- Лікувати тварин – це моє покликання, серце та душа спрямовані «творити добро», прагнення робити щось добре та корисне не лише для людей, але й для тварин – «братів наших менших». Адже лікар ветеринарної медицини – людина, яка лікує тварин, в свою чергу дбає про здоров'я та благополуччя людей.

- Як Ви охарактеризуєте навчання в коледжі і що спонукало до здобуття вищої освіти?
- У коледжі проведені роки навчання недарма, нам вчителі прививали любов до професії з перших днів і до завершення навчання у закладі. І я не хотів би змінювати свій життєвий шлях, який я обрав іще з дитинства. Змалечку я відвідував іподром, де захоплювався неймовірною красою коней їх силою та витривалістю в перегонах. Так захоплення поступово перейшло у покликання, уже 6 років поспіль я займаюсь кінним спортом, працював за спеціальністю фельдшером ветеринарної медицини в АП НВП «Візит». Тому вважаю, що у мене мотивації вистачить з головою, а прагнення до здобуття нових знань зашкалює. Вища освіта для мене – це безмежні можливості в майбутньому, здобуті у ЗВО практичні навики покращать мій досвід у роботі з тваринами, а теоретичні знання відкриють можливості до глибшого пізнання спеціальності.

Серед небагатьох закладів вищої освіти, які мною розглядались як перспективними для вступу і продовження навчання, свій вибір я зупинив на тих, у яких здійснюється підготовка за спеціальністю «Ветеринарна медицина». За відгуками старших колег, ряду інформаційних оглядів, представленням в соціальних мережах і порадами родини вибрав для вступу НУБіП України, оскільки факультет ветеринарної медицини є лідером серед інших закладів України, які готують фахівців спеціальності «Ветеринарна медицина». Я певний час відстежую інформацію на сайтах, а також був присутній під час проведення в он-лайн режимі «Дня відкритих дверей», причому такий формат його проведення мені був дуже зручним, оскільки я у цей час перебував на виробничому стажуванні. Все це переконало мене у правильності вибору на користь факультету ветеринарної медицини Національного університету біоресурсів і природокористування України. На сайті факультету ветеринарної медицини на інформаційні сторінці я дізнався контакти навчально-наукового-виробничого Клінічного центру «Ветмедсервіс», де знайшов номер телефону і вирішив зателефонувати й домовитись про огляд клінічної бази. Вирішив наживо переглянути умови для подальшого, дуже сподіваюсь, мого навчання.

- Які у Вас враження від екскурсії факультетом?
- Нещодавно мені випала нагода відвідати Клінічний центр, де мене зустрів завідувач центру В’ячеслав Соломон та провів дуже цікаву екскурсію факультетом. Я неймовірно вражений величиною закладу: у ньому стільки коридорів та перехідних галерей, що можна заблукати. Зайшовши в приміщення клініки дрібних тварин, мене зворушило наповнення кожного із спеціалізованих кабінетів, адже стільки приладів та інструментів я вжитті не бачив. При вході розташований «Банк крові тварин», в якому, до речі, зустрів доктора ветеринарних наук, який ним завідує – Миколу Малюка, який ще й очолює провідну кафедру хірургії. Мені дуже приємно було поспілкуватись і побачити на власні очі практичну роботу, яку продемонстрував Микола Олексійович, та відповів на мої професійні питання стосовно визначення груп крові у тварин.

Після огляду «Банку крові тварин» я відвідав ряд спеціалізованих кабінетів: це приймальна, кабінети терапії, ультразвукової діагностики з сучасними приладами, лабораторія з досліджень крові тварин, кабінет грумінгу, готель для собак, готель для котів, фазанарій, лабораторія альтернативних методів навчання. Ознайомився з навчально-методичною літературою, що розміщена у виставкових вітринах центру, оглянув лабораторію клінічних досліджень, рентген-кабінет, в якому розміщено цифровий рентгеноскопічний апарат, майданчик для тренування собак.

Також мені провели огляд клініки продуктивних тварин, де я нарахував безліч видів тварин. Всі станки заповнені тваринами, де утримуються кури, фазани, перепела, кролі лабораторні та декоративні, морські свинки, білі миші, білі щури, корови, коні, поні, вівці, кози тощо.

Я не повірив і навіть не сподівався поспілкуватись з деканом факультету академіком Миколою Цвіліховським, який запросив мене ще абітурієнта на розмову у свій кабінет. В розмові я зрозумів, що в моєму віці декан теж навчався у технікумі ветеринарної медицини і ознайомив мене з навчальною та науковою складовою мого подальшого розвитку, як лікаря ветеринарної медицини.

Також я відвідав і «Музей анатомії тварин», де екскурсію провів мені старший викладач кафедри анатомії, гістології та патоморфології тварин ім. акад. В.Г. Касьяненка Олексій Мельник.

- І, наостанок, хочу подякувати за чудову екскурсію, яка дала зрозуміти, що не даремно я обрав цей чудовий заклад для продовження свого подальшого навчання.

- Владиславе, бажаю Вам міцного здоров’я, гарного настрою, впевненості в собі і йти до своєї цілі.

Інтерв’ю з абітурієнтом провів доцент
кафедри ветеринарної гігієни імені професора А.К. Скороходька Соломон В’ячеслав