Артур Ліханов: «Продовольча безпека України залежатиме від розвитку сучасних біотехнологій»

18 серпня 2016 року

     Інформаційне століття перестає бути суто інформаційним. Інженери-проектувальники комп’ютерної техніки, а також науковці вже давно говорять про вичерпність резервів для інноваційних проривів у своєму напрямку досліджень. Перспективними стають біотехнології та хімія. Адже без фундаментальних біологічних знань неможливі розвиток медицини, сільського господарства, харчової, фармацевтичної та мікробіологічної промисловості, вирішення екологічних проблем і, врешті-решт, продовольча безпека. Переліченим та іншими перспективними напрямами наукових досліджень і переймається лабораторія біотехнологій та фітовірусології, де працює наш співрозмовник – кандидат біологічних наук доцент Артур Ліханов.

     Артур Ліханов, 
доцент кафедри екобіотехнології та біорізноманіття:

— Артуре Федоровичу, Ви відносно нещодавно приєдналися до команди дослідників нашого університету. Чим обумовлений вибір наукового шляху та галузі досліджень?

     Вибір професії для кожного – складний процес, який не завжди повністю усвідомлюється і, зазвичай, супроводжується короткими, іноді випадковими, але часто доленосними зустрічами. У моєму житті вони були. Видатний радянський вчений, інженер і винахідник Вітольд Вітольдович Пак якось у приватній бесіді сказав: «Людина стає особистістю рівно настільки, скільки сильних та гідних людей заглянули їй в вічі». Переконаний в тому, що наші професійні успіхи так чи інакше беруть свій початок із живих бесід з носіями глибоких, перевірених часом знань. 
     Неабиякий інтерес до природничих наук сформувався ще у шкільні роки, завдяки нестандартності, неповторності та оригінальності таланту мого вчителя фізики, а вибором галузі наукових досліджень, передусім, зобов’язаний видатному вченому і філософу Семену Павловичу Швіндлерману, який став для мене не тільки першим науковим керівником, а й вчителем по життю.

— Упродовж останнього дисятиліття звідусіль надходить інформація про загрози, які несе за собою використання пестицидів, різних засобів захисту тощо. До цього всього додається ще й присловуте ГМО. А чи безпечні біотехнології? 

     Якщо коротко, ключовою відмінністю біотехнології є керування біологічними процесами, що відбуваються у максимально контрольованих умовах. Ця перевага дозволяє уникати впливу небажаних чинників, характерних для природного середовища. Тому питання безпечності або шкідливості продуктів біотехнології переходять, насамперед, у площину правильності розуміння їх властивостей і передбачення наслідків, що можуть спіткати споживачів у довгостроковій перспективі. Наприклад, від вживання нових антибіотиків, антиоксидантів та інших біологічно активних речовин. Утім маємо усвідомлювати: все принципово нове, що створене людиною і використовується вперше, може мати негативні ефекти. На жаль, це – неминучі ризики, які супроводжують цивілізацію на шляху до прогресу. Припускаю, що видатні інженери Даймлер і Майбах, які розробили бензиновий двигун, недостатньо глибоко розуміли, що у майбутньому їхній винахід призведе до погіршення здоров’я мільйонів мешканців міст. Але ця наукова думка рухала прогрес. Відтоді стандарти контролю якості і прогнозування пішли далеко вперед, що дозволяє мінімізувати ризики від застосування інноваційних технологій і з оптимізмом дивитись уперед. Наприклад, у нашому університеті є декілька груп науковців, які оцінюють потенційні ризики використання нових препаратів на основі наночастинок металів.

— Що зробить продукти харчування безпечними, особливо в забрудненому середовищі, – жорсткий контроль за вирощуванням чи високі стандарти якості? І взагалі гарантує використання біотехнологій продовольчу безпеку України?

     Загальновідомо, що формування системи будь-якої безпеки, в тому числі продовольчої, у першу чергу, є результатом послідовної державної політики, яка має базуватися на реальних правових гарантіях, спрямованих на підтримку і стимулювання виробників, у поєднанні із жорстким контролем технологій виробництва та правилами постачання продукції. Зазначене повинне ще й доповнюватися поступовим формуванням у суспільстві системи сучасних цінностей, зорієнтованих на людину. 
     За теорією довгих хвиль М.Д. Кондратьєва, світова криза цивілізації пов’язана з тим, що головні галузі економіки майже вичерпали свій потенціал, і тому високорозвинені країни інвестують у високі технології, серед яких лідирує біотехнологія. Відтак, і продовольча безпека України залежатиме, в першу чергу, від розвитку сучасних біотехнологій. А це – і здоровий насіннєвий матеріал, і високопродуктивні сорти рослин, стійкі до небезпечних хвороб, сучасні засоби захисту, високопродуктивні штами мікроорганізмів і грибів, виготовлення збалансованих кормів і біодобрив, вітамінів, гормонів, антибіотиків, вакцин, діагностичних систем, біополімерів, біопалива та багатьох інших високотехнологічних продуктів, без яких неможливо уявити розвинуту країну.

— Ви займаєтеся дослідженням хвороб каштанів. Скажіть, як урятувати дерева в столиці? На дворі серпень, а здається, наче листопад…

     Так, дійсно, каштани не тільки в столиці, а й по всій Україні, Центральній і Східній Європі тотально уражуються гусеницею невеликого за розміром метелика каштанової мінуючої молі. Він не має ефективних природних ворогів і тому швидко поширився європейською територією. Боротися зі шкідником надзвичайно складно, оскільки традиційні способи застосування хімічних засобів в умовах міських насаджень є неприйнятними. Запропоновані польськими вченими ін’єкції інсектицидів – трудомісткі і недостатньо ефективні. Крім того, комахи з часом стають стійкими до препаратів. Тому група дослідників факультету захисту рослин, біотехнологій і екології нашого університету провела унікальні дослідження і запропонувала біотехнологію отримання саджанців стійких форм рослин з незвичайним генотипом. Недоліком даного підходу є тривалість процесу заміщення уражених дерев на стійкі, перевагою – повне вирішення проблеми. 

— Одним із напрямів розвитку біотехнологій є біофармацевтика. А враховуючи специфіку нашого університету – це дослідження лікарських препаратів для тварин із використанням біотехнологій. Який стан справ із цим у нас? Хто із вітчизняних вчених опікується цими проблемами?

     Для успішного розвитку біофармацевтики у світі існує тенденція до формування тісних міждисциплінарних зв’язків. Ми теж переживаємо дещо схожий процес, однак індивідуальні та колективні зусилля поки що недостатньо результативні. В першу чергу, це пов’язано із зниженням загального рівня фундаментальних і прикладних досліджень через виїзд за кордон великої кількості провідних фахівців, втрату колись потужних наукових шкіл і відсутність передового сучасного обладнання. Останнє, наприклад, через деякі обмеження законодавством, неможливо було придбати в рамках виділених на науково-дослідні проекти коштів. Тільки у цьому році ситуація поліпшилася. Серед позитивних зрушень – стимулювання державою наукових колективів до кооперації з передовими європейськими лабораторіями. Фінансування транснаціональних науково-дослідних проектів значно прискорює процес інтеграції молодих українських вчених у світову наукову спільноту. 
     Попри труднощі, фармацевтична біотехнологія в Україні все ж має підстави для оптимізму. У нас залишились і працюють або підтримують тісні зв’язки чимало знаних зі світовими іменами вчених. Серед них – член-кореспондент НАН України Кучук М.В., який очолює напрям генетичної інженерії рослин, синтезу рекомбінантних білків для створення вакцин. Видатних успіхів у розробці технологій отримання унікальних соматичних клонів перспективних лікарських рослин в умовах in vitro досягла наукова група під керівництвом член-кореспондента НАН України Кунаха В.А. Значний інтерес викликають дослідження з пошуку нових інгібіторів протеїнкіназ, що проводяться під керівництвом професорів Ярмолюка С.М. і Коваленка С.І. В Українській лабораторії якості і безпеки продукції АПК під керівництвом Спиридонова В.Г. розробляються засоби діагностики небезпечних хвороб на основі молекулярно-біологічних тест-систем, створені нові кровоспинні засоби на основі біополімерів, розроблені ефективні противірусні препарати, у тому числі, проти гепатиту С. 

— Поділіться досягненнями в особистому науковому пошуку. Яка комерційна перспектива його результатів?

      Незважаючи на нестачу необхідного обладнання, в лабораторії фітовірусології та біотехнології вдалося отримати чисті культури і підібрати умови культивування декількох перспективних штамів мікроміцетів і бактерій, які здатні синтезувати біологічно активні речовини різного цільового призначення. Перш за все, – це біогербіциди, цитостатики та речовини з вираженою протипухлинною активністю. За умови завершення наукових досліджень, з’ясування ключових моментів у технологіях синтезу та ідентифікації біологічно активних речовин, наші розробки будуть привабливими для інвестицій і перспективними для виробництва.
     Слід зазначити, що в нашому університеті завдяки особистим зусиллям провідного фахівця в галузі біотехнології рослин Клюваденка А.А., лабораторія володіє повними технологіями оздоровлення і мікроклонального розмноження in vitro цінних ягідних, технічних та лікарських рослин. Широкому загалу мало відомо, що швидкість росту і розвитку, а також продуктивність та стійкість до хвороб у ягідних і технічних культур після мікроклонального розмноження збільшується у рази! Численні факти даного феномену вже серйозно зацікавили український бізнес і впровадження технологій in vitro в Україні починає активно розвиватися.

— Для проведення досліджень, біотехнологічних експериментів потрібне дороге, як правило, імпортне обладнання. Зрозуміло, що забезпечити лабораторію усім необхідним одразу не вийде. Назвіть устаткування, без якого в біотехнології не обійтися, і чого не вистачає найбільше.

     Для біотехнологічних експериментів, перш за все, потрібен автоклав, який використовується для стерилізації живильних середовищ, інструментів і посуду. Також важливе значення має вакуумний роторний випаровувач, що дозволяє збільшувати концентрацію та отримувати сухі біологічно активні речовини. Для пробопідготовки біоматеріалу потрібен гомогенізатор з активним охолодженням. Аналітичне обладнання, таке як рідинний і газовий хроматограф, мас-спектрометр, можуть дозволити придбати лише крупні комерційні структури або провідні світові лабораторії.

— Дякуємо за розмову. На завершення наведіть кілька переконливих аргументів, чому студентам варто обирати біотехнології за напрям наукових досліджень.

     Перше, у найближчі десять років в Україні стрімко розвиватимуться біотехнології, цей процес неминучий, тому однозначно зростатиме потреба у фахівцях-біотехнологах. Друге, біотехнологія – для тих, кому до вподоби займатися високими технологіями, що потрібні суспільству і викликають зацікавленість та повагу. І, останнє, біотехнологія – це провідна галузь, яка об’єднує творчих, успішних і досить активних людей, яких запрошують для обміну і роботи у всьому світі.

Розмову вели Денис Рудень і Ольга Наконечна 

Регіональні навчальні заклади (синій)Набір на навчання (синій)_2015Захисти дисертацій