Природні пожежі на території Державного спеціалізованого підприємства “Чорнобильська пуща” у зоні відчуження ЧАЕС.
Пресс реліз
Регіонального Східноєвропейського центру моніторингу пожеж (REEFMC)
щодо лісопожежної ситуації у зоні відчуження ЧАЕС
За даними дистанційного зондування землі (ДЗЗ) встановлено, що 26 квітня 2015 р. на південно-західній межі 10-км зони ЧАЕС у зоні з високим рівнем радіоактивного забруднення розпочалася рослинна пожежа, яка розвивалась протягом 27-30 квітня на перелогах із переходом на лісові масиви (рис. 1).
Рис. 1 – Динаміка розвитку осередку рослинних пожеж у зоні відчуження протягом 26-28 квітня 2015 р. за даними ДЗЗ. Автор - Миронюк В.В.
Велика кількість горючих матеріалів внаслідок захаращеності лісів сприяла швидкому зростанню інтенсивності та фронту горіння. Детальна інформація розміщена на сайті Глобального центру моніторингу пожеж (GFMC) http://www.fire.uni-freiburg.de/GFMCnew/2015/04/28/20140430_ua.htm – партнеру REEFMC. Уяву про масштаб горіння надає ресурс - http://bit.ly/1HO6NDc .
Регіональним Східноєвропейським центром моніторингу лісів за даними дистанційного зондування землі (Landsat, MODIS) встановлено, що в межах контуру горіння площа перелогів та лісів становить 10 800 га (рис.2).
Рис. 2 – Контур рослинної пожежі особливо великого розміру площею 10 800 га у Чорнобильській зоні відчуження та осередки найбільш інтенсивного горіння протягом 26-28 квітня 2015 р. Станом на 28 квітня горіння продовжувалось у східній частині пожежі.
Найбільше пошкодження пожежею лісові землі Луб’янського лісництва, в меншій мірі Корогодського та Дитяківського лісництв державного спеціалізованого лісового підприємства «Чорнобильська Пуща», що підпорядкована державному комплексному підприємству «Чорнобильській спецкомбінат». Необхідно звернути увагу на те, що в центрі осередків горіння знаходиться лісова пожежна станція та пожежно-спостережна вежа, що вказує на відсутність там персоналу під час виникнення та розвитку пожежі або неготовність до швидкого гасіння пожежі (рис. 3). Дана пожежа є найбільшою в Україні з 1992 року, коли у Чорнобильській зоні відчуження лісовими пожежами було знищено 17 тис га лісів, в тому числі 5 тис га верховими пожежами.
Радіаційні наслідки пожежі дуже суттєві як для України, так і для більшого регіону. За попередніми оцінками Українського НДІ сільськогосподарської радіології НУБіП України внаслідок пожежі підйом у повітря 137Cs становить величину порядку 1011 Бк, 90Sr - 310 Бк, що орієнтовно дорівнює величині річного виносу радіонуклідів з території зони відчуження річкою Прип’ять. Станом на 28 квітня радіоактивний димовий шлейф вже перетнув державний кордон із Білоруссю, що вимагає посиленого радіаційного контролю подальшого руху радіоактивних аерозолів (рис. 4).
Рис. 3 – Розташування джерел горіння зафіксованих спектрорадіометром MODIS у Луб’янському, Корогодському та Дитяківському лісництвах державного спеціалізованого лісового підприємства «Чорнобильська Пуща» протягом 26-29 квітня 2015 р. та лісових пожежних станцій.
Рис. 4 - Розповсюдження димового шлейфу від рослинної пожежі у зоні відчуження ЧАЕС на північ через державний кордон з Білоруссю (станом на 28 квітня 2015 р.). Обробка знімка - Гілітуха Д.В.
Рис. 5 – Границі рослинної пожежі та зони радіоактивного забруднення у зоні відчуження ЧАЕС за попередніми даними дистанційного зондування. Обробка знімка - Гілітуха Д.В.
Рис. 6 - Щільність забруднення ґрунту 137Cs лісових земель пройдених пожежею 26-30 квітня 2015 р.
Необхідно враховувати, що досвід попередніх радіоактивних аварій свідчить, що радіоактивна хмара буде мігрувати протягом місяця та довше, отже важливим є моніторинг подальшого руху атмосферних мас з боку Українського гідрометеоцентру.
Вперше Національний університет біоресурсів і природокористування України (НУБіП України) намагався звернути увагу керівництва України на проблему радіоактивних пожеж у зоні відчуження протягом 2007-2009 рр. Відповідні офіційні листи із рішенням трьох міжнародних конференцій під егідою UNISDR, Ради Європи, ОБСЄ, Глобального центру моніторингу пожеж (GFMC), Лісової Служби США, Єльського університету, США та інших були спрямовані до Президента України, Прем’єр-Міністра України та Верховної Ради (див http://nubip.edu.ua/en/node/9083/5). Про необхідність прийняття негайних заходів для вирішення даної проблеми йдеться у листі Президента України від 09.01.2008 р. №1-1/5, дорученні Прем'єр-Міністра України № 811/1/1/-08 від 12.01.2008 р., дорученні Першого Віце-Прем'єр-Міністра від 13.05.2008 р. № 811/4/1-08, а також Постанові Верховної Ради України від 21.05.2009 р. №1368.
Проте реальних позитивних змін у системі охорони лісів від пожеж у зоні відчуження не відбулося. Готовність протипожежних служб зони відчуження поступово погіршувалась внаслідок відсутності фінансування та уваги керівництва зони відчуження та МНС України до цієї проблеми. В той же час пожежна небезпека лісів зросла в декілька разів внаслідок відсутності повноцінного лісового господарства, проекту протипожежного впорядкування території та інших чинників. На цей час територія зони відчуження тільки на 40% вкрита системою виявлення пожеж, відсутні дороги протипожежного призначення, час доставки протипожежних сил та засобів перевищує 40 хвилин (в Туреччині та Франції – норматив – 15 хвилин), а деякі частини зони недоступні взагалі. Протипожежні водойми не забезпечують вчасної доставки води для гасіння до місця пожеж. Лісові пожежні не забезпечені засобами індивідуального радіаційного захисту. Протипожежні сили не навчені методам непрямої атаки для уникнення додаткового опромінення під час гасіння. Велика лісова пожежа загрожує опроміненню населення за зоною відчуження та забрудненню сільськогосподарських угідь та відкритих водойм на відстань до 100 км (див http://www.fao.org/3/a-i4447e.pdf, http://www.esajournals.org/doi/abs/10.1890/14-1227.1, http://gchera-ejournal.nubip.edu.ua/index.php/ebql/article/view/24).
