Від постійного користування до узуфрукта: фахова дискусія на факультеті землевпорядкування НУБіП
На факультеті землевпорядкування Національного університету біоресурсів і природокористування України відбувся круглий «Право на постійне користування земельною ділянкою: чи буде політичне рішення?».
Захід об’єднав провідних фахівців у сфері землеустрою, кадастру, цивільного і земельного права, представників органів державної влади й місцевого самоврядування, професійних асоціацій, науковців, експертів і практиків. Дискусія стала черговою спробою фахової спільноти дати відповідь на питання, яке залишається відкритим уже понад три десятиліття: що робити з інститутом постійного користування землею в сучасній правовій та економічній реальності України?
Право постійного користування земельною ділянкою — один із найбільш суперечливих і водночас найбільш поширених інститутів у сфері земельних відносин. Саме на ньому досі базується функціонування більшості державних і комунальних установ, закладів освіти та науки, підприємств лісового й водного господарства, об’єктів критичної інфраструктури. Водночас цей інститут не відповідає сучасним ринковим умовам і створює значні правові, економічні та управлінські обмеження.
Організаторами круглого столу виступили факультет землевпорядкування НУБіП України спільно з Всеукраїнською громадською організацією «Асоціація фахівців землеустрою України» та Громадською організацією «Асоціація сертифікованих геодезистів України». Захід зібрав понад 50 учасників і проходив в онлайн-форматі, що дало змогу долучитися до обговорення широкому колу зацікавлених сторін з різних регіонів України (трансляцію його можна переглянути на каналі YouTube https://www.youtube.com/watch?v=kHlB1yYoj78).
Модератором заходу виступив завідувач кафедри геодезії та картографії Тарас ЄВСЮКОВ. Відкриваючи дискусію, він наголосив, що проблема постійного користування давно вийшла за межі суто юридичного питання, що ускладнює розвиток територій, гальмує залучення інвестицій, створює корупційні ризики та фактично блокує реалізацію багатьох стратегічних рішень. Настав час перевести це питання з площини постійних дискусій у площину чіткої та ефективної земельної політики.
З вітальним словом до учасників круглого столу звернувся декан факультету землевпорядкування Олександр ШЕВЧЕНКО. У своєму виступі він підкреслив, що право постійного користування є, по суті, радянським конструктом, що історично виконав свою функцію, але сьогодні стримує розвиток. На переконання декана, цей інститут є негнучким, економічно неефективним і практично «вмираючим». Кількість земель, що використовуються на праві постійного користування, постійно скорочується, а потреби держави, громад, університетів і наукових установ потребують інших, сучасних форм організації землекористування. За його словами, ефективна земельна політика не може будуватися на інструменті, який не відповідає ані економічній логіці, ані європейським правовим стандартам.
Продовжив дискусію голова ВГО «Асоціація фахівців землеустрою України» Анатолій ПОЛТАВЕЦЬ. Він звернув увагу на те, що абсолютна більшість державних і комунальних землекористувачів фактично працює в умовах правової невизначеності. Мова йде не лише про формальну застарілість інституту, а про реальні ризики для управління землею, планування розвитку та залучення ресурсів. На його думку, сьогодні важливо не просто констатувати проблему, а запропонувати зважені та життєздатні моделі трансформації цього права. Голова правління ГО «Асоціація сертифікованих геодезистів України» Павло МАТВЄЄВ додав, що особливо важливим це питання постало в умовах воєнного стану, оскільки впливає на правову та економічну визначеність.
Окремий блок обговорення був присвячений практичним і правовим наслідкам існування постійного користування. Член Ради Асоціації «Земельна спілка України», помічник-консультант голови підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин Сергій БІЛЕНКО зауважив, що право постійного користування фактично обмежує землекористувача лише правом володіння і користування, але не дає прозорих механізмів розвитку. Це призводить до появи квазіорендних схем — інвестиційних договорів, договорів субпідряду, спільного користування, які часто не реєструються та перебувають поза правовим полем. Особливо гостро ця проблема проявляється у сфері використання земель окремих стратегічних категорій.
Науковий вимір проблеми представив провідний науковий співробітник Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України Павло КУЛИНИЧ. Він звернув увагу на рекодифікацію Цивільного кодексу України та перспективи оновлення книги 3 «Речове право». На думку науковця, одним із можливих шляхів вирішення проблеми є впровадження інституту узуфрукта — права володіння і користування чужим майном із правом отримання доходів, але без права розпорядження. Саме така модель, за його словами, може стати цивілізованою альтернативою постійному користуванню.
Позицію з боку державних електронних сервісів висловила експертка з розширення ринків АТ «Прозоро.Продажі» Тетяна МЕДВЕЦЬКА. Вона наголосила, що зміни в законодавстві вже розпочалися, зокрема у зв’язку зі скасуванням Господарського кодексу України, і питання трансформації постійного користування є логічним наступним кроком. Перехід до зрозумілих і прозорих речових прав, на її думку, дозволить зменшити корупційні ризики та посилити довіру інвесторів.
Експерт з земельних питань компанії Chemonics Сергій КУБАХ звернув увагу на необхідність ґрунтовних економічних розрахунків і додаткових аналітичних матеріалів, які б супроводжували законодавчі зміни. Він підкреслив важливість ув’язки реформи з європейською інтеграцією України. Юридичний радник Програми АГРО Євген БЕРДНІКОВ, у свою чергу, зауважив, що ключовим є не лише форма, а й зміст нового речового права, адже саме від нього залежить сприйняття реформи громадами, землекористувачами та учасниками ринку. Право узуфрукта має передбачати певне обмежене розпорядження об’єктом цього речового права і це право має узгоджуватися з правом на інше майно відмінне від земельної ділянки.
До дискусії долучилися також представники органів місцевого самоврядування та фахівці з просторового планування, зокрема Юрій ПЕРЕКУПСЬКИЙ — головний спеціаліст відділу земельних відносин та архітектури Роганської міської ради Харківського району Харківської області і Тетяна КРИШТОП — експерт з питань просторового планування розвитку територій, які наголосили на складнощах врахування земель постійного користування під час розроблення комплексних планів просторового розвитку територіальних громад.
Підсумовуючи обговорення, учасники семінару дійшли спільного висновку: інститут постійного користування земельними ділянками у його нинішньому вигляді потребує системного реформування. Йдеться не про механічну ліквідацію, а про перехід до сучасних, зрозумілих і економічно обґрунтованих моделей, здатних забезпечити баланс інтересів держави, громад і землекористувачів. Дискусія завершилася акцентом на необхідності подальшої фахової роботи та напрацювання законодавчих рішень, що дозволять перетворити багаторічну невизначеність на ефективний інструмент управління землею в умовах воєнного часу та післявоєнного відновлення України.
