Магістр-землевпорядник Тетяна Дзей: мені пощастило бути студенткою НУБіП!

7 січня 2018 року

     Про навчання в НУБіП спілкуємося з однією з кращих випускниць факультету землевпорядкуванняТетяною Дзей, відмінницею навчання, старостою групи та головою профспілкового бюро студентів факультету.

— Як обирала виш?
     — Ще будучи школяркою, мабуть, як і у кожного з нас, були свої наміри, свої бажання, свої плани щодо вишу. В мене, навіть, були думки пов'язати своє життя з образотворчим мистецтвом, але я і гадки не мала, що існує факультет землевпорядкування, де вже через 5,5 років успішно завершу навчання.

     А почалось все з того, що саме на цьому факультеті вже навчалась моя найкраща подруга Інна Сахно. За її схвальними відгуками я теж подала документи саме на цей факультет. І ні на мить про це не пошкодувала!
     Пам'ятаю той день, коли приїхали з мамою до приймальної комісії, збиралась велика черга людей, і я взялась вести список, щоб все було чесно і кожен знав, хто за ким. І ще тоді якийсь чоловік сказав моїй мамі: «Напевно буде старостою». Хто міг би подумати, що його слова таки справдяться, адже 5,5 років я дійсно була старостою групи. Це сформувало мій характер, дисциплінованість, чесність та відповідальність, за що хочу подякувати заступнику декана, яка розгледіла в мені ту людину, яка зможе належно виконувати ці обов'язки.

— Як тобі давалося навчання?
     — Сказати, що було легко, не можу, адже всі ми знаємо, що знання здобувають непосильною працею. Кожного дня, відвідуючи лекції та виконуючи практичні, ми брали для себе найкорисніші уроки, які в подальшому нам таки знадобились. Найцікавішим для мене і, мабуть, для кожного з нас була можливість працювати з геодезичними приладами в полі під час навчальних практик, писати і публікувати власні наукові статті та тези, брати участь у конференціях , які дуже часто проводять на нашому факультеті, на яких розглядають важливі питання сьогодення із землеустрою, і, звичайно, незабутні спогади про студентське самоврядування: підготовка та участь у «Голосіївській весні», у заходах на рівні факультету та університету, а також профспілкова організація студентів факультету, яку я мала за честь очолювати.

— Що запам’яталося найбільше?
     — Один із моїх найкращих спогадів зі студентського життя – це поїздка на практику до Німеччини. Я мала можливість перейняти закордонний досвід вирощування та збирання полуниці, подорожувати, а найголовніше, що отримала там, – це вірні друзі, які завжди підтримували у роботі, допомагали морально і фізично, дарували хороший настрій. Гадаю, це – безцінно.

— Де плануєш працювати чи можливо маєш пропозицію щодо працевлаштування?
     — Вже близько року працюю за фахом, а саме інженером-землевпорядником, і планую надалі розвиватись у цій галузі. Наш факультет має досить велику кількість студентів, але ми майже всі знаємо один одного. Так, мої старші знайомі, які теж є випускниками факультету землевпорядкування і працюють за спеціальністю, запропонували мені вакансію. І більшість моїх одногрупників працюють у сфері землеустрою.

— Що хочеш сказати чи побажати колективу факультету землевпорядкування?
     — Усьому викладацькому складу факультету на чолі з деканом Тарасом Євсюковим хочу висловити безмежну вдячність за те, що дали нам знання, що вчили бути відповідальними, за те, що, завдяки злетам і падінням, здачам і перездачам робіт ми навчились бути сильними і досягати своїх цілей. Хочеться щиро подякувати за все рідній кафедрі земельного кадастру, де я писала магістерську роботу під керівництвом завідувача Віктора Зайяця.

     Студентам, які ще тільки на шляху до здобуття вищої освіти, бажаю не втрачати можливостей проявити себе якнайкраще в навчанні та в студентському активі. Цінуйте кожну мить! Студентські роки – це той час у житті людини, коли відбуваються найяскравіші відкриття, а бажання рухатися вперед змушує досягати більших успіхів.

Розмову провела Ольга Тихенко

Набір на навчання (синій)_2015Регіональні навчальні заклади (синій)Захисти дисертацій