Березневі відкриті лекції на факультеті захисту рослин, біотехнологій та екології

19 квітня 2023 року
  Згідно з наказом ректора НУБіП України від 24.01.2023 р. №41 «Про проведення відкритих лекцій у весняному семестрі 2022-2023 н. р.» та графіка проведення відкритих лекцій на факультеті захисту рослин, біотехнологій та екології в березні місяці було проведено 5 відкритих лекцій. 

  17 березня відбулася відкрита лекція з навчальної дисципліни «Генетичні основи біотехнології» старшого викладача кафедри екобіотехнології та біорізноманіття Оксани Таран. Лекційне заняття пройшло для студентів 1 курсу ОС «Бакалавр» спеціальності 162 «Біотехнології та біоінженерія» на тему «Хромосомна теорія. Цитологічні основи спадковості».
  На лекцію приєдналися: завідувач кафедри Олена Кваско, декан факультету, професор Юлія Коломієць, професор Оксана Кляченко, доцент Оксана Лобова.
  Оксана Петрівна підкреслила, що хромосомна теорія спадковості є фундаментом усієї сучасної генетики, слугує методичною основою для цілеспрямованого створення нових порід тварин і сортів рослин, пізнання спадкових властивостей людини, подолання спадкових хвороб. Лектор пояснила актуальність обраної теми, окреслила її структуру, розповіла про будову клітини та її особливості, поняття каріотипу, будову хромосом та їх функцію, мітоз і мейоз тощо.

  21 березня пройшла відкрита лекція доцента кафедри фітопатології ім. акад. В.Ф. Пересипкіна Дмитра Гентоша з навчальної дисципліни «Основи наукових досліджень у захисті рослин» на тему «Планування схеми та структури досліду у захисті рослин». Лекція прочитана для бакалаврів 2 курсу спеціальності 202 «Захист і карантин рослин».
  На лекції були присутні: гарант освітньої програми «Захист і карантин рослин», доцент Мирослав Піковський, професор Микола Патика, професор Микола Доля, відповідальна за відкриті лекції на факультеті, доцент Оксана Сикало та науково-педагогічні працівники кафедри.

 
  Дмитро Гентош зазначив, що орієнтація і метод розташування ділянок у досліді мають забезпечити найбільше охоплення кожним варіантом усієї строкатості родючості грунту. Додержання цієї вимоги сприяє створенню умов найкращого порівняння між варіантами і забезпечує більшу точність і достовірність результатів та найменшу похибку досліду. Визначення способу розміщення варіантів у польовому досліді залежить від багатьох факторів: від кількості варіантів у схемі, технічних умов постановки і проведення досліду, загальної площі ділянки і особливо від строкатості родючості грунту. Він відмітив, що слід розрізняти випадкові та закономірні варіювання врожаю на ділянках. У першому випадку внаслідок незначної зміни родючості грунту врожаї, які одержують із ділянок, коливаються навколо деякого середнього значення. Ці коливання суттєво не змінюються при переході від ділянки до ділянки.
  В ході проведення лекції Дмитро Тарасович ознайомив студентів про те, що в польових дослідах із захисту рослин використовують два способи розміщення повторень на земельній ділянці: суцільний і розкидний. При суцільному розміщенні всі ділянки розташовують компактно на одній земельній дільниці, які мають загальну межу між окремими повтореннями. При цьому залежно від конфігурації повторень досліду ділянки можна розміщувати в один або декілька ярусів. Також були розглянуті питання розміщення варіантів досліду у середині повторення, а саме в захисті рослин використовують три способи: стандартний, систематичний і випадковий (рендомізований). Лектор зупинився на перевагах кожного із способів, відмітивши, що практика застосування та порівняльна оцінка цих методів виявила їх, хоч і не значні, але недоліки.

  24 березня доцентом кафедри фізіології, біохімії рослин та біоенергетики Андрієм Бабицьким проведено відкриту лекцію для студентів ОС «Бакалавр» спеціальності 162 «Біотехнології та біоінженерія». Андрій Ігорович прочитав лекцію з предмету «Об’єкти біотехнологічних виробництв» на тему «Анатомічна структура пагона судинних рослин». 
  На лекцію приєдналися: завідувач кафедри Світлана Прилуцька, доцент Ольга Бойко, доцент Наталія Нестерова, заступник декана, доцент Петро Дрозд.
  Лектор чітко з’ясував тему лекції, її структуру та актуальність, а також зв’язок з попередніми темами й спорідненими дисциплінами. Під час лекції Андрій Ігорович продемонстрував педагогічну майстерність у доведенні на доступному для студентів рівні складних анатомічних особливостей різних варіантів організації апекса у судинних рослин та процесів диференціації меристем у постійні тканини.

 

  28 березня пройшла відкрита лекція з дисципліни «Безпека праціі і життєдіяльності» для студентів ОС «Бакалавр» 3 курсу 1, 2 груп спеціальності 141 «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка». Тема лекції «Соціально-психологічні основи забезпечення безпеки людини», лектор — доцент кафедри загальної екології, радіобіології та безпеки життєдіяльності Аліна Кудрявицька
  На відкритій лекції були присутні: завідувач кафедри Алла Клепко, доцент Лариса Піскунова, старший викладач Анна Сальнікова.
  Аліна Миколаївна акцентувала увагу на темі, структурі та логічному зв’язку матеріалу лекції із попереднім навчальним матеріалом. Лектор продемонструвала логічну послідовність викладання навчального матеріалу для студентів у розумінні психологічних можливостей організму людини при взаємодії із навколишнім середовищем, в усвідомленні значення психіки в безпеці життєдіяльності людини.

 

  31 березня відбулася лекція на тему «Поняття про картографічні методи дослідження в екології» від доцента кафедри екології агросфери та екологічного контролю Марини Ладики.
  На лекції були присутні студенти 3 курсу спеціальності 101 «Екологія» та науково-педагогічні працівники кафедри: завідувач Олена Наумовська, доцент Вікторія Строкаль, доцент Євгеній Бережняк, доцент Світлана Паламарчук, доцент Сергій Павлюк, доцент Анатолій Міняйло, старший викладач Ганна Сербенюк.
  Вагому роль у представленні інформації про стан довкілля виконують саме картографічні методи. За допомогою карти фахівці-екологи можуть зберігати і передавати екологічну інформацію, досліджувати просторово-часові зміни явищ природи і суспільства, прогнозувати поширення забруднювачів на певній території тощо. Картографічний метод дослідження заснований на аналізі карт як просторово-часових моделей дійсності. Спікер закцентувала увагу на критеріях оцінки якості карти для визначення можливості її використання в науково-дослідній, освітній, практичній діяльності. Крім того, розкрила особливості графічного аналізу та картометричних досліджень, які дають можливість доповнити, підкріпити, уточнити і деталізувати первинні висновки кількісними характеристиками. Презентація доповнювалася результатами власних картографічних досліджень та прикладами сучасного представлення просторової екологічної інформації.

 

  Лекції проходили в онлайн форматі, на платформі Webex та супроводжувалися різноманітним ілюстративним матеріалом — схемами, графіками, рисунками. Під час лекцій викладачі підтримували діалог зі студентами, коментували матеріал. Учасники відмітили, що подана інформація структурована за планом, викладена логічно та послідовно, а лектори мають чудову підготовку до проведеного заняття, високий науковий рівень володіння матеріалом, педагогічну майстерність. Загалом, проведені лекції Оксани Таран, Дмитра Гентоша, Андрія Бабицького, Аліни Кудрявицької, Марини Ладики студенти та запрошені викладачі оцінили на «відмінно»!

Наталія Батрак

 

Набір на навчання (синій)_2015Захисти дисертаційРегіональні навчальні заклади (синій)

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook