Використання методу корпоративної задачі під час вивчення дисципліни технологічна експертиза продукції рослинництва

Для того, щоб зацікавити студентів до виконання практичних завдань під час вивчення дисципліни технологічна експертиза продукції рослинництва було вирішено представити їх у вигляді корпоративної задачі (виробничих ситуацій). За період вивчення дисципліни студенти були і керівниками фермерських господарств, і працівниками елеваторів, заводів з виробництва круп, олії, де вони виконували різні виробничі завдання залежно від призначеної посади.

Більш детальніше зупинюся  якраз на прикладі елеваторів. Для створення духу конкуренції та формування командних навиків студенти кожної групи були розділенні на три умовні «елеватори».

Поділ на «команди-елеватори» здійснював староста групи за сумісництвом – «генеральний директор». Поділ базувався на тому, щоб в кожному з «елеваторів» були студенти різні за своїми знаннями, вміннями та можливостями.  Основна мета такого поділу в рівних можливостях кожного з «елеваторів». Якщо всі «елеватори» виконують поставлені перед ними завдання староста («генеральний директор») отримує премію від «власника» (викладача) у вигляді додаткових балів, а якщо ні – навпаки бали знімаються.

Студенти кожного з «елеваторів» вибирали собі назву і розподіляли посади, обов’язковими мали бути: директор, завідувач лабораторією, головний технолог, а далі лаборанти та інші посади. На «елеватори» умовно надходило різне за якістю зерно пшениці, кукурудзи, ячменю і сої. Завдання, які стояли перед працівниками: визначити показники якості зерна, які нормуються згідно стандартів; встановити можливість реалізації його закордон чи в межах країни, залежно від отриманих результатів; внести пропозиції щодо можливих шляхів  покращення якості під час доробки чи зберігання; заповнити необхідну документацію та відзвітувати перед «власниками» (викладачами). Залежно від швидкості та правильності виконання завдань кожен колектив «елеваторів» отримував свої бали.

Цікавою була ситуація, коли один із старост («генеральний директор») дивлячись на слабку команду одного з «елеваторів» вирішив підсилити її собою і вибравши собі посаду лише лаборанта. Ще одна староста, найбільш відповідальною вважала роботу завідувача лабораторії і тому виконувала її обов’язки. Одному з «елеваторів» було поставлено зерно пшениці з довгоносиком, так студенти довго сперечалися і не хотіли приймати його, поки під тиском авторитету викладача  «не зрозуміли», що це вони не догледіли і прийдеться їх технологу вносити пропозиції, щодо боротьби зі шкідниками.

Загалом такий підхід дозволив активізувати студентів до практичної роботи і самонавчання (пошуку рішень для певних ситуацій), закріпити і перевірити їх знання, розвинути організаційні та командні здібності.

Надія Ящук,

доцент кафедри технології зберігання, переробки та стандартизації

продукції рослинництва ім. проф. Б.В. Лесика