Стандартизація як ключ до безпеки харчових продуктів та глобальної інтеграції: огляд подій жовтня 2025 року

У сучасному глобалізованому світі стандартизація та сертифікація харчової продукції перетворилися з бюрократичної формальності на стратегічний інструмент забезпечення безпеки споживачів, просування торгівлі та технологічного розвитку. Події жовтня 2025 року яскраво демонструють цю тенденцію, відображаючи як глобальні ініціативи, так і локальні зусилля України щодо гармонізації з міжнародними вимогами.

Тенденція 1: Посилення контролю за безпекою харчової упаковки

Глобальна турбота про здоров'я людини призвела до посилення контролю за матеріалами, що контактують з їжею. Започаткування протоколу NSF P525 є відповіддю на наукові дані про небезпеку хімічних речовин, що мігрують з упаковки в продукти. Цей протокол пропонує комплексний підхід, що поєднує:

• Верифікацію заявок «Free From»: незалежне лабораторне підтвердження відсутності конкретних токсинів.

• Тестування на міграцію: оцінка потенційного переходу сполук в харчові продукти за допомогою харчових симулянтів.

• Оцінку відповідності нормам: перевірка відповідності регіональним законодавчим вимогам.

Ця ініціатива не лише захищає споживачів, але й створює єдині «правила гри» для виробників упаковки по всьому світу. Паралельно дослідницький консорціум Університету Айови оприлюднив результати дослідження, яке має допомогти галузі оновити списки речовин, що обмежуються, для харчової упаковки, що ще більше актуалізує цю тему.

Тенденція 2: Стандартизація як основа для ринкового просування та подолання бар'єрів

Жовтень також показав, як стандарти відкривають нові ринки та сприяють розвитку нішевих продуктів. Історія китайської компанії Wuhan Honeymade Bee Products є яскравим прикладом. Завдяки допомозі місцевих органів з стандартизації, підприємство впровадило міжнародні системи менеджменту якості та безпечності харчових продуктів (ISO 9001, ISO 22000, HACCP), що дозволило подолати технічні бар'єри у торгівлі та значно збільшити експорт своєї продукції в Японію.

Аналогічно, розробка «Базового стандарту» для їжі осіб з дисфагією створює новий ринок і сприяє якості життя. Уніфікація вимог до такої спеціалізованої продукції дозволяє масштабувати її виробництво, забезпечує безпеку споживачів і полегшує догляд за людьми похилого віку в регіоні Великої затоки.

Тенденція 3: Гармонізація українського законодавства з євростандартами

Для України жовтень став важливим етапом на шляху до євроінтеграції. Схвалення Радою ЄС позиції щодо подальшої лібералізації торгівлі означає не лише розширення митних квот, але й зобов'язання України щодо поступової, протягом чотирьох років, алігнації з вимогами ЄС у галузі благополуччя тварин, пестицидів та ветеринарних препаратів. Це безпосередньо вплине на українських аграріїв і виробників харчової продукції, вимагаючи від них підвищення стандартів виробництва.

Одночасно набирає чинності наказ Міністерства аграрної політики України, що регулює письмове декларування відповідності для матеріалів, що контактують з їжею. Цей документ, який набуває чинності 19 листопада 2025 року, впроваджує європейський підхід до підтвердження безпеки таємної упаковки, що є ще одним кроком у гармонізації з вимогами єдиного ринку ЄС.

Висновки

Огляд подій жовтня 2025 року свідчить про те, що сфера стандартизації та сертифікації харчових продуктів переживає період активного розвитку. Ключовими векторами цього розвитку є:

• Пріоритет безпеки споживача, що проявляється в посиленні контролю за «невидимими» ризиками, такими як хімічні речовини в упаковці.

• Роль стандартів як інструменту прориву на нові ринки та розвитку інноваційних галузей, як-от продукти для харчування осіб з особливими потребами.

• Активна адаптація України до складного комплексу європейських норм і вимог, що є визначальним чинником для майбутнього вітчизняного агропродовольчого комплексу.

  
  

  
  

  Джерела: Огляд підготовлено на основі інформації з офіційних сайтів глобальних сертифікаційних центрів (NSF, AFNOR Certification), міжнародних ЗМІ (DW), офіційних порталів органів влади (Рада ЄС, Міністерство аграрної політики України) та інформаційних агенцій (Євроінтеграція).