Інтернет-платформа - передумова оперативних медіа, інновації у НУБіП журналістиці

Інформаційна залежність набуває обертів, світова спільнота охоплена новиноманією.

За лічені хвилини певний меседж може облетіти країну й викликати резонанс у суспільстві за принципом доміно. З найменшими фінансовими втратами є нагода поширювати інформацію серед активних Інтернет-користувачів, котрі є найзручнішою цільовою аудиторією для творення іміджу.

Звернемося до історії. Передумовою для ефективного функціонування сучасних медіа було створення й забезпечення їх відповідною технічною базою і обладнанням. Вільно користуючись у повсякденному професійному житті комплексом сучасних медіаінструментів, юзери не зважають на те, що все це можливо за умов оперативного доступу до Інтернету і власне Wi-Fi.

Сучасні медіаінструменти і методи формування іміджу залежні від технічного оснащення. Для формування громадської думки необхідні певні умови, одна із яких - максимальна кількість аудиторії он-лайн. На парах ми працюємо у форматі 21 століття, аудиторії оснащені і ми проводимо презентації, транслюємо виступи студентів та круглі столи он-лайн... світ став відкритішим... Інформаційна залежність набуває обертів, світова спільнота охоплена новиноманією. Кожен прагне, щоб його гаджет був активний. Увесь світ у цілому і кожна людина окремо від народження поринає у світ інформації. Дорослі гортають новинні стрічки у соціальних мережах, перемикають теле- й радіоканали у пошуку чогось особливого для свого мозку. Діти, сидячи на горщику, он-лайн дивляться мультики, спілкуються через Skype з родичами. Тінейджери гортають сайти і додатки, відводять погляд від екрана одного гаджета на монітор іншого. Щоранку людина прагне новин. Отримування інформації стало звичкою, що переросла у повну залежність від соціальних медіа. Сучасний інформаційний простір - це безперервний потік інформації. Медіа є потужним інструментом у формуванні громадської думки, адже споживачі інформації не можуть без новин, без меседжів. Тому виникла певна загроза й потреба медіа адаптовуватися до нових умов. В епоху свободи слова є певна кількість інформаційних факторів: далеко не все, оприлюднене у медіа, є істиною, і далеко не все журналістикою. Соціальні мережі спотворили класичну уяву про журналістику як «четверту владу», «голос народу». Наразі тисячі громадян вважають себе блогерами, журналістами, експертами, іміджмейкером, - власники акаунта у соціальних мережах заполонили інформаційний простір своїми матеріалами, часто рейковими «жовтими» й непрофесійними. Проте вміння складати слова у словосполучення – це не журналістика. Наявність ножиць і гребінця – не зробить людину майстром-перукарем. Соціальні мережі стерли кордон між медіафахівцями і звичайними юзерами, які позиціонують себе як журналісти й цим вводять в оману аудиторію, втрачається цінність професії, і як наслідок - рівень довіри до ЗМІ в цілому падає.

За даними Держстатистики, оприлюдненими у ЗМІ, «майже 20 мільйонів українців віком понад 15 років (це 43,5% населення держави) регулярно заходять до мережі Інтернет. Частина – з мобільних телефонів, але більшість – зі стаціонарних комп’ютерів, свідчить дослідження In Mind Factum group. Такі ж дані наводить Нацкомісія з регулювання у сфері зв'язку та інформатизації (НКРЗІ), повідомляє ЛігаБізнесІнформ. Посадовці вважають такий рівень використання всесвітньої мережі задовільним.

Дослідник Iks-Consulting, наводить кількість абонентів саме мобільного Інтернету в Україні: їх 14,1 млн. осіб. Цікаво, що половина постійних Інтернет-користувачів мешкає у великих містах, кожен п’ятий – у селах. Кожен третій користувач – киянин, і майже кожен п’ятий – одесит. Закарпаття, Севастополь та північ України – серед аутсайдерів: переважна більшість тамтешніх мешканців в Інтернет не заглядає».

Агенція «Watcher» з посиланням на дані Gemius інформує, що понад 20 мільйонів українців щонайменше раз на місяць скористалися Інтернетом. Отже, кількість користувачів традиційних гаджетами становить 18,3 мільйона осіб. Втричі поступаються за популярністю смартфони - їх обрали 5,9 мільйона користувачів. А 1,8 мільйона осіб для виходу в Інтеренет скористалися планшетами.

Щороку кількість користувачів мережі збільшується, MediaSapiens інформує, що 2018 році охоплення Інтернетом перевищило 80%. Найнеобхіднішні речі та послуги, від ліків до книг і масажу чи сантехніків, тепер є у мережі. Інтернет стає об’єктом «монетизації» для його користувачів. Технології удосконалюються й роблять життя комфортним для своїх юзерів, а також є зручною платформою для формування громадської думки, поширення позитивної, іміджетворюючої інформації.

Аудиторії нашого університету, оснащені сучасними пристроями, що дають змогу отримувати інформацію з інтернет мережі, обмінюватися думками з колегами інших ВУЗіВ - такі умови для навчання і практики є найбільш придатними для формування громадської думки, це поле для роботи журналістів.

Вероніка Чекалюк,
доцент кафедри журналістики та мовної комунікації