Еmoji у сучасних медіа. Інноваційні методи навчання у НУБіП

«Ключові слова та символи (смайли) у правильній комбінації й своєчасності передачі інформації можуть у підсумку впливати на репутацію та відповідно на імідж того, про що йдеться (символи мови «емоджі» патріотичні, релігійні, приватні, кохання).  Ця технологія передачі інформації вважається альтернативним засобом комунікації, що є допоміжним для традиційних ЗМІ і має безпосередній вплив на формування громадської думки, - аналізує медіа простір іміджмейкер, доцент кафедри журналістики В.В.Чекалюк. 

Еmoji ( яп. 絵 — картинка і 文字 — знак, символ — особлива мова ідеограм і смайлів, які широко використовують в електронних повідомленнях та на сторінках сайтів) -надзвичайно популярна мова у світі сучасних комунікацій.

«З розвитком соціальних мереж з’являється SMM – дієвий інструментарій просування сайтів у соціальних медіа. Абревіатура трактується як “social media marketing”. SMM – метод залучення трафіку користувачів на сайт, що просувається, напряму. SMM набуває популярності як еволюція SEO. Це ефективний інструмент SMM у великих соціальних мереж.

Сьогодні кожен користувач соціальною мережею може впливати на настрої у суспільстві, - зазначає Вероніка Василівна. 

Студент маючи гаджет і доступ до Інтернету може за кілька годин організувати масштабну інформаційну кампанію, зібрати, мотивувати людей, на кшталт: «Екскурсія», «Флешмоб», «Спортивні змагання», «Вікторина», «Зустріч з лідером думок», «Суботник», день відкритих дверей НУБіП, тощо.   Як це працює?,  - формується меседж, салоган про об’єкт інформування (іміджування), ключові слова відповідно до контенту, додається посилання з переходом на ресурси, що підсилюють значення заявленого матеріалу».  

Науковець пропонує переглянути підходи до подачі інформації журналістами, дипломатами, урядовцями, Вероніка Чекалюк наголошує на тому, що варто приділити увагу прогнозуванню, руйнуванню шкідливих стереотипів, виробленню системи механізмів моделювання мотивацій, які методично ведуть різні соціальні групи від ситуації до ситуації, формуючи позитивний імідж лідерів і держави, - саме на цих принципах базується навчальна програма для журналістів-першокурсників. Злагоджена праця, цілеспрямованість зусиль на конкретних завданнях дадуть бажаний результат і рейтинг. Наразі передбачаємо, що бажаний імідж можна отримати за рахунок як освітніх так і мистецько-культурних інформаційних приводів (опера, балет, цирк, національні шоу, культурний обмін, дипломатичні заходи, дні культури та ін.). Чим яскравіша подія – тим більший розголос вона матиме у ЗМІ, тим вищий рейтинг Україні. Організаторам інформаційних приводів радимо інвестувати у проект, а не у ЗМІ, бо якісно підготовлена подія (з наявним прес-китом) швидше знайде свою аудиторію. Добре організовані проекти приваблюють журналістів, це хороша платформа для створення якісного матеріалу, нагода медіа працівникам  уникнути джинси і створити якісний авторський матеріал під враженнями від події. Завдання команди (оргкомітету), окрім якісної іміджевої події державного значення, – створити легенду для ЗМІ і атмосферу переконання, щоб меседжі були використані у ЗМІ, адже репутація будується на реальних справах і подіях, - підсумовує Вероніка Чекалюк і пропонує ЛАНЦЮЖОК ВЗАЄМОДІЇ:

ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПРИВІД (ПОДІЯ) – ВИСВІТЛЕННЯ У ЗМІ – ОБГОВОРЕННЯ ГРОМАДСЬКІСТЮ –  ІНФОРМАЦІЙНИЙ БУФЕР У ГІБРИДНІЙ ВІЙНІ – ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПРИВІД (НОВА ПОДІЯ).

Детальніше у праці 
«УКРАЇНСЬКА ЖУРНАЛІСТИКА В УМОВАХ ГІБРИДНОЇ ВІЙНИ»
В.В. Чекалюк