У допомогу підготовки PhD

 Підвищення кваліфікації: власний досвід 

ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ (у тому числі і наукової) : ВЛАСНИЙ ДОСВІД

Проблеми.

Існуюча система підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників університету, на мій погляд, є неефективною та формалізованою. Так, семінари з педагогіки та методики викладання, які мені довелося відвідати, не орієнтовані на викладання природничих наук. В них переважно розглядалася проблематика організації вербального спілкування, роботи у групах студентів, раціонального розподілу їхніх функцій у таких групах при викладання гуманітарних наук. Але при викладанні хімічних дисциплін експериментальні роботи, практичні завдання, курсові роботи виконуються строго індивідуально, інакше втрачається сам сенс навчання.
Організація співробітництва з іншими українськими вишами лімітується фінансовим чинником. Оплачувати з власної кишені курси з підвищення кваліфікації рядовому викладачеві у нинішніх умовах практично неможливо.
Тому єдиною можливістю реального, а не формального, скористатися допомогою міжнародних структур, видавництв, закордонних вишів, які надають таку можливість.

Рішення.

Комунікаційна революція. Парадоксально, проте рукотворна ковідна епідемія привела до позитивних наслідків для можливостей спілкування наукової спільноти. Стрімкий розвиток он-лайн платформ (Zoom, Google Meet, Google Classroom, Microsoft Teams, Cisco Webex, Go ToMeet) надав нових неосяжних можливостей для особистого та колективного навчання, проведення наукових конференцій, вебінарів. Єдиний лімітуючий фактор – відносно вільне володіння англійською мовою – міжнародною мовою спілкування науковців всього світу.
Інший напрям – це спеціалізовані соціальні мережі, платформи та інформаційні ресурси для науковців. Я особисто користуюся наступними з них:
1. Google Scholar;
2. Research Gate;
3. ORCHID;
4. Publon (Web of Sciences);
5. Scopus;
6. Academia.edu.
Перший крок у кількох цих ресурсах – створення та наповнення власного профілю. На жаль, в Україні немає таких ресурсів для спілкування науковців.
Маючи підписку на певні ресурси, я отримую регулярні запрошення на різноманітні заходи. Так, наприклад, майже щодня я одержую листи від платформи Academia, яка надає можливість безкоштовно скачати підручники статті, наукові монографії у області моїх наукових інтересів. Мої публікації додаються до мого профілю.

Широкі можливості я одержую від соціальної мережі ResearchGate. Колеги з різних країн світу викладають свої публікації, недоступні іншими шляхами, приймають участь у обговоренні статей, проблем наукової спільноти – плагіату, «хижацьких» журналів тощо. Ресурси цієї мережі дозволяють мені побачити статистику стосовно того, які публікації викликали найбільший інтерес, хто саме читав мої публікації, обмінюватися думками з колегами із всього світу.
Відмічу курйозний момент – найбільшу цікавість викликала моя популярна стаття «Чи можна ставити вино у пластиковій тарі на бродіння» (понад 4 тис. прочитань). Можливо, це пояснюється тією обставиною, що на ResearchGate можна безкоштовно отримати DOI (унікальний цифровий ідентифікатор, який давно у звіті замінив морально застарілу систему УДК), за яким проводиться індексація та видача публікацій в тому ж Google. Тому мою статтю Google видає першою, якщо ввести пошукові слова «вино, бродіння, пластик».

Он-лайн спілкування дало мені наступні можливості:
1. Відвідати численні вебінари для науковців. Відмічу найбільш корисні в плані одержання навичок пошуку та користування колосальними базами даних Core Collection Web of Sciences, організовані компанією Clarivate. Більшість відвідувачів цих вебінарів цікавить тільки одержання сертифікатів, які зараховуються у ряді установ як підтвердження підвищення класифікації. Мені одержані знання суттєво допомогли, наприклад, у написанні огляду джерел літератури для написання наукових статей, аналізу актуальності напрямку розроблення Water Quality Indexes (WQI - індексів якості води), тенденцій у цих дослідженнях (наприклад, застосування fozzy logics – нечіткої логіки та машинного навчання).
Нижче наведено аналіз наукових напрямків, де опубліковано статті з тематики WQI та динаміку кількості публікацій у цій області, які напряму отримано з використанням аналітичних інструментів WoS Core Collection.

2. Прийняти участь у підготовці грантової заявки за програмою HORIZON 2025 на запрошення проректора з науково-педагогічної роботи, міжнародної діяльності та розвитку д.е.н., проф. Ткачука В. А. та завідувача ННЦ міжнародної діяльності к.е.н., доц. Лабенка О.М.
Команда, що готувала заявку, включала 20 університетів, науково-дослідницьких та комерційних установ з 15 країн Європи. На жаль, другий етап відбору виявився невдалим. Проте в результаті спілкування з колегами я отримала досвід, який важко переоцінити. Мені особисто найбільш цікавим видалося спілкування з професором Слободаном Мілошевичем, фізиком із дослідницького інституту фізики твердого тіла та оптики, наукового фізичного центру із Бухаресту (Румунія). Справа у тому, що предметом проекту було вивчення впливу різних чинників на підвищення абіотичної та біотичної стресостійкості капустяних шляхом дослідження молекулярних, біохімічних і фізіологічних механізмів для їх біологічного та сталого виробництва. Виявилося, що колеги фізики виявили дуже цікавий ефект – обробка рослин так званою активованою плазмовим розрядом водою у комбінації з дією амінокислоти мелатоніну значно покращує стійкість рослин (наприклад, досліджено ячмінь) до дії стресових факторів. Ми обговорили можливі процеси, які протікають у воді. Проф. С. Мілошевич навіть поділився своїм ноу-хау, як вони консервують активність такої обробленої води, яка зберігає властивості протягом тижня.

3. Виступити у різноманітних заходах – семінарах, конференціях. Це дає можливість спілкування з колегами та презентації власних досліджень та досліджень виконаних разом з аспірантами і студентами.