Ph.D. Павловська Марія – мікробіологиня ПРООН ЕМБЛАС, аспірантка 4 року навчання ОНП «Екологія»

  Щиро віримо в наближення перемоги Збройних Сил України та продовжуємо спілкуватись зі здобувачами ступеня доктора філософії. Поточний рік є надзвичайно важливим для аспірантів 4-го року навчання, саме тому до нашої розмови долучилась аспірантка факультету захисту рослин, біотехнологій та екології, освітньо-наукової програми «Екологія» – Марія Олексіївна Павловська.

• Шановна Маріє, розкажіть, будь ласка, про Ваше студентське життя? Що стало основою Вашого дисертаційного дослідження?

— У 2012 році я закінчила Уппсальський університет (Швеція) і, не вагаючись, повернулась до України, хотіла продовжити свою кар’єру саме тут, ділитись набутим досвідом та розвиватись. Однак, мій подальший шлях до навчання в аспірантурі є нетиповим. До вступу в аспірантуру за програмою “Екологія” в Національному університеті біоресурсів та природокористування я встигла взяти участь у трьох дослідницьких експедиціях в Чорному морі та провести дослідження на українській антарктичній станції “Академік Вернадський” у складі 23-ї антарктичної експедиції.

  З 2016 року я працюю як морський мікробіолог у міжнародному проєкті ПРООН ЕМБЛАС, що присвячений всебічному вивченню екосистеми Чорного моря та розробці практик з покращення його моніторингу. У грудні 2022 року я стала експертом ПРООН з дослідження біорізноманіття у проєкті EU4EMBLAS. Саме дослідження мікробіому Чорного моря, здійснені в рамках вказаних проєктів, лягли в основу моєї дисертаційної роботи.

Відбір зразків морського бактеріопланктону під час дослідницької експедиції в рамках проєкту EMBLAS ПРООН

• Які Ваші враження від навчання в аспірантурі? Чи сприяв освітньо-науковий процес підготовки розвитку Ваших “soft skills”?

— У 2019 році я вступила до аспірантури до НУБіП. Вибір керівника та місця навчання зробила за рекомендаціями старших колег. Наразі в НУБіП мені імпонує атмосфера на кафедрі, ставлення до аспіранта, як до колеги, а також залучення аспірантів до дискусій. Помітно, що всі сторони освітнього процесу зацікавлені у дослідницькому процесі, а науковий керівник – доктор біологічних наук Алла Володимирівна Клепко постійно не лише дає мені свободу та змогу проявити себе, а й водночас завжди поруч з новітніми порадами та життєвим досвідом. Наявна атмосфера нагадує моє навчання у Швеції і, на мій погляд, є основою для забезпечення ефективного освітнього процесу на рівні аспірантури сучасного здобувача.

Лабораторна обробка зразків бактеріопланктону

Стажування з епіфлуорисцентної мікроскопії в Інституті морської мікробіології Макса Планка (Німеччина)

  Постійно на факультеті та на кафедрі проводяться конференції та зустрічі з експертами, в тому числі, з міжнародними, аспірантів активно залучають до цього. Це особливо цінно в буремні часи, коли багато подій перейшли в дистанційний формат. Так у 2021 році було проведено міжнародний вебінар між НУБіП України та Університетом м. Вагенінген (Wageningen University and Research (WUR)) – “Knowledge exchange webinar in the water-food-climate nexus”, міжнародну науково-практичну конференцію студентів, аспірантів та молодих вчених «Екологія – філософія існування людства» та міжкафедральний науковий вебінар – науковий семінар, присвячений Всесвітнім дням землі, води та лісів. Такі події дозволяють підтримати інтерес до науки та сприяють розвитку навичок “soft skills” в аспірантів під час вимушеного дистанційного навчання.

• Як вплинула війна на Ваше навчання та які Ваші плани після захисту дисертації?

— З початком повномасштабного вторгнення агресора на територію України у лютому 2022 року було відчуття, що завершення мого 4-го року навчання аспірантури відкладається на невизначений термін. Проте кафедра загальної екології, радіобіології та безпеки життєдіяльності на чолі із завідувачкою кафедри Аллою Володимирівною продовжила ефективно працювати та залучати аспірантів до наукової роботи. Знаю, що більшість колег з кафедри та факультету в цілому, крім своєї основної роботи постійно займаються волонтерською діяльністю, що допомагає налагодити більш тісні комунікаційні зв’язки зі студентами та аспірантами, позитивно позначається на якості їх освітньої та наукової роботи. Наразі, науковий та освітній процес дуже інтенсивний, комунікація ефективна, як ніколи, оскільки ми всі розуміємо, що після Перемоги Україні будуть потрібні професіонали, якими ми всі маємо стати.

Щиро дякуємо у віру в ЗСУ та тримаємо наш науковий фронт!
Крокуємо до перемоги разом!

Віталій Вакуленко,
завідувач відділу аспірантури