Посилення екологічних та безпекових вимог ЄС до харчової упаковки: стратегічний виклик для українського експорту
I. Суть змін: нові регламенти ЄС щодо матеріалів, що контактують із харчовими продуктами (МКХП)
Європейський Союз продовжує реалізацію своєї стратегії «Європейський зелений курс» (European Green Deal), що передбачає радикальне посилення вимог до безпечності, екологічності та циркулярності пакувальних матеріалів. За останні місяці набули чинності або отримали остаточну форму два ключові регуляторні акти, що безпосередньо впливають на українських експортерів:
1. повна заборона бісфенолу А (БФА) у лаках та покриттях
Регламент: Європейська комісія опублікувала Регламент (ЄС) 2024/3190, який встановлює нові обмеження, що фактично призводять до повної заборони використання бісфенолу А (BPA) – хімічної речовини, класифікованої як ендокринний руйнівник.
Нововведення: Регламент поступово забороняє використання БФА в лаках і покриттях, які застосовуються для пакування харчових продуктів (наприклад, внутрішнє покриття металевих банок, кришок). Це стосується всіх матеріалів, що контактують із харчовими продуктами (МКХП).
Ключова дата: Положення регламенту запроваджують жорсткий графік переходу, що вимагає від виробників оперативно перейти на альтернативні, безпечніші покриття.
2. Обмеження «вічних хімікатів» (ПФАС) та циркулярність упаковки
Регламент: Набула чинності оновлена версія Регламенту про пакування та відходи пакування (Regulation (EU) 2025/40). Цей акт має на меті підвищити екологічну стійкість пакувального сектору.
Нововведення:
Обмеження ПФАС: Запроваджено значні обмеження на використання пер- і поліфторалкільних речовин (ПФАС/PFAS) – групи хімікатів, відомих як «вічні хімікати» через їхню стійкість. ПФАС широко застосовуються, зокрема, у жиро- та вологостійкому папері й картоні.
Маркування для переробки: Встановлено обов'язкові вимоги до маркування упаковки щодо її придатності до переробки (рециклінгу). Це зобов'язує виробників забезпечувати відповідність їхньої упаковки критеріям циркулярної економіки ЄС.
II. Стратегічний вплив на українські підприємства
Враховуючи статус України як ключового постачальника агропродовольчої продукції до Європейського Союзу, ці регуляторні зміни мають прямі та невідкладні наслідки:
Технологічна необхідність: Українські виробники, особливо у секторах консервації, напоїв та фасованих продуктів (де використовується пакування з покриттями), повинні терміново переглянути та замінити свої пакувальні матеріали й внутрішні покриття, щоб гарантувати повну відсутність або відповідність граничним нормам БФА та ПФАС.
Лабораторний контроль (ДНК продукту): Критично зростає потреба у високоточному лабораторному контролі та валідації матеріалів. Необхідно запровадити регулярний аудит постачальників пакувальних матеріалів і проводити тестування на міграцію заборонених речовин до харчового продукту.
Логістичні ризики: Будь-яке недотримання нових стандартів пакування, навіть якщо сам харчовий продукт є безпечним, призведе до відмови у ввезенні (рефузу) на кордоні ЄС, що спричиняє значні фінансові та репутаційні втрати.
Конкурентна перевага: Швидке впровадження екологічних стандартів ЄС (маркування та перехід на «чисту» упаковку) стає ключовою конкурентною перевагою та підтвердженням інтеграції українського бізнесу в європейський простір.
Висновки для академічної спільноти:
Ці глобальні зміни підкреслюють зростаючу важливість дисциплін, пов'язаних із метрологією, стандартизацією, сертифікацією та харчовою хімією. Сучасний фахівець повинен мати глибокі знання не лише про якість продукту, а й про безпечність та екологічність ланцюга постачання, включаючи пакування.
Джерела інформації:
Публікація базується на офіційних документах у Віснику Європейського Союзу (Official Journal of the European Union), зокрема:
Регламент Комісії (ЄС) 2024/3190 (щодо бісфенолу А);
Регламент Європейського Парламенту та Ради (ЄС) 2025/40 (щодо пакування та відходів пакування).